Самооцінка, її адекватність та способи підняття. Пояснює психолог

Самооцінка – одна з найпопулярніших тем у психологічному середовищі.

По суті своїй це психологічне та емоційне самовідчуття людини.

І коли говорять про низьку самооцінку, то мають на увазі відчуття себе незначним з суттєвою перевагою оточуючих в якостях, поведінці, можливостях тощо.

Що таке самооцінка і до чого тут комплекс неповноцінності

Вперше це виявив Альфред Адлер та ввів поняття "комплексу неповноцінності", що формується внаслідок різноманітних причин – приниження, помилок або невдач в минулому, вад зовнішності (явні чи надумані), глибоких душевних травм та інше.

Адлер вважав, що з комплексом неповноцінності народжується кожна людина.

"Комплекс неповноцінності" – потужна рушійна сила, що може допомогти досягти значного успіху.
Всі світлини Depositphotos

Дитина бачить, що навколо є сильні й великі дорослі, які багато вміють того, що їй самій поки не під силу.

Саме комплекс неповноцінності штовхає дитину вчитись усього, що вміють дорослі, рости і розвиватись, аби вирости зі своєї "неповноцінності" та перейти до "повноцінності".

Це потужна рушійна сила, що може допомогти досягти значного успіху.

Багато відомих та успішних сьогодні людей в дитинстві мали певні значні вади (зовнішні або фізіологічні), що стали для них додатковим стимулом довести оточуючим, що вони зможуть підкорити все більші вершини в спорті, бізнесі, мистецтві тощо.

Адлер вважав, що основа формування самооцінки закладається, коли дитина переживає період повної безпорадності та залежності від батьків.

Якщо розвиток правильний, екологічний, то закладене природою прагнення рости та досягати автономності формує здорову адекватну самооцінку без будь-яких комплексів.

Це стає можливим тоді, коли потреби дитини враховують, на неї не тиснуть і не соромлять, не вимагають того, що неможливо на даному психологічному та фізіологічному етапі розвитку та інше.

Якщо дитина зазнає постійного тиску, приниження, надмірних вимог, формується комплекс неповноцінності (низька самооцінка).

Адекватність самооцінки та як її визначити

Критерії досить прості:

1

Прийняття себе на фізичному рівні

Люди зі здоровою самооцінкою знають і приймають свою зовнішність – вони згодні зі своїм зовнішнім виглядом, можуть щось змінювати за бажанням (худнути, качати м’язи, змінювати зачіски та ін.), але не надають цим змінам надмірного значення.

Для них головне – відчувати себе добре.

Люди із заниженою самооцінкою часто не дбають про свою зовнішність, стають "сірими мишами" або слідкують за собою з надмірною увагою, вважаючи, що скинуті кілограми чи нові підбори додадуть їм значимості та успішності у суспільстві.

Часто такі люди стають "жертвами" моди, умілих маркетологів або пластичних хірургів.

2

Знання своїх бажань та можливостей

Адекватна самооцінка дає людям усвідомлення своїх бажань, оцінку своїх можливостей, здійснення певних кроків та прийняття рішень.

Вони не переймаються, що чогось не можуть, що щось у них виходить не ідеально або що вони чогось не вміють.

Для них не проблема визнати, що чогось потрібно навчитись, десь прикласти більше зусиль, а від чогось відмовитись. Усі ці дії не викликають значного негативного емоційного сплеску.

[BANNER2]

Люди з заниженою самооцінкою часто вважають себе невмілими, негідними, поганими спеціалістами і переживають з цього приводу.

Або безкінечно навчаються – стають перфекціоністами чи "вічними студентами".

Часто це властиво тим людям, від кого в дитинстві батьки вимагали гарні оцінки – так званий "синдром відмінника".

3

Ставлення до критики та помилок

Людину із заниженою самооцінкою помилки можуть повністю вивести з душевної рівноваги. Такі люди емоційно реагують на будь-яку критику на їхню адресу та страждають від неї.

Людина з адекватною самооцінкою сприймає критику залежно від того, наскільки вона справедлива чи ні.

Якщо людина з критикою погоджується, то бере до уваги, якщо ні – просто відкидає з мінімальними затратами душевної енергії – без гніву, образи, апатії, депресії тощо.

4

Прагнення більшого і кращого

Здорова самооцінка допомагає людям ставити перед собою все значніші цілі, приймати ризикові рішення, покращувати своє життя.

Люди з заниженою самооцінкою вважають себе негідними та недостатньо хорошими, умілими, готовими, сміливими та інше.

Способи підняття самооцінки

Самооцінка впливає на всі сфери життя – самореалізацію, особисте життя, кар’єру та фінансовий достаток.

Тому вкрай важливо докласти зусиль і "вилікувати" свою самооцінку, підняти до належно рівня.

Сьогодні в психотерапії робота з самооцінкою – один з найчастіших запитів клієнтів.

Ще Альфред Адлер дослідив, що самооцінка тісно пов’язана причинно-наслідковим зв’язком з дитинством – періодом, коли вона тільки формується. Тому необхідно знайти першопричину, коли вона була зламана або щось пішло не так.

Більшість людей зазвичай цього не пам’ятають – психіка витісняє негативні дитячі спогади.

Це могла бути якась стресова подія (насильство, покарання, серйозна втрата абощо) або й незначна, – наприклад, зауваження батьків, коли ще розповідав новорічний віршик.

Масштаб події не важливий – важливо те, що на той момент людина отримала серйозну травму, яка уразила її самооцінку.

Самостійно можна створювати так звану "Скарбничку досягнень": ставити короткотривалі цілі з відчутним результатом, досягати їх та відмічати для себе.

Це тренує мозок і поведінку "Я можу", поступово підкріплюючи впевненість у собі та підвищуючи самооцінку.

Дуже добре це видно в спорті. Сьогодні ти пробіг 500 м, завтра – 1 км, через тиждень – 3 км, за півроку – учасник міського марафону тощо.

Це можуть бути фінансові цілі (суттєві покупки), або відмова від шкідливих звичок – що завгодно. Головне – фіксувати результат і не зупинятися.

Багатьом може бути дуже корисною увага до зовнішнього вигляду. Особливо якщо раніше ви не надавали цьому значення, намагалися бути максимально непомітною – консультація у стиліста, зміна зачіски, оновлення гардеробу можуть значно підвищити рівень самооцінки.

Але найкраще та найглибше з самооцінкою працює тільки психолог. Всі інші методи можуть мати недостатньо тривалий ефект.

Самооцінка – це внутрішнє відчуття самоцінності й якщо його відновити та належно виростити у своїй психіці, життя заграє новими яскравими барвами, а успіх не змусить себе довго чекати!

Можливо, вас зацікавить:

Як підвищити самооцінку? 6 кроків, аби розпочати вже зараз

Вчені виявили, коли самооцінка жінок починає страждати від соцмереж

25 фраз, які надихнуть вашу дитину бути більш впевненою в собі

Чути внутрішній голос та не боятися схибити: 7 порад, як стати впевненішим у собі

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні