Бородата котоматуся. Історія актора Олексія Суровцева, який вивіз з розбомбленого Ірпеня понад 200 тварин

Мешканець Ірпеня актор Олексій Суровцев під обстрілами діставав покинутих, наляканих та голодних тварин з розбомблених будинків та квартир.

Деяких повертав господарям, когось – віддавав в інші родини, а дехто залишався у притулку, який створив актор.

Олексій сам себе називає "бородатою котоматусею", а на картинках та колажах його зображують у вигляді котячого ангела або супермена.

Актор розповів "Українській правді. Життя", як війна перетворила його на рятівника тварин.

Повернувся на Київщину, коли інші тікали

Олексій Суровцев був задоволений своїм довоєнним життям.

"У мене була прекрасна робота до 24 лютого. Щільно забитий графік зйомок, концертів та інших заходів", – розповідає він.

Актор Олексій Суровцев до війни

Якраз перед нападом Путіна Олексій поїхав у відпустку, на яку очікував 2,5 роки.

Актор відпочивав у "Буковелі", і коли частина киян тікала на захід України, Олексій шукав можливості приїхати додому на Київщину – в Ірпінь.

Повернувшись, він почав робити коктейлі Молотова, патрулювати вулиці, ловити мародерів та допомагати сусідам.

Він також записував звернення до своїх російських підписників та намагався пояснити, що Україна не потребувала "звільнення" та закликав матерів забирати додому своїх "вояків".

"Я був, б…, в вашій Росії, я її об'їздив всю з гастролями. Москва, Пітер, Казань, Ростов… На цьому ваша Росія закінчується. Далі – зубожіння. Якого х. ви вирішили, що ми хочемо бути Росією?" – казав він.

Невдовзі по новенькому будинку, в якому жив Суровцев, росіяни стріляли з танка.

Він разом із сусідами гасив пожежі – навіть вдалося врятувати дві квартири – та допомагав жінкам та дітям з евакуацією.

Але відчував, що його місія на війні – інша.

"Я хотів бути чимось корисним. Але є така метафора: коли в сценарії фільму є сцени, які можна викинути і нічого не зміниться, то вони не потрібні.

Ось так і я. Евакуював людей і думав, що всі цим займаються, я особливо не потрібен", – згадує Олексій.

Першого кота врятував з зачиненої машини

Одного разу Олексія попросили врятувати кота, який залишився в сумці в зачиненій машині.

Тварина без їжі та води просиділа під кулями 4 дні. Суровцев дістав кота та виклав пост в Іnstagram, в якому звернувся до господарів бідолашної тварини.

Невдовзі вони відгукнулися. Рік тому господарі виїхали з України, а 5 їхніх врятованих з вулиці котів залишилися з літньою мамою.

Коли почалася війна, жінку з тваринами не змогли вчасно евакуювати. Пенсіонерку з двома котами врятували лише 5 березня.

"У мами сталася контузія і втрата пам’яті, її вивозили під обстрілами, коли "накрило", хлопці, які її рятували, вирішили, що життя мами важливіше і витягли її. А Пуся лишився в машині", – розповіли власники кота.

Ще двох котів пізніше забрали з дому родини.

Після цього актор став отримувати велику кількість "замовлень" на порятунок тварин із зачинених та розбомблених квартир Ірпеня.

"Я дуже люблю тварин, тому намагався всім допомогти"

"Відео з котом розлетілось, і посипалися заявки з проханням врятувати тварин.

Я дуже люблю тварин, тому намагався всім допомогти.

Врятованих тварин передаєм господарям, або їхнім родичам та друзям. А тих, хто на вулиці – просто підгодовуємо.

Тварина на вулиці може прогодуватися. Найстрашніше, коли тварина зачинена в квартирі і помирає голодною смертю", – розповідає Олексій Суровцев.

Витягав тварин під обстрілами зі зруйнованих будівель

Іноді добратися до тварини Олексію було не просто. Одного разу довелося вибивати двері, аби забрати голодного, наляканого, але живого кота.

Було таке, що в один день Олексій отримував до 300 заявок. Однак за добу виходило рятувати лише 10-15 тварин.

Чоловік їздив по зруйнованому місту, бачив уламки розбитої російської техніки, розстріляні та палаючі машини та бував в квартирах, в яких навіть не залишилося стін.

Пробираючись через руїни, він шукав котів та собак, кликав їх, а коли знаходив – гладив, заспокоював, годував та садив у переноски.

Котів, які дряпаються та тікають, ловив за допомогою великого рушника або простирадла. А собак Олексію доводилося деякий час годувати, щоб вони підійшли до нього.

Так було з псом Рубі, якого врятував Олексій.

Господарі великої собаки знайшлися, пес був неймовірно щасливий зустрітися з ними знову!

"Кілька разів при евакуації котів попадав під обстріли. Бачив трупи людей і тварин.

Страшно було проїжджати повз танки з буквою V", – ділиться спогадами рятівник.

Пробираючись через руїни, він шукав котів та собак

Одного разу чоловіку в день вдалося вивезти 30 котів, дві вівчарки, одна з яких була поранена, та маленьку собачку.

Серед них були 17 мейн-кунів та навіть ціла котяча родина – мама-кішка та двоє кошенят, які дивом вижили в повністю розбомбленому будинку.

Одну кішку Олексій шукав по квартирі три дні, а вона ховалася в шафі.

"Кожен день їздив, як на роботу. Я завжди казав, що робота має приносити задоволення, і тоді результат буде прекрасний.

І це "заняття", не можу назвати його роботою, мені дуже до душі. Так, небезпечно, страшно і важко. Але коли бачиш ці перелякані віддані очі тварин, то розумієш, що все не дарма", – каже Олексій.

Для тварин, господарі яких не знайшлися, він створив власний притулок при ветеринарній клініці "АСПІ", де коти і собаки проходять реабілітацію.

Тут вони чекають або на своїх хазяїв, або на нові родини.

Одну з кішок, яку Олексій врятував в Ірпені, нові господарі назвали Мрія. Рятівник каже, що в сім’ї, яка її прихистила, тварина кайфує.

Після звільнення Київщини від окупантів Олексій продовжує знаходити тварин, годувати їх та передавати господарям.

Нещодавно він добрався до Гостомеля.

У повністю розбомблених містах коти гріються на сонечку та з апетитом наминають привезений рятівником корм.

"Тут мало бути 4 кота…", – каже Олексій, знаходячись в чорних від попелу руїнах, де посеред хати – "скелет" пральної машинки, а від телевізора залишилася лише обвуглена коробка.

"Коли бачиш ці перелякані віддані очі тварин, то розумієш, що все не дарма"

Котів немає. Зате чоловік десь рятує собаку та везе її в машині до свого притулку.

Актор Олексій Суровцев впевнений, що якщо колись про Ірпінь та Україну знімуть фільм, він обов’язково закінчиться перемогою.

"Однозначно, як в житті, так і в кіно.

Ми – сильна і велика нація. І це прикольно! Ми не лишаємо в біді нікого, ані тварин, ані людей. Ми просто боремося до кінця", – каже Олексій.

Яна Осадча, "УП. Життя"

Фото: Instagram-сторінка Олексія Суровцева

Вас також може зацікавити:

Катували працівника, застрелили собаку: як Гостомельський притулок для тварин пережив російську окупацію

Покинуті у квартирах: як волонтери у Києві рятують тварин від загибелі

"Вони мені як діти. Дітей же не кидають". Історія Анастасії Тихої, яка вивезла з Ірпеня понад 20 тварин

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.