(Не)лагідна дерусифікація: що відбувається з перейменуваннями вулиць у Києві

37236
25 травня 2022

У 2014 році після Євромайдану в Україні розпочалася запізніла декомунізація, для проведення якої "усього-на-всього" знадобилася окупація Криму та початок війни на Донбасі.

Однак ухвалений у 2015 році закон, широкий розмах та успіхи декомунізації зустрічали інколи сильний спротив.

Одні з найбільших дискусій виникали у Києві, де досі так і не наважились прибрати пам’ятники Щорсу та Ватутіну.

У 2022 році після 24 лютого питання декомунізації перейшло на наступний щабель і трансформувалось у питання дерусифікації. 

Однак, здавалося, правильна ідея швидко перетворилась на локальні "перегини", і в списку на перейменування опинились українські діячі радянської доби, а пришвидшена процедура, за якою Київрада вирішила проводити дерусифікацію, дозволяла фактично без обговорень ухвалювати рішення.

Через це з'явилась загроза потенційного перейменування вулиць, які не потребують дерусифікації, тому УП.Життя вирішила розібратись:

  • Що не так з процедурою перейменування?
  • Чим загрожує масове перейменування вулиць?
  • Чому пришвидшена процедура стала потрібною?

Звідки взялась ідея повної дерусифікації?

У публічному просторі про перейменування почали говорити на початку квітня після пропозиції очільника метрополітену Віктора Брагінського про перейменування 5 станцій метро: "Героїв Дніпра", "Дружби народів", "Мінська", "Берестейська" та "Площа Льва Толстого".

Окрім станцій з комуністичним підтекстом, вперше з боку міської влади прозвучало бажання прибрати не тільки станції, які асоціюються з Росією, але із Білорусією.

Станція "Площа Льва Толстого". Фото: Вікіпедія

Згодом цю хвилю підхопили у Київраді, де ухвалили постанову, за якою рішення про перейменування вулиць відбуватимуться за спецпроцедурою, тобто в обхід столичної комісії з питань найменувань. 

Пропонувати ідеї назв при цьому міг буквально будь-хто. Усього до міської ради надійшло близько 12 тисяч пропозицій, які наразі в Київраді систематизують та обіцяють фахово розглянути.

Депутатки Аліна Михайлова та Ксенія Семенова запропонували піти ще далі та зареєстрували проєкт про демонтаж пам’ятників, пов’язаних із радянською і колоніальною спадщиною.

Читайте також: Чому потрібно зносити пам'ятники Пушкіну? Аргументи від Центру стратегічних комунікацій

Серед них, окрім наболілих багатьом прихильникам декомунізації пам’ятники Ватутіну і Щорсу, пропонувалось також знести пам'ятники Пушкіну і Булгакову.

А вже 25 квітня з'явився список із понад 400 вулиць, серед яких, окрім російських назв, пропонували перейменувати вулиці, названі на честь українських діячів радянського періоду.

Зокрема списком обурився журналіст Віталій Портніков, який звернув увагу на те, що з карти міста можуть зникнути не лише російські діячі, але й українські письменники, поети, кінорежисери.

До списку потрапили такі українські діячі, як Микола Бажан, Василь Блакитний, Андрій Головко, Костянтин Данькевич, Пилип Козицький, Івана Микитенко, Іван Нехода, Павло Тичина, Леонід Первомайський, Юрія Смолич, Микола Трублаїні, Павло Усенко.

"Це різні люди, яких поєднує тільки те, що всі вони є діячами української радянської культури. Ми повністю від неї відмовляємося? Добре, але чому тоді не від усієї? Чим великий український актор Амвросій Бучма гірший за Леоніда Бикова чи гроно українських радянських оперних співаків? Чому може залишитися прізвище Олеся Гончара, а Бажана - ні?", – написав Портніков.

Логіка декомунізації в такому випадку дійсно порушена, адже основна її мета – боротьба з ідеологією, а не з усіма українськими діячами того періоду.

Але у Київраді заспокоюють, що однозначні рішення будуть ухвалювати стосовно лише 15-20 вулиць, які мають російські назви та не викликатимуть суперечок. Решту вулиць чекають тривалі обговорення та громадські дискусії.

Що не так із процедурою ухвалення рішень?

Питання про порушення процедури у Києві підняли одразу після публікації переліку вулиць на перейменування. Один із членів комісії з питань найменувань Тиміш Мартиненко-Кушлянський заявив, що "спецпроцедура" є непрозорою.

"Запроваджена Київрадою 15 квітня так звана "спецпроцедура" з перейменування вулиць та інших об’єктів міста ВИЛУЧИЛА Комісію з найменувань з процесу і запропонувала мешканцям міста максимально непрозорий, незрозумілий і позбавлений будь-яких критеріїв підхід до змін назв наших вулиць у стилі більшовизму зразка 1920-х років – по швидкому, без розбору, без дискусії "зачистити" так звані "ворожі назви". При цьому хто визначає ці "ворожі назви" – невідомо", – написав він.

Проспект Миколи Бажана. Фото: maykal/Depositphotos

Читайте також: Вулицю Ломоносова у Києві пропонують назвати іменем математикині, яка загинула від обстрілів РФ

У Київраді таку процедуру виправдовують з двох причин: у Києві наразі є великий запит на дерусифікацію, а також є висока підтримка зміни назв через те, що зовсім нещодавно поруч зі столицею проходила лінія фронту.

За словами голови Інституту національної пам'яті Антона Дробовича, у Києві часто рішення про перейменування вулиць зупинялись саме через неможливість знайти консенсус серед депутатів.

"Приклад Києва показує, що на деякі перейменування з 2016 року були готові рішення, які пройшли комісію, експертів, громадське обговорення і потім просто не приймались", – каже він.

Пришвидшена процедура викликає багато нарікань, оскільки вона ускладнює громадські та експертні обговорення через надзвичайно стислі терміни голосування.

Проблеми з додатком "Київ Цифровий"

Також основною платформою для голосування міська влада бачить додаток "Київ Цифровий", який наразі просто не готовий для проведення опитувань.

Це показала ситуація довкола голосування за назви для станцій метрополітену, яку проводили в гугл-формі через те, що у додатку "Київ Цифровий" для цього наразі просто немає функціоналу.

Підхід столичної підземки був справедливо розкритикований, адже в гугл-формі одна людина може голосувати безліч разів, а переконатись, що голосували саме кияни, майже неможливо.

Оскільки голосування по вулицях в "Києві Цифровому" досі не запустили, Київраді вже двічі доводилось переносити кінцевий термін опитувань киян, після яких місцева рада має прийняти рішення про перейменування.

Наразі голосування має тривати до 19 червня, однак запустять його не раніше 5 червня.

У своєму останньому рішенні Київрада все ж вирішила провести експертні обговорення по кожній вулиці, до яких буде залучено цілий ряд установ: Український інститут національної пам’яті, Інституту історії України, Інститут української археографії та джерелознавства імені Грушевського та інші.

Для чого тоді потрібна пришвидшена процедура?

Якщо Київрада вирішила таки провести експертні обговорення щодо перейменувань, постає логічне питання, а чому не можна було зробити перейменування за вже звичним механізмом?

Це пов'язано із самою комісією з питань найменувань, яку так і не зібрали, пояснює депутатка Ксенія Семенова, яка входить до неї.

"Голова комісії з найменувань Марина Хонда комісію не збирає. Але нам нічого не заважає зробити зустріч з експертами комісії з найменувань і розглянути ті пропозиції, які надали кияни, щоб далі їх теж винести на громадське обговорення через "Київ Цифровий", – каже депутатка.

"УП.Життя" звернулася за коментарем до Марини Хонди, однак у неї відповідати на будь-які питання, пов’язані із роботою комісії, відмовились.

Фото: rospoint/Depositphotos

Читайте також: "А Пушкін що зробив?": запрацював чат-бот про російських митців-українофобів

Ще однією проблемою, яка вирішується завдяки пришвидшеній процедурі – вже згадане громадське обговорення, яке фізично неможливо провести через воєнний стан та велику кількість людей, які виїхали з міста.

Голосування через "Київ Цифровий" після того, як додаток допрацюють, потенційно дозволяє опитати саме киян без накрутки голосів, як у випадку з гугл-голосуванням.

"Плюси скороченої процедури в тому, що голосування в додатку "Київ Цифровий" дозволяє охопити велику кількість людей.

Зазвичай в громадських обговореннях про перейменування вулиць збиралось 5, 10, максимум 50 людей. Явно не та кількість, яка на ній проживає", – каже Семенова.

Зрештою, після голосувань мешканців міста та оцінок експертів рішення про перейменування залежатиме від фінального голосування депутатів у Київраді, думка яких нерідко може змінюватись залежно від суспільних настроїв.

Повна процедура перейменування виглядатиме наступним чином: 

  • експертна комісія визначатиме доцільність щодо перейменування кожної вулиці;
  • після комісії за кожну вулицю рейтинговим голосуванням обиратимуть нову назву в додатку "Київ Цифровий";
  • за результатами голосування у додатку остаточне рішення прийматимуть депутати.

Скільки вулиць з розширеного списку отримають нові назви, наразі прогнозувати важко, навіть рішення стосовно очевидних кандидатів на перейменування за спрощеною процедурою затягнеться, найімовірніше, ще на декілька місяців.

Читайте також: "Слідом за російським кораблем": Київський музей Олександра Пушкіна змінює назву





Головне на сайті