"Народжувати від окупанта – це насильство". Як запобігти вагітності після зґвалтування і впоратися з цим емоційно

Народжувати від окупанта – це насильство. Як запобігти вагітності після зґвалтування і впоратися з цим емоційно

Вагітність може стати одним із тяжких наслідків зґвалтувань, які окупанти використовують як інструмент у жорстокій війні проти українців.

Чимало інцидентів сексуального насилля росіянами не набувають розголосу. Інколи вцілілі або їх рідні звертаються за допомогою до психологів, рідше – до лікарів та правоохоронців.

Для організму жінки, якій вдалося вижити після тортур, вагітність це ще одне фізичне та психологічне випробування.

Зґвалтованим дівчатам та жінкам потрібен обов'язковий огляд медика, проте в окупації для цього може не буде безпечної можливості.

"Українська правда. Життя" поспілкувалась із лікарями та психологами, щоб зрозуміти, як можна запобігти вагітності, чи є способи допомогти собі самостійно та як впоратися зі своїм рішенням психологічно.

Знайти відповіді нам допомогли психологині Анна Шийчук та Катерина Гольцберг, а також лікарки-гінекологині Генрієтта Крохмаль і Наталія Лелюх.

Як подбати про своє тіло після зґвалтування?

Людина, яка вижила після зґвалтування, має потурбуватися про своє тіло, щойно опинилась у відносній безпеці без прямої загрози життю.

Гінекологиня Наталія Лелюх розповідає, що найперше потрібно провести мінімальні гігієнічні процедури – промити тіло водою.

Якщо такої можливості немає, можна використати вологі серветки.

"Зазвичай в цей момент жінки відчувають непереборне бажання помитись, змити з себе бруд події.

В умовах окупації це не завжди можливо. Не ризикуйте життям заради відра води з криниці, яка прострілюється", – додає експертка.

Якщо на статевих органах залишилися травми, можна скористатися антисептичним засобом.

Експертка називає перелік тих, які безпечні для слизової:

  • просто чиста вода;
  • розчин соди (1 ч ложка на 0,5 літра води);
  • дитячи безспиртові вологі серветки;
  • мазь "Тридерм";
  • мазь "Левамеколь";
  • мазь "Триакутан";
  • мазь "Бепантен";
  • розчин "Хлоргексидин" (для одноразово використання);
  • крем для рук.

"Якщо у вас в аптечці знайдуться вагінальні антисептичні або антибактеріальні свічки, поставте їх на 5-6 днів.

Але при наявності травм слизової, кровоточивості або гематом, бажано починати ставити свічки через добу, бо буде дуже боляче. Особливо, якщо це свічки "Гексікон" або з бетадином.

Підходить все: "Поліжинакс", "Флуомізин", "Макмірор", "Далацин", "Тержинан", "Гравагін", "Повідін", "Метрогіл вагінальний", свічки з метронідазолом, клотримазолом, синтоміцинові свічки, тощо", – розповідає Наталія Лелюх.

Читайте також: "Хотіли зняти із себе шкіру": психологи розповіли про стан зґвалтованих росіянами жінок та способи порятунку

НЕ можна використовувати:

  • спиртові антисептики або серветки;
  • перекис водню;
  • пантенол;
  • олію або інші масляні розчини.

"У першу добу для зволоження слизової не використовуйте лубрикант, особливо на водній основі.

Вони часто гіперосмолярні і можуть викликати ще більше подразнення і запалення слизової", – застерігає лікарка.

У будь-якому випадку згодом потрібно проконсультуватися у медика.

"Як тільки зможете, зверніться до лікаря, для огляду і можливого забору аналізів на інфекції, що передаються статевим шляхом" – наголошує експертка.

Що потрібно знати про екстрену контрацепцію?

Ризик настання вагітності після незахищеного статевого акту зростає на 6-16 день менструального циклу.

"Якщо ви в репродуктивному віці, не маєте надійної контрацепції – не приймаєте контрацептивні пігулки постійно, не маєте внутрішньоматкової спіралі, існує високий ризик завагітніти", – розповідає Наталія Лелюх.

Вберегтися від вагітності внаслідок сексуального насилля можна за допомогою екстреної контрацепції.

Це медичні препарати, які виконують функцію контрацептиву після незахищеного статевого акту і не допускають становлення вагітності.

Вони можуть бути кількох видів, в залежності від специфіки дії.

Експерти наголошують, що екстрена контрацепція попереджує розвиток вагітності.

Методи екстреної контрацепції не застосовуються, коли вагітність верифікована.

Якщо вагітність уже настала, її можна лише перервати за допомогою хірургічного втручання чи абортивних медпрепаратів.

Екстрена контрацепція ефективна впродовж 72 годин після незахищеного статевого акту.

"Якщо у жінки відбулася овуляція, тобто вихід яйцеклітини у черевний простір, де вона зустрілась зі сперматозоїдами, тоді відбувається запліднення.

У такому випадку упродовж 72 годин препарат попереджає імплементацію цієї заплідненої яйцеклітини до ендометрію", – розповідає гінекологиня Генрієтта Крохмаль.

Контрацепція діє саме в цей короткий проміжок часу на етапі скупчення клітин.

"Під час запліднення клітини відбувається лише подвоєння хромосом. Там ще немає нервової системи. Це етап, коли є це лише скупчення клітин", – пояснює лікарка.

Гінекологи та психологи наголошують на важливості доступу до екстреної контрацепції під час війни.

Фото: HayDmitriy/Depositphotos

Які методи екстреної контрацепції доступні в Україні:

Гормональні контрацептиви

До захисту від небажаної вагітності відносять препарати гормональної природи для екстреної контрацепції.

Вони дієві, якщо статевий акт був здійснений не пізніше ніж за 72 години.

"Це препарат "Левоноргестрел". В Україні такий метод є розповсюдженим і має високу ефективність.

Прийом однократно, у дозуванні 1, 5 міліграми. Або двічі у дозуванні 0, 75 з інтервалом в 12 годин", – розповідає гінекологиня.

Лікарка пояснює, що цей метод цінний тим, що має відстрочену дію.

"Сперматозоїди можуть зберігати свою життєздатність 3-4 доби.

Якщо на наступний день після зґвалтування у жінки почалась овуляція, то запліднення ще може відбутися.

Тому препарат, який має відстрочену дію, є дуже корисним у даній ситуації", – зауважує лікарка.

Метод Юспе

Цей спосіб передбачає прийом великої дози оральних контрацептивів, щоб досягти необхідної дози естрогенового компонента.

"Потрібно приймати 2-4 таблетки за схемою. Самостійно цього робити не можна, обов'язково під контролем лікаря", – додає Крохмаль.

Якщо оральні контрацептиви є у наявності, гінекологиня рекомендує звернутися до лікаря за інструкцією в онлайн-режимі, щоб не гаяти час.

Контакти гінекологів, які консультують онлайн під час війни, можете знайти у цьому матеріалі.

[BANNER1]

Антипрогестагенний лікарський засіб

Препарати такого типу блокують прогестеронові рецептори.

Як пояснює гінекологиня Генрієтта Крохмаль, вони нівелюють ймовірність підтримки цієї вагітності.

"У європейських країнах від цього відійшли, використовують лише при медикаментозному аборті.

Але в нас є такий препарат "Гінепристон", який зареєстрований в Україні, для екстреної контрацепції", – додає Крохмаль.

Внутрішньоматкова спіраль із міддю

Це контрацептивний засіб із пластику та міді, який вводять у порожнину матки.

Мідь, яка із нього виділяється, ускладнює сперматозоїдам шлях до яйцеклітини та можливість вижити.

Такий метод також може перешкодити заплідненій яйцеклітині імплантуватись.

"Якщо йдеться про людей, які постраждали від сексуального насилля, то це не є питанням вибору.

Окрім небажаної вагітності, вціліла перебуває є у зоні ризику захворювання інфекційної природи, що передаються статевим шляхом.

Тому інвазивні методи контрацепції не є бажаними", – пояснює Крохмаль.

Як почуватиметься жінка після екстреної контрацепції?

Після застосування екстреної контрацепції відчуття можуть бути подібними, як у перший день менструації.

"Відбувається відторгнення ендометрію, це може супроводжуватися спастичними болями внизу живота, у попереку і промежині.

Жінки, які постраждали від зґвалтування, часто мають пошкодження зовнішніх та внутрішніх статевих органів. Тому ситуація є більш болючою, ніж при прийнятті екстреної контрацепції у звичному житті.

Можливе також відчуття нудоти і подекуди блювота, бо після сексуальної агресії вегетативна нервова система дуже напружена", – розповідає Генрієтта Крохмаль.

Лікарка запевняє, що знеболювальні препарати можна при використовувати необхідності ін'єкційним способом, щоб знизити больові відчуття.

Застосування екстреної контрацепції може тимчасово порушити менструальний цикл.

Проте це безпечно для репродуктивної функції у майбутньому, якщо екстрена контрацепція використовувалась однократно.

Кому не варто застосовувати екстрену контрацепцію:

  • психічні розлади по типу шизофренія, маніакально-депресивних психозів, коли людина знаходиться у фазі загострення;
  • онкологічні захворювання;
  • кінцеві стадії життя (термінальний стан);
  • попередня вагітність, яку жінка хоче зберегти.

Читайте також: Що робити, якщо ви стали жертвою або свідком сексуального насилля під час війни

Про народні методи "захисту" від вагітності

Будь-які народні методи контрацепції та переривання вагітності є небезпечним для здоров'я.

Наталія Лелюх застерігає, що НЕ можна використовувати кислі розчини, парити ноги чи стрибати з висоти, щоб спровокувати викидень.

Також небезпечно застосовувати мило і інші хімічні сполуки для стимуляції викидня або з метою контрацепції.

"Спринцювання та глибоке протирання серветками або папером – теж не є засобами контрацепції", – додає вона

Хімічні чи трав'яні народні методи не будуть стимулювати відторгнення ендометрію, пояснює Генрієтта Крохмаль.

Небезпечними методами вона також називає важке фізичне навантаження, завдання собі шкоди через падіння чи перетискання живота.

"Також будь-які інвазивні методи, тобто так звані кримінальні аборти. Коли людина без медичної освіти, не у встановленому медичному закладі профільному до надання допомоги з переривання вагітності проникає у внутрішні статеві органи", – додає експертка.

"Вагітність після зґвалтування – не репродуктивна функція"

Вагітність після пережитого зґвалтування варто розмежовувати із репродуктивною функцією жінки за нормальних умов, оскільки це був акт насильства, де постраждала людина не мала вибору, переконує Анна Шийчук.

"Коли жінка вирішує, що вона зараз не хоче реалізовувати свою репродуктивну функцію та бути мамою і робить аборт – це одне, а коли вона постраждала від зґвалтування, то тут не йшлося про репродуктивну функцію взагалі. Це був акт насильства.

І змушувати жінок народжувати – це теж акт насильства іншої держави, щоб чужі жінки виношували дітей окупантів, одна із форм війни", – вважає керівниця психологічної служби від фонду "Право на захист".

За словами Анни, у випадку насилля, метод екстреної контрацепції – це спосіб подбати про своє тіло.

"Зашити розриви, вилікувати інфекцію, потурбуватися про контрацепцією…

Бо чи можна було б під час зґвалтування надіти презерватив? Сказати "чекай-чекай, нумо захищатися, бо ми ж не хочемо дітей"? Тому це форма контрацепції постфактум", – каже психологиня.

Гінекологиня Генрієтта Крохмаль додає, що методи планування вагітності загалом включають можливість жінці мати вибір – зберігати вагітність, чи ні:

"Нашим законодавством регламентований термін вагітності, в який жінка має право вирішувати – це перший триместр, до 11 тижнів +6 днів".

Вагітність, яка настає за несприятливих умов, може стати також важким фізичним випробуванням, наголошує гінекологиня.

"Вціліла після сексуального насильства у більшості випадків має травми зовнішніх та внутрішніх статевих отворів, а також травмування анального сфінктера та слизової прямої кишки.

Тому виношування вагітності при таких обставинах є нестерпним болем та випробуванням для жінки, на який вона не підписувалась", – додає Генрієтта Крохмаль.

Фото: Tinnakorn/Depositphotos

Психологиня Анна Шийчук наголошує: змусити жінку все життя дбати про дитину, яка є генетичним матеріалом людини, що завдала їй шкоди – це також психологічне насилля.

"Жінці, яка постраждала, може здатися, що згодом все налагодиться, вона буде любити тільки дитину і відділить її від того, як вона була зачата.

Але зазвичай стається навпаки. Жінка час від часу буде зливати на дитину свою злість і біль" – додає експертка.

При цьому пережите насильство може спровокувати психологічні проблеми з репродуктивною функцією у майбутньому. Наприклад, жінка буде уникати будь-яких проявів сексуальності – статевих стосунків, збудження, уваги чоловіків.

"Буває важко торкатися свого тіла, статевих органів, тому що вони постраждали.

Страшно, огидно все, що стосується сексу, дітей і всього решти", – розповідає Анна Шийчук.

Але наголошує, що така травма – це не вирок, потрібен дати собі час на проживання цих почуттів і загоєння рани.

Як бути, якщо жінка хоче залишити вагітність?

Рішення у будь-якому випадку повинне залежати лише від вцілілої жінки.

"Є частина жінок, які вважають, що вагітність, незалежно від того, яким чином вона була розпочата – це духовна річ.

Для них будь-які форми контрацепції будуть неприйнятними, і ми мусимо поважати вибір такої жінки", – розповідає Анна Шийчук.

Вона додає, що сам факт примусу вцілілої людини буде шкідливий. У цьому випадку буде доречно лише пояснювати або пропонувати допомогу.

Психологиня Катерина Гольцберг розповідає про випадки, коли жінка може прийняти таку дитину, але це потребує багато психологічної роботи.

"Таку людину не можна залишати без уваги наодинці з проблемою. Якщо її не чіпати, це може потім прорвати як довготривалий нарив.

Коли ця людина відчуває депресію, суїцидальні стани, то потрібно, щоб вона вчасно зверталася до психолога, психотерапевта та навіть психіатра", – додає експертка.

За її словами, ставлення матері до залишеної дитини з часом може змінитися в позитивну сторону, але це потребує свідомої роботи із самою мамою.

У цьому випадку психологічна терапія буде розмежовуватися щодо досвіду насильства та рішення материнства.

"Найгірше та найскладніше те, що вони будуть змішуватися.

Людина буде шукати місце, куди і як вивільнити злість. Всередині будуть величезні об’єми гніву на кривдника, і це дуже природній ряд. Важливо, щоб потім цей гнів він не перекидався", – пояснює Анна Шийчук.

Які ризики ймовірні для дитини, зачатої внаслідок зґвалтування

Процес зачаття насильницьким способом не впливає на фізіологічні особливості розвитку плоду, розповідає Наталія Лелюх.

Проте вагомим є дитини генофонд біологічного батька, з якого розвивається нове життя.

"Якщо це людина, яка скоїла такий жахливий злочин, то в нього є схильність до насильства, жорстокості, агресивного неадекватного, неконтрольованого гніву.

Невідомо, які ця людина має хронічні захворювання, вади та залежності. Можливо, він носій хронічних інфекцій.

Навіть якщо теоретично ґвалтівник немає всіх цих патологонічних моментів, вагітність буде мати важкий перебіг", – додає Генрієтта Крохмаль.

При цьому дитина, народжена після зґвалтування, має великі ризики зіштовхнутися із психологічними проблемами у майбутньому.

Найперше, це проявляється у комунікації матері з дитиною.

"Перше, що має знати дитина – це любов і прив'язаність батьків.

Вони формуються через поняття "холдинг", коли мама тримає дитину на руках, посміхається їй, годує грудьми. А в цьому випадку може бути сильне відторгнення", – розповідає Катерина Гольцберг.

Фото: Kospar/Depositphotos

Жінки, які завагітніли після зґвалтування, згодом можуть вбачати у дитині нагадування про пережиту травму.

"Я зустрічала дітей, які народилися в мами, що пережили насильство – іноді це досить жахлива картина.

Часто мами не можуть прийняти цю дитину, б'ють, проявляють до неї агресію та нетерпимість.

Якщо це хлопчик – вбачається схожість з ґвалтівником, тому це реально може бути великою проблемою", – пояснює психологиня.

Окрім того, коли дитина дізнається про умови зачаття, це може вплинути на її сприйняття себе та свого тіла.

"У дитини, яка народилась внаслідок насилля, може проявитися відраза до власного тіла, як до чогось брудного. Це відчуття, що ти сам собі гидкий", – розповідає експертка.

Така людина може хотіти покарати себе за скоєне і стикатися із суїцидальними думками.

"Може бути аутоагресія, коли хочеться себе покарати, ризикувати життям.

Трапляється також бажання себе порізати, суїцидальні думки, відчуття того, що вона не варта життя, щоб її любили.

Знецінення себе, коли вона думає, що вже брудна, тому має залишатися такою, приймає рішення бути ще гіршою", – додає психологиня.

Як допомогти жінці після зґвалтування?

Найперше, за безпечної нагоди жінці потрібно звернутися до лікаря, повідомити про сам факт насильства, щоб обстежити травми та перевіритися на наявність інфекцій чи становлення вагітності.

У цьому постраждалій людині може знадобитися допомога рідних.

Ні в якому разі не можна тиснути на вцілілу, лише акуратно запитувати та рекомендувати, бути поруч і тримати контакт.

Чого не можна робити під час спілкування з людиною, що пережила насильство, читайте у нашому матеріалі.

"Ви заходите разом в кабінет до лікаря, виходите, якщо вона просить сама. Але будьте поруч весь цей процес, тому що підтримка близької людини дуже важлива"- розповідає Анна Шийчук.

Люди, які зазнали зґвалтування, у майбутньому можуть зіткнутися із симптомами посттравматичного стресового розладу, психічними розладами, як тривога або депресія.

Вони можуть проявитися, коли людина на самоті, не відчуває підтримки або чує якусь жахливу реакцію, яка її завинить, присоромить чи принизить.

"Зазвичай це відбувається тоді, коли людина не отримує належної підтримки і опиняється на самоті, коли їй кажуть – що це стидно.

Власне, забороняють говорити про це, або дискримінують за цією ознакою", – додає експертка.

Це не означає, що треба говорити примусово, але важливо, щоб у вцілілої людини був хтось, хто готовий це почути.

"Вагітність може зрозуміти тільки інша жінка. Чоловіки не можуть своїм тілом це відчути.Тому рекомендація знайти мудру жінку, або принаймні ту, яка не шкодить, з якою можна говорити.

Якщо ви знаєте, що є постраждала, то зробіть все, щоб стати для неї тією людиною", – радить експертка.

Жінку, яка постраждала від зґвалтування, не можна цькувати чи ставити запитання на кшталт: "А ти не могла втекти, ти не могла це зробити?".

"Важливо казати, що вона ні в чому не винна: "ти гідна, ти вціліла, ти молодець, ти вжила після такого, яка ти крута, я пишаюсь тобою, я захоплююсь тим, яка ти сильна".

А потім пропонувати: "давай подбаємо про твоє тіло, давай сходимо, я буду поруч, я з тобою, я буду поруч з тобою весь час, давай разом сходимо, я тобі допоможу", – каже Анна Шийчук.

Вона запевняє, що в цей момент дуже важливо контролювати свої слова і дії щодо вцілілої, бо жінка буде дуже вразлива.

"Вижити – це подвиг, вона не принижена – а маленька героїня, яка змогла видертися з лап тих страшних нелюдів.

Після зґвалтування жінка дивиться на себе очима того ката. А ми мусимо дивитися на неї очима очима радості, за те, що вона вижила, добрими, захопленими, тоді вона теж почне", – запевняє психологиня.

Коли вцілілі людина буде у безпеці, необхідно повідомити про насильство окупантів українським правоохоронцям, щоб зафіксувати злочини РФ.

Дарія Поперечна, УП.Життя

Титульна світлина: Tinnakorn/Depositphotos

Читайте також: Російського окупанта вперше судитимуть за зґвалтування під час війни в Україні

Реклама:

Головне сьогодні