З Невдахи у Вдахи: як українці змінюють прізвища

Киянин Андрій Титаренко ще донедавна був Тітаренком.

"Не пам'ятаю вже, звідки це "і" взялося. У ще радянському свідоцтві про народження, здається, моє прізвище було записано російською". Андрій розповідає, що до студентських часів спілкувався російською, тому особливої уваги звучанню прізвища не приділяв. "Однак пізніше почав відчувати дискомфорт, бо потрапив до україномовного університетського середовища, яке й наштовхнуло на зміну мови спілкування", - розповідє Андрій.

"У ВНЗ, де переважна більшість студентів та викладачів говорили українською, мене це "Тітаренко" почало коробити. Вчився я на філології, тож як український філолог не міг мати помилкове прізвище. Власне, тому я його і змінив", - пояснює він.

Неприйнятне для носія звучання - найпоширеніша причина змін. Так, наприклад, протягом 2008 року Мін'юстом було зареєстровано зміну імені Іюуя на Дарія, Вачаган на Вадим. Зафіксовано також зміну прізвищ з Коткудак на Чубай, з Козел на Пилипок, з Бугай на Бондар, з Заєць на Петронюк, з Окунь на Енгель, з Свинар на Кравченко, з Урода на Романовська, з Кривокулінський на Тимошенко.

Однак трапляються й рідкісні випадки, коли людина керується релігійними переконаннями. Так, у місті Чернігові кореспондент "Української правди. Життя" знайшов українця, що віднедавна офіційно називається Чандра Шехаран.

Цей українець віднедавна з релігійних причин офіційно переіменувався у Чандру Шехаран

"Я змінив ім'я та прізвище, оскільки це звичайний крок на шляху шиваїтів. Іноді людина, яка сповідує індуїзм, може змінити релігійний напрям, а це так само веде до нової зміни імені та прізвища", - розповідає чоловік.

Каже, трапляються люди з неадекватним ставленням. Так, в одному місці йому відмовив роботодавець.

"А були випадки, коли люди у погонах сиділи і слухали мене десь із годину, роззявивши роти. Не кажучи вже про друзів і знайомих", - посміхається він.

В одному місці через нестандартність чоловіка йому відмовив працедавець

Колишнє українське ім'я та прізвище Шехаран воліє зберігати в таємниці. Каже, це вже не суттєво.

Як ви човен назвете...

Мешканець Ужгорода Тарас Ващук колись називався Дикуном. Каже, що ініціатором зміни став батько: "У нього колись був начальник Баран, якого не прийняли у вище партійне керівництво саме через прізвище. Тож батько вирішив, що залишаючись Дикуном, я теж ризикуватиму кар'єрою", - розповідає хлопець.

"Прізвисько Дикий лише додавало солідності, хоча й доводилося підтримувати реноме шаленого, яким я не був", - іронізує Ващук. "Втім, з новим прізвищем стало таки краще, адже воно популярне в Ужгороді. Люди думали, що я родич ректора одного з університетів міста і, боячись проблем, не чіпали. То ж я впевнений, що прізвище таки впливає на життя".

Мати Максона Пуговського дуже зраділа, коли дізналась, що син взяв її прізвище

Погоджується з ним і киянин Максон Пуговський.

Раніше його знали як Максима Щербину, однак одного дня він зрозумів, що давній мережевий нікнейм, а пізніше - журналістський псевдонім - міцно поєднався з реальним життям.

На його думку, зміна імені - це спроба змінити суть через зміну форми, підсвідоме бажання порвати з минулим, переродитися.

"Ще коли я народився, батьки роздумували: може, дати мені прізвище Пуговський, щоб рід не переривався. Бо у діда Пуговського було двоє доньок і син, але жодного онука з його прізвищем.

Перед тим як його змінити, я обережно дізнався думку батьків - вони були не проти, щоб я взяв мамине, а про те, що також змінюю ім'я на Максон, я сказав, вже показуючи новий паспорт. Батьки поставилися до цього з розумінням, а мама дуже задоволена тим, що я взяв її прізвище і передам його нащадкам", - розповідає Пуговський.

"Зараз мені дуже комфортно бути Максоном Пуговським, і я відчуваю, що так мені пасує значно краще, ніж колись. Ім'я стало справжнім, повністю моїм і міцно переплелося із внутрішнім Я. Проте людям похилого віку, яким складно вимовляти незнайомі слова, я називаюся Максимом", - каже він.

Цікавим прізвищам бути!

Катерина Старчеус з Вишневого досі пам'ятає образливі прізвиська, які причепилися до неї за часів життя з дівочим прізвищем, Власюк.

Каже, що після одруження проблем не поменшало - довелося брати прізвище чоловіка, Старчеус: "З ним теж стало несолодко - у жодній державній інстанції не можуть його правильно записати, навіть з другої спроби! І в шлюбному свідоцтві воно вказане з помилкою. Якби була можливість змінити його на інше, простіше й благозвучніше, я б з радістю це зробила", - ділиться жінка.

Катерина Старчеус каже, що у жодній державній інстанції не можуть правильно записати її прізвище

Як з'ясувалося, гордо носити незвичайні прізвища можуть одиниці. Одним з таких є українець Микола Воськало, який зараз проживає у Чікаго.

"Маючи можливість змінити прізвище при отриманні громадянства США, я, однак, на це не пристав. Хоча причини для цього в мене й були. В школі моє прізвище безбожно перекручували на всі лади (Васькало, наприклад) як учні, так і вчителі.

Можна також уявити, як його вимовляють у Штатах, особливо в поєднанні з іменем - Mykola Voskalo. Бувають кумедні випадки, коли люди не можуть відрізнити де прізвище, а де ім'я", - каже Микола.

І додає: "Проте, прізвище моє не дуже поширене, всі тезки так чи інакше походять з одного і того ж села на Львівщині. Одна з них навіть займається їх пошуком і складає генеалогічне древо. Я дізнався, що люди з таким прізвищем живуть в Канаді, США, Бразилії, Великобританії, Польщі, Франції, і зрозумів, що насправді було б нерозумно змінювати те, що дісталось тобі від предків".

Скільки коштує і що для цього треба?

Офіційна зміна прізвища чи ймення в Україні по кишені не вдарить: державне мито плюс вартість послуг місцевого відділу РАЦС, яка може варіювати.

Так, у Святошинському та Солом'янському відділах РАЦС м. Києва за обробку заяви треба заплатити 5,1 грн. держмита та 30-45 грн. за послуги. У Голосіївському відділі і того менше: загальна вартість процедури, за словами його представника, складе приблизно 20 грн.

Згідно ст. 295 Цивільного кодексу України, особа віком від 16 років може самостійно змінити ім'я чи прізвище на бажане. Особі, яка досягла 14 років, дозволено законом зробити це за згодою обох або одного з батьків.

При подачі заяви про зміну імені особі, яка досягла 16-річчя, треба пред'явити паспорт або свідоцтво про народження, а особі віком 14 років - свідоцтво про народження. В обох випадках потрібна і квитанція про сплату державного мита.

Микола Воськало не захотів міняти прізвище

Крім того, до письмової заяви від особи віком від 16 років треба додати:

- свідоцтво про народження;

- довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць;

- свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі) або свідоцтво про його розірвання шлюбу;

- свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);

- свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено;

- фотокартка заявника.

Розглядати пакет документів місцевий відділ РАЦС буде протягом 3 місяців.

Підставами для відмови у наданні дозволу на зміну імені може бути перебування заявника під слідством, судом чи адміністративним наглядом; наявність у заявника судимості, яку не погашено або офіційно не знято; перебування заявника у міжнародному розшуку; подання заявником неправдивих відомостей.

Бажаючих меншає

Рік	Кількість осіб, що змінили прізвище або ім'я
2002	30 000
2003	понад 24 000
2004 та 2005	понад 22 000
2006	понад 21 000
2007	близько 20 000
2008	17 500
І квартал 2009	3 305*

Серед областей, де спостерігається очевидне перевищення середніх показників кількості бажаючих, знаходяться Львівська, Івано-Франківська та Одеська.

Дані Міністерства юстиції України

* Надати оперативну інформацію за І півріччя 2009 року Мін'юст відмовився, пославшись на необхідність додаткової обробки даних перед публікацією.

Автор - Тетяна Потапова