GoGlobal. Як 10 людей безкоштовно вчать Україну говорити англійською

У команді "GoGlobal" близько десяти осіб, але це не заважає їм втілювати прогресивні проекти, зокрема лобіювати підписання президентом указів та змінювати систему вивчення англійської мови.

Наприклад, тепер держслужбовцем Адміністрації президента можна стати лише маючи знання з англійської на рівні хоча б В1.

Це завдяки GoGlobal українці можуть дивитись у кінотеатрах фільми мовою оригіналу, а тисячі школярів абсолютно безкоштовно потрапили до літніх таборів з волонтерами з-за кордону і таким чином покращили своє знання мови.

Як пояснюють активісти, так легше вчитись: немає можливості в будь-який момент перейти на українську.

Засновники ініціативи GoGlobal Мустафа Найєм та Оксана Мовчан надихалися досвідом інших країн, бажаючи зробити знання англійської нормою для України. Наприклад, грузини вчились розмовної англійської, запросивши до країни чималу кількість волонтерів.

Щоправда, втілити ту модель у наших реаліях складно, адже Грузія значно менша за Україну. Відтак, щоб навчити українців говорити англійською, треба залучити більше волонтерів.

Достатньої кількості грошей ресурсів в українських активістів немає, тому поки англомовні табори пройшли лише у 126 школах з усієї України.

"Українська правда. Життя" поговорила з PR-менеджером проекту Лілією Дроздик про можливості вивчення англійської, плани команди "GoGlobal", досягнення та життєві історії іноземних волонтерів, які місяць проживали в Україні.

КІНОТЕАТРИ ПРОСИЛИ НАДАТИ ФІЛЬМИ МОВОЮ ОРИГІНАЛУ

Цей напрям роботи спершу здавався найбільш нереальним, однак перегляд фільмів мовою оригіналу найбільше розширює словниковий запас. Людина чує та сприймає звичайні розмовні фрази, засвоює сленг тощо.

Втім, кінотеатри – це бізнес. І фільми мовою оригіналу не збиратимуть повні зали, бо людина має добре розуміти англійську, щоб дивитись таке кіно.

Але команда GoGlobal ризикнула. На співпрацю з нами пішли деякі мережі кінотеатрів та дистриб’ютори, які надали нам фільми мовою оригіналу.

Команда GoGlobal

Спочатку погодилась мережа кінотеатрів "Multiplex".

Потім нам почали дзвонити з кінотеатрів і запитувати, як показати фільм англійською. Координатор проекту Інна Тимченко стала так званим координаційним центром між кінотеатрами і дистриб’юторами.

Поки не маємо можливості транслювати фільми з субтитрами. Надто дорого.

Деякі люди розповідали, що чекали спеціально на фільм мовою оригіналу, не переглядаючи його українською. Крім того, це гарна можливість для поціновувачів кіно, які можуть послухати оригінальний голос свого улюбленого актора, порівняти переклад.

117 ВОЛОНТЕРІВ З 38 КРАЇН СВІТУ

Чималу увагу ми приділяємо дітям. Проект з пришкільними таборами "GoCamps" спочатку виглядав абсолютно утопічним. Мовляв, де ми візьмемо ресурси – і людські, і грошові?

Здебільшого щорічні пришкільні табори мають інший характер і не завжди є освітніми. "GoGlobal" трансформували їх у повноцінні мовні табори.

Команда GoGlobal розробила систему, де школи України мали змогу подавати заявку на реєстрацію у конкурсі. Відбір пройшли школи, які були готові забезпечити усі умови для волонтерів та були достатньо вмотивованими.

Цього року ми привезли 117 волонтерів з 38 країн світу. Фото надані GoGlobal

Кожен вчитель англійської, школа якого була відібрана, пройшов навчальний тренінг під керівництвом американських тренерів. Після нього вони розробили індивідуальний план для своїх дітей.

Для іноземних волонтерів була Школа вожатих, під час якої координатор проекту Любов Залюбовська провела навчання з методик роботі із дітьми. В результаті робота була побудована на вивченні мови через ігри, спорт, творчість, квести, змагання тощо.

Цього року ініціатива GoGlobal привезла 117 волонтерів з 38 країн світу, які роз’їхались по всій Україні та три тижні жили у сім’ях дітей, з якими займались, грали в ігри, спілкувались.

ЯК ВІДБУВАВСЯ ВІДБІР ІНОЗЕМНИХ ВОЛОНТЕРІВ

Частину волонтерів ми знайшли за допомогою системи "AIESEC", що спрямована на пошук волонтерів за кордоном. Але більшість – шляхом оголошення конкурсу.

"GoGlobal" зняли невеличкий ролик про те, що діти в Україні дуже хочуть вивчати англійську мову і чекають, щоб волонтери їм допомогли.

Почали активно поширювати інформацію. Хвилю підхопили американські партнери, посольства, потім – спільнота "UN volunteers". Волонтерів знайшли, фактично, через соціальні мережі.

З усіма мали співбесіду скайпом – треба було переконатись, що людина, яка їхатиме сюди, дійсно вмотивована, та чи справді вона добре володіє іноземною мовою. І, звісно, перевірити людину на комунікабельність – їм все-таки з дітьми працювати.

Ми отримали більше 500 заявок, з яких відібрали трохи більше сотні. Пропонували їм поселення, облаштування в Україні, але дорогу мали оплачувати самі волонтери. Ми були відверто здивовані, що всі погоджувались приїжджати за власні кошти.

Проте на облаштування іноземних волонтерів нам потрібні були ресурси, тож почали шукати партнерів.

ПАРТНЕРІВ ЗБИРАЛИ З МИРУ ПО НИТЦІ

Організаційної роботи було багато. З волонтерами та школами працювала ціла команда координаторів, яку очолила Ірина Горлач. Координатори 24 години на добу були на зв’язку й допомагали іноземцям в Україні.

GoGlobal перетворилась у проекті GoCamps була і навчальним, і координаційним центром. Разом із волонтерами іноземними у частині шкіл працювати українські волонтери – студенти факультету англійської філології.

Коли команді треба було розвезти іншомовних волонтерів у різні регіони України, ми звернулись до "Укрзалізниці" і вона надала певну кількість безкоштовних квитків.

Українці координували іноземних волонтерів зі школами та сім’ями. Деякі навіть працювали з ними у школах. Фото надані GoGlobal

Іншомовним волонтерам потрібен був зв'язок на теренах України – "Київстар" видав близько 200 стартових пакетів.

У роботі зі школами нам надзвичайно допомогло Міністерство освіти. В регіонах включалися місцеві адміністрації, на центральному рівні допомагала і Адміністрація Президента.

Треба було приміщення для організації волонтерів – в результаті Київська обласна рада надала у розпорядження "GoGlobal" школу-інтернат у Володарці, що поблизу Києва.

80% волонтерів роз’їхалися селами і малими містечками. Це добре тим, що у провінції зазвичай ні діти, ні вчителі не бачили іноземців як таких.

Тому вчилися і самі вчителі, бо потрібно було перелаштовуватись з академічної на розмовну англійську.

ПРО УКРАЇНУ ЗА КОРДОНОМ ЗНАЮТЬ

Усі волонтери жили в українських сім’ях і залишились в неймовірному захваті.

Наприклад, Емма Хаммок з Америки дуже хотіла волонтерити саме у Коломиї. У неї, здається, далеке коріння звідти. Уявіть, вона їхала сюди і одразу знала, в якому місті хоче бути. Хоча ми самі розподіляли волонтерів містами України, але намагалися враховувати їхні побажання.

Були волонтери, які приїжджали сім’ями. Приїхала якось парасім’я Швеців з Канади з двома дітьми. Чоловік з дружиною волонтерили у школі, а хлопчики (5 і 7 років) були учасниками табору разом з українськими дітьми.

Вони казали, що дуже хвилюються за Україну. Тому вирішили принаймні підтримати нас шляхом навчання українських дітей англійської.

Частина волонтерів були якимось чином пов’язані з Україною – з діаспори, мали українське коріння. А решта просто захоплювалась нашою країною, не маючи ніякого відношення до неї.

Частина волонтерів були якимось чином пов’язані з Україною, а решта просто захоплювалась нашою країною. Фото надані GoGlobal

Лоуренс Шонен, з Бельгії у Facebook мало не щодня описував цікаві історії зі свого життя в Україні. Волонтерив у Харкові.

Йому показували нагороди діда з Другої світової війни, розповідали про сучасні події.

У Facebook він писав про те, що українці мають європейський менталітет. Казав, що приїхав бельгійцем, а, побувши тут, став майже українцем.

Хтось з наших волонтерів сказав мамі, що їде в Україну. Вона була в істериці, що дитина їде на війну… Хлопець, попри все, приїхав.

Серед волонтерів був 18-річний студент із Індонезії. Коли у нас була зустріч з президентом, він кинув: "Це так цікаво. Я вперше зустрічаюсь з президентом іншої країни".

У нього координатори запитують: "А зі своїм президентом ти бачився?". Він відповідає: "Так, на весіллі моєї сестри".

Згодом пояснив, що у нього тато, виявляється, міністр інфраструктури. А він, як звичайний хлопець, приїхав в Україну волонтерити.

Не тільки діти дивувалися, але й волонтери з цікавістю розвідали Україну. Фото надані GoGlobal

Волонтерка з Бразилії зі страхом дивилась на огірок – ніколи не бачила такого. Їй сказали, що його можна ще й посолити... Вона була у шоці, бо взагалі ніколи не була за кордоном до приїзду в Україну.

Хтось дивився з подивом на зелені і жовті яблука. Хтось з захватом фотографував курей. Вони отримували колосальне задоволення, що можна їсти з дерева.

Був волонтер, який приїхав на Закарпаття через всю Європу на "Harley".

У Вінницькій області теж була кумедна історія. Там волонтера зустрічали, мов короля – йому надали свій автомобіль, водили по ресторанах, він жив в окремій квартирі і зустрічав його мер міста.

MY UKRAINIAN BABUSHKA

Треба віддати належне тим мамам, сім’ї яких протягом трьох тижнів приймали волонтерів.

Шоковані іноземці надсилали нам фотографії вечері, де накритий стіл ломиться від їжі і казали, що ніколи в житті стільки не їли.

Один хлопець розповідав, що ще у перший день його запросили на вечерю в кожну сім’ю. Таким чином, кожний вечір у нього був розписаний.

Більшість волонтерів, їдучи додому, казали, що хочуть повернутись. Фото надані GoGlobal

Більшість волонтерів, їдучи додому, казали, що хочуть повернутись саме в ті сім’ї, в яких жили цього разу, саме в ці міста. Дуже прив’язувались, казали, що у них з’явилась українська сім’я. Були записи у Facebook, як-от "My Ukrainian babushka".

Більшість їхали з і словами, що вони навчилися більше, ніж навчили українських дітей.

Усі волонтери, від’їжджаючи з України, обіцяли привозити наступного року своїх друзів, одногрупників і т.д.

"GoGlobal" НАВЧАЄ АНГЛІЙСЬКОЇ ДІТЕЙ АТО

Наразі закінчились пришкільні табори "GoCamps", а з 4-го липня почав працювати у тій-таки Володарці виїзний табір для дітей з зони АТО. Діти приїхали з територій, підконтрольних Україні.

Загалом – близько 150 дітей, всього їх буде близько 300.

Цей проект вдалося забезпечити фінансово, оскільки в кінці травня організовували доброчинний аукціон, на якому зібрали кошти. Проект триватиме до 20-го липня.

З 4-го липня почав працювати у тій-таки Володарці виїзний табір для дітей з зони АТО. Фото надані GoGlobal

ЯК ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ АНГЛІЙСЬКУ ВЧАТЬ

На таборах зміни не закінчаться. Поки тривали ці проекти, ми лобіювали внесення нашої поправки в стратегію реформування держслужби в Україні.

Восени 2015 року за ініціативою GoGlobal Президент підписав Указ про оголошення 2016-го Роком англійської в Україні. Указ дав нашій команді чимало механізмів для запровадження змін на різноманітних рівнях.

В Адміністрації Президента було прийнято розпорядження, за яким чиновники мають володіти англійською мовою.

Наразі протестували усіх працівників. Кожен третій працівник в АПУ володіє англійською на достатньому рівні для ефективної роботи. 32% мають лише базовий рівень. Рівень В1 і вище мають 28% дерслужбовців.

Хто не знає англійської, – дали рік на вивчення. Якщо людина не вчить – втрачає роботу. А приймають на роботу в адміністрацію з 1-го жовтня 2015-го лише зі знанням англійської.

НАЙМАСШТАБНІШИЙ УРОК АНГЛІЙСЬКОЇ

28-го травня "GoGlobal" спільно з Посольством США провели наймасштабніший урок англійської в Україні. Він відбувся одночасно у понад 50 містах.

У один час в одному й тому ж форматі відбувся урок англійської у всіх куточках країни. Він був зафіксований за усіма вимогами Книги рекордів Гіннеса.

Такий урок, за нашими підрахунками, зібрав близько 6 тисяч людей.

Те, що люди в суботу не полінувались і прийшли вивчати англійську показує – попит є!

Лише в університеті в Маріуполі на цей урок прийшли 450 людей!

Офіційно в команді "GoGlobal" працює лише десятеро осіб. Фото надані GoGlobal

ПЛАНИ ІНІЦІАТИВИ "GoGlobal"

Окремий напрямок нашої роботи – це запровадження популяризації англійської мови у ЗМІ.

Наприклад, "1+1" демонстрували англомовний серіал вночі, а на радіо "Вєсті" є година вивчення англійської мови.

Це стратегічний напрямок, оскільки ми розуміємо, що аудиторія поки вузька. Але координатор GoGlobal Оксана Нечипоренко мріє про формат, щоб це було цікаво, пізнавально і не збитково для ЗМІ.

Також ми поставили собі мету на майбутнє – привезти в Україну щонайменше 1000 волонтерів наступного літа. Якщо цього року у проекті GoCamps взяли участь понад 9 000 дітей, а у школах працювали 117 волонтерів, то наступного року нам вдасться навчити вже 90 000 дітей.

До того ж ми хочемо спробувати влаштувати мовний табір "GoCamps" ще й на осінніх канікулах.

Наразі ми напрацювали певні успіхи і хочемо їх розвивати надалі, робити масштабні проекти з пілотних.

На ресурсі "Україна Speaking", запущеному командою GoGlobal, можна дізнатись про можливості вивчення англійської.

Марія Марковська, для УП.Життя