Піти в далекі гори. Особливості походів у Карпати, правила безпеки і маршрути

10377
8 липня 2016

Стара радянська романтика на гірські походи давно минула, але зараз приходить нова мода на здоровий спосіб життя і в тому числі такі походи.

Їх тепер часто, на англійський манер, називають хайкінгом або трекінгом.

Хайкінг – це, по суті, будь-яка прогулянка на природі, переважно по обладнаних доріжках і стежках.

Тоді як трекінг – фізично інтенсивніший і стосується переважно походів у важкодоступних місцях, у горах, там, де не може дістатися транспорт.

Українські Карпати пропонують безліч переваг, можливостей і напрямків для таких гірських походів. "УП.Життя" ознайомить вас з ними.

У ЗДОРОВОМУ ТІЛІ – ЗДОРОВИЙ ДУХ

Почнемо з переваг для здоров’я. Походи у гори – чудовий спосіб тримати себе в формі та потужний антидепресант.

Справжні епідемії сучасного людства – це проблеми з серцем, судинами і схильність до надмірної ваги. Хода якраз дуже ефективно цьому протидіє.

Що добре – фізичне навантаження можна регулювати, воно не таке інтенсивне, як, скажімо, під час бігу або заняттях іншими видами спорту.

Крім серця і легень, добре тренуються м’язи тіла, особливо якщо ви користуєтесь спеціальними трекінговими палицями. Вони допомагають зменшити навантаження на коліна і рівномірніше розподілити його по тілу.

Трекінгові палиці допомагають зменшити навантаження на коліна та рівномірніше розподілити його по тілу

Останнім часом почало з’являтися багато досліджень, які стверджують, що походи позитивно впливають на емоційний стан людини і навіть допомагають запобігти депресії.

Крім того, що ви перебуваєте на природі, дихаєте свіжим повітрям і милуєтесь чудовими краєвидами, такий ефект походів має цілком фізіологічне пояснення: під час фізичних вправ у організмі виділяються так звані "гормони щастя" – ендорфіни і серотоніни.

Починати ходити можна у будь-якій фізичній формі, в будь-який момент – навіть сьогодні. Якщо сумніваєтесь у собі – починайте з регулярних кількагодинних прогулянок у найближчий парк.

Потім можна пробувати одноденні вилазки на 10-15 кілометрів. Їх перевага у тому, що з собою не треба нести великого і важкого рюкзака. Згодом можна переходити на дво-триденні мандрівки чи навіть довші походи.

ДЕШЕВО І ПРОСТО

Ще одна позитивна риса цього виду активного відпочинку – пішохідний спорт не вимагає суттєвих фінансових вкладень, особливо в літню пору.

Звісно, зараз з’явилося багато чудових високотехнологічних (і недешевих) примочок, які роблять похідне життя набагато простішим і легшим.

Але, якщо ви не ставите собі за мету підкорити Еверест у найближчі п’ять років, вам не доведеться надто витрачатися. Якщо спорядження таки знадобиться, то його можна позичити чи взяти в оренду.

Якщо ви не ставите собі за мету підкорити Еверест у найближчі п’ять років, вам не доведеться надто витрачатися на походи у Карпати

Єдине капіталовкладення, яке справді варто зробити, – якісне трекінгове взуття.

Зручне взуття для гір – це не босоніжки і навіть не кеди чи кросівки. Це спеціальне взуття з грубою товстою підошвою, яке захищає пальці ніг і міцно фіксує щиколотку і стопу, спеціально спроектоване, щоб полегшити навантаження на ноги і мінімізувати можливість травм.

Отже, що варто взяти з собою, йдучи у 1-денний похід:

– наплічник;

– захист від сонця (головний убір, сонцезахисний крем, окуляри);

– запасне взуття та шкарпетки;

– флісовий светр і дощовик або куртку/вітрівку.

У 1-денний похід варто взяти наплічник, захист від сонця, запасне взуття і шкарпетки та светр і дощовик

Погода в горах змінюється несподівано і дуже швидко: стовпчик термометра може впасти майже до нуля всього за 10-15 хвилин навіть у серпні.

Рекомендуємо також подбати про трекінгові палиці, ліхтарик, індивідуальну базову аптечку (особливо якщо є хронічні проблеми і алергії) і засіб від кліщів.

Для документів і цінних речей не завадить узяти герметичний мішок або хоча б звичайний пластиковий пакет (на випадок дощу).

Для перекусу підійде пару яблук, канапок, щось калорійне – шоколадка або батончик із зернят. Багато їсти в горах не хочеться, але не забувайте пити, обов’язково треба мати з собою пляшку з водою.

Якщо ж ви зібралися у багатоденний похід, до вище наведеного переліку додаються:

– намет,

– спальник,

– килимок (каремат),

– ніж, індивідуальний посуд (миска, горнятко, ложка),

– засоби гігієни,

– паспорт (часто карпатські маршрути проходять близько від кордону),

– змінний одяг.

У вашого гіда чи головного групи мають бути травматична аптечка, посуд для приготування їжі, газовий пальник з балоном і запальничка з сірниками, ніж, продуктовий набір (сухі, легкі, висококалорійні продукти), карта місцевості, навігатор, номери телефонів рятувальників.

У багатоденний похід потрібно брати посуд для приготування їжі, газовий пальник з балоном і запальничку, ніж, продуктовий набір, карту місцевості, навігатор та номери телефонів рятувальників

Не забувайте також про мішки для сміття – його потрібно забрати з собою! Хочу всіх закликати до екологічності поведінки і думок – не смітити, не ламати, не палити і так далі.

Вітайтеся – як з місцевими, так і з іншими туристами, цього вимагає гірський етикет.

Нас часто питають, чи можна брати у походи дітей і домашніх тварин (ясно, що переважно йдеться про собак). Звісно, кожен вирішує для себе сам, але я б сказала – так і так.

Чи можна брати у походи дітей і домашніх тварин? Так і так

Собаки, якщо вони не агресивні і соціалізовані, завжди додають позитивних емоцій у поході. А з дітьми рекомендуємо починати потроху, з нетривалих і нескладних походів тоді вже за кілька років вони стануть вам добрими супутниками і товаришами.

Ми часто бачимо навіть немовлят-мандрівників у спеціальних рюкзаках.

БЕЗПЕКА – ПОНАД УСЕ

Ще одна хороша риса наших карпатських гір – це безпека: у нас дуже мало диких звірів, а ті, що є, – самі бояться людей.

Однак і тут є базові правила, про які варто пам’ятати.

Шансів дуже мало, але якщо ви раптом побачите ведмедя, особливо самицю з ведмежам, треба тікати дуже швидко. Можуть бути небезпечними дикі кабани, особливо у великих групах.

Уважно дивіться під ноги – в горах трапляються гадюки, хоча вкусять вони тільки якщо на них наступити чи налякати. Укус містить незначну кількість отрути, доза якої сама по собі не є смертельною, хоч і важко переноситься організмом.

Якщо ж сталася така прикрість, у вас є достатньо часу, щоб дістатися до найближчої районної лікарні, де вам зроблять ін’єкцію сироватки.

Це варто зробити протягом доби. Не треба нічого перетягувати жгутами чи відсмоктувати, – це тільки ускладнить ситуацію.

Хороша риса карпатських гір – це безпека: у нас майже немає диких звірів, а ті, що є, – самі бояться людей

Стандартна порада – стережіться кліщів.

Тепер – про рослини. Варто триматися подалі від борщівника Сосновського. Він схожий на гігантський кріп із білими квітами. Це дуже токсична і небезпечна рослина, її сік від взаємодії з ультрафіолетом спричиняє важкі хімічні опіки.

На жаль, борщівник зустрічається у нас досить часто, але переважно на під’їздах до гір, уздовж доріг і річок. Вище в горах його немає.

Суто гірська рослинна небезпека – це зарості сосни альпійської (жерепу): там дуже легко можна втратити напрямок і заблукати до повного виснаження. Товсті переплутані корені і гілки можуть завдати серйозних травм ніг. Тому, йдучи через жереп, у жодному разі не йдіть навпростець і не сходьте з прокладених стежок.

Не варто їсти незнайомих ягід та інших рослин, бо можуть трапитися отруйні (вовчі ягоди, блекота, та інші). Але чорницю, малину, ожину і брусницю з куща треба скуштувати обов’язково: це дуже смачно!

Чорницю, малину, ожину і брусницю з куща у Карпатах треба скуштувати обов’язково

КУДИ І З КИМ ХОДИТИ

Іще одна перевага пішохідного спорту в Карпатах – легкодоступність. До багатьох стартових точок легко дістатися поїздом або електричкою.

Наприклад, вийшовши з електрички Львів-Лавочне-Мукачево на будь-якій станції на відрізку від Нижнього Синьовидного до Воловця, можна стартувати в гори.

Безліч виходів є у напрямку Яремчі – це власне саме Яремче, а також Микуличин, Татарів, Ворохта, Воронєнка і далі ця сама залізнична гілка продовжується на Закарпаття – Лазещина, Ясіня, Кваси, Рахів.

З усіх цих точок є пішохідні маршрути.

Навіть якщо ви приїхали на кілька днів до Львова чи Ужгорода, можна урізноманітнити свій відпочинок одноденною пішохідною прогулянкою, або махнути в гори на вихідні – зійти і повернутися до нічного поїзда.

Навіть якщо ви приїхали на кілька днів до Львова чи Ужгорода, можна махнути в гори на вихідні

Якщо у вас відпустка і ви зупинилися в садибі зеленого туризму в Карпатах, зверніться до господарів. Вони підкажуть якийсь маршрут поруч із садибою, а також порадять провідника.

Для організації справжнього гірського походу рекомендую звернутися до професійних провідників.

Серед туристичних фірм, які займаються саме походами в Карпати, – туроператори "Свято Карпат" (Свалява), Silverland (Мукачеве), турклуб "Добре поїхали" (Київ), Karpaty Travel (Львів), Туре (Дземброня), часом організовує виходи в гори магазин туристичного спорядження gorgany.com.

Є також гіди-фрілансери, яких треба шукати за рекомендаціями. Зокрема, порекомендувати їх можуть гірські рятувальники (це підрозділи ДСНС). Часто рятувальники самі є кваліфікованими гірськими провідниками.

Якщо ви все ж вирішили подорожувати самостійно, без досвідчених гідів – ретельно продумайте маршрут наперед і тримайтеся маркованих стежок.

Багато інформації про машрути є в інтернеті (наприклад, на ресурсах karpaty.info, karpaty.com.ua, на сайті туристичного товариства "Карпатські стежки" і так далі). У магазинах туристичного спорядження продаються карти гірських маршрутів.

Ретельно продумайте маршрут наперед і тримайтеся маркованих стежок

Але не забувайте, що ситуація на маркованих стежках може мінятися: їх може завалювати деревами, маркери часто нищаться внаслідок поганих погодних умов. Оскільки маркуванням маршрутів у нас займаються переважно волонтери, вони не завжди встигають щороку перевіряти всі маршрути.

Також майте на увазі, що гуглмапс в телефоні вас не врятує. По-перше, в горах здебільшого поганий зв’язок. По-друге, краще не розряджати телефон, якщо раптом доведеться комусь терміново подзвонити.

Обов’язково потрібно мати при собі телефони гірських рятувальників цього району (підрозділи МНС). Якщо ідете на 2-3 дні – краще попередити їх заздалегідь.

5 ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ

Чорногора – найвищий і найпотужніший український гірський хребет; саме тут розташовані всі українські двотисячники, в тому числі і найвища українська гора Говерла. Попри це, тут багато досить доступних маршрутів навіть для початківців.

Чорногора – найвищий і найпотужніший український гірський хребет; саме тут найвища українська гора Говерла

Основні точки виходу на маршрути на Чорногорі – це Дземброня і Зелене (Шибене) у Верховинському районі; турбаза Заросляк, з якої піднімаємося на Говерлу; а також села Лазещина, Кваси, Ясіня у Рахівському районі.

Сколівські Бескиди – цікавий гірський масив з буремним історичним минулим зовсім поруч зі Львовом.

Сколівські Бескиди – цікавий гірський масив з буремним історичним минулим зовсім поруч зі Львовом

Основні точки виходу на маршрути – Сколе, Кам’янка, Труханів, Корчин. Дістатися туди можна машиною, маршруткою або електричкою до Сколього (це 100 кілометрів від Львова).

Траса Львів-Мукачево досить непогана, їхати комфортно півтори години, можна поставити машину біля вокзалу і переміщатися по району на таксі при необхідності.

Ґорґани – порівняно невисокий, але суворий, дуже кам’янистий масив із розсипами каміння, які називають цекоти або ґреготи.

Через каміння ходити там складніше, ніж в інших місцях, але це винагороджується незвичними і вражаючими краєвидами. Ці місця рідше відвідуються туристами, ніж Чорногора.

Ґорґани – порівняно невисокий, але суворий, дуже кам’янистий масив із розсипами каміння

Причина – слабко розвинена відпочинкова інфраструктура, відсутність нормальних доріг, і, відповідно, транспорту. Але це має свої переваги для тих, хто прагне втечі від цивілізації.

Зручні точки виходу в Ґорґани – Осмолода, Бистриця, Гута, Мислівка.

Добиратися автобусом або автомобілем від Івано-Франківська.

Полонина Боржава – підходить для ненапряжного одноденного маршруту вихідного дня. Але також там можна розігнатися і на цілих два-три чи навіть чотири дні. Боржава популярна і для екстремального спорту – гірських велосипедів і парапланів.

До Боржави відносно легко дістатися – сідаєте на електричку Львів-Мукачево, і за пару годин ви у Воловці. Підйом починається одразу за селом.

Є й інші точки виходу на маршрути – Міжгір’я та інші села однойменного району (наприклад, з Пилипця можна навіть піднятися витягом), село Вовчий у Свалявському районі.

Безумовною перевагою Боржави є десятки гектарів чорниць, які вкривають схили гарним оксамитовим покривалом.

Мармароси прозвали "Гуцульськими Альпами" через схожість цих стрімких скелястих гір з альпійськими краєвидами.

Гори вкриті буковими пралісами, частину з яких віднесено до списку світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Мармароси прозвали "Гуцульськими Альпами", тутешні праліси занесені до списку світової природної спадщини ЮНЕСКО

Основні точки виходу – найвисокогірніший український рацентр Рахів (можна доїхати поїздами Київ-Рахів або Львів-Рахів – знаменитий серед туристів "раховоз") або села Рахівського району Ділове і Богдан.

З Рахова до Ділового можна їхати автобусами, місцевим таксі або ловити попутки (що дуже прийнято в Карпатах взагалі і коштує зазвичай менше, ніж громадський транспорт).

Власним автомобілем – їдьте дорогою Львів-Рахів-Мукачеве, яку цього та минулого року капітально відремонтували в ділянці Львів-Івано-Франківськ, а тепер продовжують роботи в бік Рахова.

Тетяна Олійник, співзасновниця Karpaty Travel, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua