
Коментарі до статті
Марічка _ 20.10.2009 12:43
для Ані: я думаю ваші висловлювання взяті десь з радянської пропаганди, як то: отупіння населення веде до посилення релігійності. Ви ще скажіть, що релігія - опіум для народу ;-)
А ви знаєте, що дуже багато видатних людей: вчених, митців вірили в Бога? Наприклад: вчений і лікар М. Амосов, вчені Б. Паскаль, І. Н ютон, М. Фарадей. Цей список ще можна дуже довго продовжувати.
Між іншим нині всіма улюблені письменники Дж. Р. Р. Толкіен і С. К. Л'юіс також були віруючими християнами. Ви хоч би трошки поцікавились цими питаннями а повторювали тупі марксисисько-ленініські слогани.
zoriana _ 19.10.2009 16:34
Для Світлани:
Видання можна замовити:
за телефоном 8(098)43-55-309
написавши на таку електронну адресу:
agape.kyiv@gmail.com
Ціна книжки у видавництві 14 грн. Для гуртових покупців діє знижка.
У Києві книжка буде до продажу в книгарнях "Є", "Смолоскип", "Свічадо" (церква Миколи Доброго на Подолі), а також у багатьох храмах УПЦ Київського Патріархату.
Інф. з сайту: http://www.cerkva.info/2009/09/18/osinnja_knyzhka.html
Сміяна _ 19.10.2009 16:12
Авторці художнього оформлення: чудово, промовляє трепетністю, чистотою.. так тримати!:
на коментар KARPAT_: а якби дитина на обкладинці тримала у долоньках човником пухнасте курчатко, олівця або сніжку - взимку, або - притискали до животика жменю горіхів - то символом чого б це було?
Я думаю, кожна релігія (рідновіри чи інша), які з українського народного побуту і культури (пісні, звичаю, страв наших бабусь і дідусів, яких ми особисто знали - а не тих 15 разів -пра бабусів сивої давнини) не виокремлюють "своїх" символів, приписуючи їх винятково собі, є на вірному шляху. З пенька дохристиянських вірувань вже давно виросло християнське дерево, і всі наші традиції бабусь і дідусів наочно демонструють ту сплавлену віками українську народну традицію, з якої не можна ні віднімати ні додавати. Єдине що можна і треба - зберігати в тому вигляді, в якому національна ментальність наша дійшла до цих часів, ускладнившись від первісного (природи) - до злиття первісного і високодуховного в єдине.
Світлана _ 19.10.2009 11:36
Як мені купити ці чудові книги
Стефанія _ 15.10.2009 23:26
Як художник дозволю висловитись стосовно ілюстрацій. Хороша для дитячого сприйняття кольорова гамма, цікаві композиції, Відчувається що художниця пропустила кожен твір через свою душу , Молодець! Велике дякую , думаю від більшості мам, за хороший подарунок для дітей. Успіхів усій команді !!!
KARPAT _ 15.10.2009 20:38
І на першій і на другій ілюстрації діти тримають дохристиянські символи краси, молодості, початку, всесвіту, гармонії- це яблуко і яйце. Я думаю,що автори книжок інтуїтивно щось відчувають і шукають якесь добре начало,шукають душу але нажаль, догми прошиті їм в головах не дають вирватися і показати справжню духовну суть українця, як нащадка гуманних, дохристиянських вірувань своїх пращурів, повязаних духовно і фізично із ПРИРОДОЮ - колискою всього.
Богдан _ 15.10.2009 15:33
Чи вірити в Бога - це вірішувати самій дитині, а не "дядям антизомбувальникам".
Павло _ 15.10.2009 15:21
А може б дитина виросла і сама обрала, вірити їй у богів чи ні?
Чи слід зазомбувати змалку?
Людмила _ 13.10.2009 16:51
Аню, я чесно не розумію, яким чином вам заважають ці книжки. Якщо ви не хочете виховувати своїх дітей у християнській традиції - Ваше право. Але чому тоді Вас обурює те, що хтось вважає інакше? Кожному своє. Вас же ніхто не примушує ці книжки купувати чи водити дитину до церкви, не нав"язує Вам своєї думки. Навпаки, це Ви відверто ображаєте християн, звинувачуючи їх в обмеженості й фанатизмі. Це чудово, що Ви проти догм і стереотипів. Християни, свідомі християни, - теж проти наївної релігійності. І ці книжечки для того й видаються, щоб навчити і дітей і дорослих розуміти суть християнського вчення, а не сліпо цілувати ікони і поклони бити.
Аня _ 13.10.2009 15:42
Релігія і духовність - поняття не пов"язані. Звичайно, значно простіше навчити дитину "не вбий, не вкради", бо так сказав дядя на небі, але це згубний шлях. Людина, що мислить догмами і завченими стереотипами не може бути по-справжньому освіченою, культурною, толерантною, що я спостерігаю постійно. Я не хочу такого суспільства ані для себе, ані для своєї дитини.
Аня _ 13.10.2009 15:36
Людмило, нажаль, доводиться боротися за життя в світській державі. Отупіння населення веде до посилення релігійності, це закономірність і це дуже помітно.
Валентина _ 13.10.2009 11:52
Книжки гарні, сама читала. Натхнення авторам і редколегіїї в подальшій роботі.
Оксана _ 13.10.2009 00:05
Які чудові ілюстрації! Художниці окреме спасибі. Так тримати!
Марічка _ 12.10.2009 16:01
Читала попередню із захопленням! Мені як раз і сподобалось, що є твори непрофесійні і гарно написані. Книжка розказує про християнські свята, святих, оповідання про мандрівки в чудові місця України. Все це про щось дуже рідне... спасибі авторам і ініціаторам! До того ж написано з любов'ю.
Леонід _ 12.10.2009 15:45
Якщо в людині не буде духовного стержня, то вона справді може стати фанатиком або релігійним, або не релігійним (про що свідчить один з попередніх коментарів).. Так що ініціаторам повага!! Молодці так тримати!!!
Людмила _ 12.10.2009 14:52
Шановна Аню, говоріть за себе, а не виступайте від усіх. Фанатизмом тут віє поки-що лише від Вашого коментаря.
Аня _ 12.10.2009 14:32
"Не всі гарні дитячі письменники - християни."
І це добре...
"І далеко не всі добрі побожні душі мають письменницький талант."
І це не дивно...
Ніж пхати дітям в голову релігійне сміття краще б щось корисне започаткували... Скоро перетворимося на націю тупих релігійних фанатиків. :(
власюк _ 12.10.2009 13:21
що це ожидовлення України?
dmytro _ 12.10.2009 13:09
гарні книжечки. думаю варто продовжувати розвивати цю серію.