Відкриття персональної виставки Ольги Петрової "Французька провінція"
Саме завдячуючи їх запрошенню Ольга Петрова з чоловіком мали змогу детальніше ознайомитись із музеями, містами та гірськими краєвидами Півдня Франції.
У 1995 році живописець Ірина Вишеславська, яка нещодавно оселилась у Франції: та її чоловік - морський капітан вирішили придбати руїну ХП століття, яку майстер па всі руки Жан-П'єр з часом перетворив на прекрасний дім із студією для господині. Вихована в традиціях гостинності Ірина не уявляла власного життя без живих контактів із друзями.
Свою нову оселю вона бачила тотожною із домом Максиміліана Волошина, що у Коктебелі. Під гостинним дахом невдовзі побували живописець Тетяна Назаренко з Москви, мистецтвознавці із Трет'яковської галереї, Юрій Луцкевич та Олександр Павлов з Києва, гості з Парижу, Нью-Йорку, Берліну.
"Це щастя торкнулося і нас у 2007 роціі" - зауважує Ольга Петрова. Левину долю клопоту із гостями бере на себе Жан-П'єр; за вдачею справжній д'Артан'ян. "Моя оселя має лишатися середохрестям радості" - каже він.
Таким чином, виставка "Французька провінція" народилася із любові, вдячності та захоплення благородною красою людей та Прованса.
Таким чином, виставка "Французька провінція" народилася із любові, вдячності та захоплення благородною красою людей та Прованса.
Останні вісімнадцять років художник Ольга Петрова перебуває у стані невпинного поступу. Це є реакція на попередні роки.
Актор "Французької провінції" з того покоління, яке у 70у-80ч рр. (XX ст.) повною мірою відчуло утиски ідеологічного диктату, в тому числі відсутність права бачити Європу, інші краї. 90-і роки принесли свободу, якою кожен скористався у свій спосіб.
Ольга Петрова - мандрівник із мольбертом. Індія, Іспанія, пустеля Єгипту, присмеркова тональність Лондону, вишукана делікатність Японії - все лягає на полотно. За власним визначенням автора: "Це є подоланням комплексу географічної меншовартості покоління та особистої біографії."
Те, що здавалося завжди лишиться текстом з історії мистецтва, постало в реальних об'ємах Колізея. Собори св.Петра. в архітектурі Гауді. в полотнах уславлених музеїв Європи. Смак свободи надихає до інтенсивної праці. Саме тому, як і попередні живописні серії, "Французька провінція" - суцільна енергія.
Експресивні кольорові потоки розливаються червоним, бузковим, густим синім у полотнах; "Лаванда -І ". "Гора Сент-Віктуар". "Поле, надвечір'я", в інших. Гірські скелі, альпійські карнизи, середньовічні селища із утаємниченими стежинами, писані у сріблястій гамі, причарують романтичного глядача.
В полотнах "Антіби. Вітер", "Яхт-клуб", "Антіби. Вітрильники", "Пейзаж з кипарисами" художник опрацьовує синьо-блакитно-охристу гаму як музичну композицію у ньюансах вишуканих напівтонів. Натомість "Прованс".
"Гора Сент-Віктуар", "Знімання з хреста" палають інтенсивними червоними кольорами, що підсилено ясним зеленим. В цих полотнах той Прованс, який надихай та вбивав Ван-Гога.
Кілька разів писана О. Петровою гора Сент-Віктуар сприймається автором у спогадах про Сезаиа.
У бажанні створити узагальнений образ французької провінції О.Петрова до пейзажних композицій долучила культурологічну складову, а саме полотна, що є рефлексією на красу сяючих вітражів. Полотна "Світло" та чотири вертикальних композиції на біблійні теми надали живописній сюїті змістовного збагачення та визначеності. Дійсно, чи можна уявити Францію без її готики?
Ця частина циклу не відбулася б без художнього потрясіння, пережитого у гірському "Соборі Богородиці біля джерел" - маловідомому пам'ятнику ХІІ століття.
Образ Юди, написаний Ольгою Петровою під впливом фресок XV століття цього храму, своїм трагізмом контрастує із пейзажною сюїтою та водночас надає всій серії полотен дуалістичної глибини та значущості.
Живописний цикл завершено досить екстравагантно - портретом оголеного Пабло Пікассо, що відпочиває на пляжі в Антібах. Там він бував із дружиною Жаклін. Сьогодні в Антібах є музей Пікассо. "Коли їдеш в Антіби, то, зрозуміло, що із візитом до великого авангардиста XX століття" - говорить Ольга Петрова.
Серія "Французька провінція" - синтез географічних, пейзажних вражень автора у поєднанні із культурологічними рефлексіями та активною експресією пензля. Полотна - втілення чарівного світу,в якому за бога править колір.
Вернісаж відбудеться 10 лютого о 18 : 00
Музей мистецтва ім. Богдана і Варвари Ханенків