Лекція Йоанни Варші
25 червня, четвер, 17:00у Центрі Сучасного Мистецтва (вул. Сковороди 2, Староакадемічний корпус НаУКМА).
Під'їжджаючи до Варшави на автобусі зі сходу чи з далекого сходу, подорожні обов'язково опиняються на автобусній станції Варшава-Стадіон, яка геть схована між кіосками і розкладками базару "Ярмарок Європі". Подорожній дістає змішані й суперечливі відчуття того, чим Варшава, на жаль, не є.
Стадіон 10-тиліття у Варшаві було збудовано 1955 року з руїн війни - поруйнованої Варшави. Він постав, аби упродовж 40 років зберігати добре ім'я комунізму. Всередині 1980-х його перестали використовувати для спортивних подій і він почав занепадати, перетворюючись на пост-комуністичний фантом. На початку 1990-х його "відживила" в'єтнамська інтелігенція, продавці та російські торгаші - піонери капіталізму, котрі встановили розкладачки з найрізноманітнішим крамом на трибунах Стадіону.
Впродовж останніх 20 років зруйнований Стадіон і довколишній базар - де тепер будують до Євро-2012 - були єдиним багатокультурним місцем у місті, своєрідним складом біографій і обладнання, а також головною несподіваною туристичною принадою. Це місце перетворилося на місто у місті: азійське, українське, російське містечко, дикий сад, царина тимчасовості й дешевих покупок, робочий табір археологів і ботаніків, рай для Свідків Ієгови та багатьох інших. Його відмінна логіка, гетерогенність, тривала (не)присутність посеред пост-комуністичної Варшави, невидимість в'єтнамської меншини, дебати довкола побудови нового Національного стадіону і брак критичного обговорення польського повоєнного архітектурного спадку - все це надихнуло Йоанну Варшу на кураторський проект "Завершення Стадіону Х" (Finissage of Stadium X) і подальшу публікацію збірки "Стадіон Х: місце, якого ніколи не було".
Проект 2006 року "Подорож до Азії: Акустична прогулянка в'єтнамським сектором Стадіону 10-тиліття" Анни Ґаєвської, Йоанни Варші та Нґо Ван Туонґа та серія з 6 "епізодів" "Завершення Стадіону Х" 2007-2008 - "Бонєк!" Массімо Фурлана, "Інспекція на місці", "Кінець "Ярмарку Європа" - дебати", "Передачі Радіо Стадіон" Radio Simulator та backyardradio, "Забивання паль" annas kollektiv і "Шенґен" Schauplatz International - все це були суб'єктивні подорожі митців, спортсменів і активістів у реальність Стадіону, "якого вже немає".
Фундація Лори Палмер (Laura Palmer Foundation) працює на межі між вигадкою та реальністю. Позичивши свою назву в героїні, чия ключова відсутність організує дію фільму Девіда Лінча, ця група продукує акції, ситуації, концептуальні виставки, інтерактивні події та перформанси. Поєднуючи реальне життя і наукову фантастику, протистоячи досвіду та його репрезентаціям, вона ставиться до кураторства як до мистецької форми. "Лора Палмер" була створена як незалежний мистецький лейбл 2007 року.
Йоанна Варша (1976) - кураторка на межі виконавського та інтерактивного мистецтва і щоденного життя. Директорка постановочних ситуацій. Вона керує "Фундацією Лори Палмер", що її назва походить від персонажа, довкола якого організована дія фільму Девіда Лінча "Твін Пікс". Лейбл продукує акції у публічному просторі, концептуальні виставки, інтерактивні події, перформанси. Варша закінчила Театральну академію у Варшаві та навчалася в Університеті Париж 8 на відділенні танцю та перформансу. Вона працювала з Центром Помпіду, Kunstlerhaus Stuttgart, Belluard Festival, Галереєю Мангетен у Лодзі, Національним музеєм у Кракові, Мистецьким центром Брока та провідними театрами Варшави - TR Warszawa і Новим театром. Вона є редакторкою збірки "Стадіон Х: місце, якого ніколи не було" (2008).