Віталій Климчук: У книжці є справжні замовляння, які мають силу

Книжка Віталія Климчука "Рутенія" - історія про життя молодої відьми. У книжці багато такого, що захопить любителів фентезі та міфології.

Письменник каже, що роман писався кілька років. Цьому передувало заглиблення у слов'янську міфологію та культуру.

- За жанром цю книгу можна віднести до фентезі, по суті, це книга-перетворення, книга-трансформація, тому що усі герої, які проходять крізь сторінки від початку до кінця, змінюються під впливом життєвих обставин: з поганих стають хорошими, хороші показують не зовсім хороші якості.

Тобто, люди змінюються незалежно від того, чи вони відьмаки, відьми, чи вони чарівні істоти. Власне, тло цієї книги – це псевдослов’янські, слов’янські часи задовго від хрещення Русі, і центральна тема – це протистояння добра і зла.

Добро у вигляді героїв, які зі злом борються, і зло у вигляді "чорного" відьмака, який прагне отримати владу над світом. А чим це все закінчиться? Думаю, можна прочитати і буде цікаво.

ВІДЕО ДНЯ

- А як писалася книжка, як ви готувалися до написання? Коли, наприклад, я читала "Замовляння", мені був цікавий сам принцип, оскільки багато магії, чаклунів - ви цю тему досліджували спеціально?

- Знаєте, ця книга більше мене писала, ніж я її. Вже після написання я навчився вибудовувати сюжетну лінію від початку, а не після того, як книга написана. Загалом книга писалась декілька років, і з великими перервами, і з підготовкою, бо я вивчав слов’янську міфологію, точніше, те, що від неї залишилося.

І багато чого реконструював, вивчав, наприклад, що таке замовляння, структуру замовляння взагалі. У книжці є справжні замовляння, а є і сконструйовані мною, але за певними правилами. Тож, можливо, вони мають теж якусь силу.

- Ви консультувалися зі справжніми чаклунами, відьмами сучасності?

- Ні, більше там був, скажімо так, літературний аналіз і моє підліткове захоплення чаклунськими, міфологічними обрядами. Деякі знання з того часу залишилися.

- А яким чином там з'явилися тексти пісень "Океану Ельзи"?

- Взагалі я пишу під музику, як правило. І якось ця книга у мене задумувалася з різними розділами і з різними піснями. В першому тексті було набагато більше гуртів і набагато більше текстів пісень, але в підсумку в книзі є лише ті, хто дозволив використати їхні тексти.

Ті, що дуже припали мені до душі, були співзвучними тому, про що я писав. Тому там є і гурт "Вій", і "Тінь сонця", і "Океан Ельзи".

- А ви не заплутувалися в цій просто неймовірній кількості героїв? Мольфари, упирі, відьми...

- Десь з середини книги я почав їх розписувати, я почав їх собі фіксувати. Окрема книжка вийшла і з сюжетними лініями, і з характеристиками героїв. Були перерви у написанні, і коли я повертався до письма, було важкувато і мені теж усе пригадати. Тому над цим окремо працював.

- Ви закладали якісь спеціальні "гачки" для читачів, меседжі? Що ви хотіли донести до читача передусім?

- Чесно кажучи, ні. Книга писалася одним потоком. Я вже казав, що це роман-трансформація, який писався суцільним потоком, і, власне, в мене була мета така, щоб і мені цікаво було читати, і іншим людям. А вже так вийшло, що у книжці закладено досить непростий сенс.

- Чи були якісь сюрпризи, коли ви спілкувалися з читачами книги?

- Так, і передусім це, знову ж таки, те, що більшість героїв змінюється в процесі проживання свого життя.

- Якщо покласти руку на серце, чи вірите ви самі у магію, замовляння, чари, у якісь потойбічні сили?

- Ви знаєте, коли я книгу писав, то ставився до неї з більш літературної, міфологічної точки зору. Але я за фахом ще й психолог-консультант, тому чим більше я зустрічаюся з людьми, чим більше стикаюся із різними аспектами людського життя, тим більше у мене сумнівів.

- У тому, є чари чи їх немає?

- Так.

Фото ex.ua, facebook.com.

Реклама:

Головне сьогодні