Сер Річард Ейр: Можливо, щось не вийшло, якщо не було протестів

5
19 лютого 2008

Молода вчителька з зовнішністю Кейт Бланшет крутить роман зі своїм 15-річним учнем. Літня колега (Джуді Денч) виливає свою нерозділену любов до гарненької вчительки на сторінках щоденника. Пристрасті в "Замітках про скандал" такі, що позаздрив би й Шекспір.

Була підозра, що для того, що б знімати таке кіно, як "Замітки про скандал", потрібно бути кимось на зразок панка. Але режисер сер Річард Ейр навпаки виявився справжнісіньким джентльменом з британським почуттям гумору.

Для початку Сер Річард каже кілька фраз по-російськи, і зізнається в любові до творчості письменника Михайла Булгакова, а саме до "Майстра і Маргарити".

Ейр насамперед театральний режисер. Він поставив більше 70 спектаклів, був арт-директором Національного королівського театру 10 років, але зробив чимало телепроектів, писав книги і, нарешті, зняв кілька помітних фільмів.

Серед них драма "Айріс" і нарешті "Замітки про скандал". Акторкам Джуді Денч і Кейт Бланшет картина принесла номінації на "Оскар", композиторові Філіпу Глассу теж.

Сер Річард уже немолодий, але цілком можливо, "Оскар" за режисуру в нього ще переду - зараз він працює над новим фільмом "Інший чоловік", у якому зіграють Жюльєт Бінош, Ліам Ніссон, Антоніо Бандерас.

Почну з головного - провокації. Деякі, подивившись фільм, вважають, що спати вчительці зі школярем, це антибуржуазно, прогресивно і круто!

Ну, якщо прогресивний крутий антибуржуазний шкільний учитель хоче поламати собі життя, у цьому випадку так. Але, до речі, це не так уже й рідко зустрічається, і думаю що в Україні теж.

У мене є знайомі вчителі, які розповідали, що в школах, де вони працюють, такі зовсім несподівані романи відбувалися, але це приховували. Це те, що існує, від цього нікуди не дінешся. Але це не те, що я рекомендую.

Річард Ейр з підозрою ставиться до тих, хто стверджує, що щасливий
В Україні ніхто на таку тему кіно не знімає, думаю і не скоро зважиться. Що для вас є табу? Про що ви не стали б знімати кіно, хоча це має місце в нашій загальній реальності?

Я б не став знімати фільм про сексуальні відносини дорослого чоловіка і дитини, не тінейджера, а дитини. Якщо теоретизувати, я можу сказати - природно те, що робиться людиною, і немає нічого, що б мене відштовхувало. Але в реальності, це та тема, що для мене абсолютне табу. Це те, що для мене не прийнятне.

Ви релігійні?

Ні. Досить категорично - ні.

Ще одне особисте питання - ви щасливі?

Якщо люди говорять, що вони щасливі в житті, я їм можу тільки позаздрити. Але я завжди ставлюся з підозрою до таких людей, тому що вважаю, що вони щось обов'язково приховують.

Можу сказати, що мої колеги режисери переживають маніакально-депресивні стани. Тому що в нас в усіх бувають періоди великої концентрації енергії, і навпаки періоди спаду. Як і все на світі це схоже на коливання хвилі.

Моє персональне відчуття від фільму "Замітки про скандал", що, не дивлячись на свій консерватизм, британці - приховані анархісти.

Так, ви знаєте, це правда. І це одна з рис, яка мені в британцях подобається. У певному сенсі, вони люблять підривати підвалини. Вони можуть бути консервативні й одночасно схильні до анархії.

А в чому тоді табу для британського суспільства? І як фільм сприймався в Англії, чи були обурені відгуки з вимогою заборонити фільм?

Ні. Фільм мав дуже великий успіх у Британії. Обурених відгуків не було, принаймні я не чув. Але, можливо, саме це і є слабка сторона фільму. Можливо щось не вийшло, якщо не було протестів.

То вам хотілося зробити щось заборонене?

Мені подобається вступати у взаємодію з аудиторією. Або скоріше так - вводити її у взаємодію з моїми фільмами. Але мені не подобається відштовхувати фільмами аудиторію.

З одного боку, я не люблю кіно, коли з екрана фільм благає глядача: ну полюби мене, я ж такий гарний фільм; з іншого боку, я не люблю, коли фільм відштовхує - режисер має намір викликати відразу.

Якщо говорити про взаємодію з аудиторією, то це ближче до театру.

У театрі все відбувається в теперішньому часі, тобто тут і зараз. І досвід перебування в одному приміщенні з глядачем, іншим актором, він дуже впливає на актора теж.

Річард Ейр (на фото справа) вважає, що фільм не має відштовхувати глядача. Всі фото надані компанією "Артхаустраффік"
Ви знімали телевізійні фільми. В Англії ТБ - це теж ентертеймент чи  частина культури? В Україні в кінематографістів ставлення до телебачення  як до чогось негідного.  

Дійсно, телебачення - це частина мейнстримової культури. Але у Великобританії в телебачення більше поваги, ніж у кіно.

Як ви працювали з акторами?

В основному на репетиціях. Це не акторські репетиції. Ми проговорюємо дуже багато. Це скоріше репетиції за столом. Приблизно два тижні ми займалися репетиціями з акторами.

Як це виглядало? Ми просто збиралися на кухні, сиділи за столом, і просто розмовляли про те, як і що повинно вийти. Насправді актори не імпровізували перед камерами, але їхній професійний рівень дозволяє вам відчувати, що це було спонтанно.

Коли ми зустрічалися перед знімальним періодом, ми домовлялися, що сцени повинні бути зіграні так, начебто вони спонтанні. Додам ще, що велика частина фільму була знята ручною камерою.

Зрозуміло, що ручна камера робить ефект такої безпосередньої дії. Але чому ви проти акторських імпровізацій? Чи це правило індустрії, яка робить це неможливим?

Я не проти імпровізації. Я люблю імпровізацію. Але те, що пишуть автори у своєму сценарії, краще, ніж імпровізація акторів. Насправді, я люблю репетиції з акторами, коли можна домогтися того, щоб кожна деталь була на своєму місці. Природно, допускаючи те, що деякі сцени можуть з'явитися внаслідок  акторської імпровізації.

Іноді трапляються імпровізації безпосередньо перед камерою. Але мушу сказати, що багато сцен перезнімаються, і як би актори не імпровізували перший раз, у наступних дублях їм доводиться прикидатися. Актори повинні змусити глядачів повірити.

Я все одно не зрозумію, як, працюючи з Кейт Бланшет і Джуді Денч, ви домоглися екранної присутності такої якості! Що ви робили з акторками чи, можливо, вони з вами, щось робили?

Можу сказати, що вони обидві чудові акторки. Я був усього лише чимось на кшталт диригента. Я не маніпулював, а просто підказував, як грати, але грали вони.

 
Аксінья Куріна

powered by lun.ua