5 лютого в національний прокат вийшла українська стрічка "Сафо"
Що не кажіть, "Сафо" подія надзвичайна. І зовсім не тому, що нарешті вдалося створити високомистецький твір.
Якщо бути відвертим, - не вдалося. Поки не вдалося. Подією "Сафо" стала в соціальному відношенні, і дуже навіть підбадьорливою. Тут і надії з ілюзіями, і великі амбіції, і фобії. І звичайно, бажання гарненько попіаритись на захисті моралі.
Останнє вже тягне на нову національну традицію. "Посольство Боже" зажадало від президента і прем'єр-міністра заборонити картину. Фільм не бачив, але не схвалюю - така позиція пастора Сандея Аделаджі.
Взагалі ж те, що "ПБ" влаштувало скандал - приємна новина. Виявляється, кіно, як і раніше, - сила. Тим більше приємно, що кіно-то українське.
Дії моралістів дуже доречні - фільм подивиться набагато більше глядачів, ніж якби скандалу не було.
 |
Склад артистів міжнародний: Авалон Баррі, яка зіграла головну роль Сафо, американка, Людмила Ширяєва (Хелена) - російська акторка. Богдан Ступка, самі знаєте: найвідоміший український актор і на батьківщині, і за кордоном. Ступка зіграв роль археолога - батька Хелени.
Події фільму розгортаються в 1926 році і навіяні давньогрецькою поетесою Сафо.
За сюжетом, молоді американці приїжджають на острів Лесбос, щоб провести там медовий місяць, і знайомляться з молодою російською емігранткою Хеленою. А далі - складнопридуманий любовний трикутник: еротичний зв'язок двох жінок і чоловіка - одного на двох.
 |
Якщо відкинути гендерний контекст, ідея все одно актуальна. Це, чесне слово, без іронії. Майже без іронії. Хто посперечається, що любов багато в чому визначає історію особистості?
Інше питання, що екзистенційні протиріччя і складнощі людини постхристиянського світу, не прочитуються із самого фільму. А повинні б, напевно, тому що амбіції автора Роберта Кромбі викликають повагу.
Звичайно, "Сафо" не найвидатніший фільм в історії кіно, і навіть не найкращий фільм в історії кіно України. Поясню: уважно відслідковуючи розвиток українського ігрового кіно останні кілька років, на питання друзів-кіноманів, чи варто дивитися той чи інший український фільм, відповідала однаково: білетик купити обов'язково.
Адже виробник національний, його потрібно підтримати, тому що продюсери і так кінці з кінцями не зводять. І якщо не підтримувати, то ніякого розвитку національного кіно не буде.
 |
Тому що, ті хто українські фільми дивилися, знають - це, як правило, енциклопедія помилок, мова не йде про артхаус. Отож, "Сафо" цілком можна дивитися, хоча помилок і крислатої журавлини вистачає.
Більше того, нарешті українське кіно можна починати лаяти. Тому що раніше це було робити неетично, те саме, що бити лежачого.
 |
Драматургічно все організовано вже занадто прямолінійно. Не буду розкривати деталі сюжету, але тільки за те, як вирішений фінал режисерів потрібно сварити.
Продовжую перераховувати недоліки: звернення до давньогрецької культури школярське, та й умовності, як у серіалі. Ну не вірю, що в 1926 році американська дівчина Сафо, не знає історію свого рідкісного імені! Тобто краще б її звали Мере.
 |
А культурологічний бекграунд скоріше варто було б приберегти для прес-релізу. Утім, рефлексувати про свою незадоволеність українським кіно кожен український критик мастак.
Буду відверта, у моєму випадку незадоволеність пов'язана з завищеними очікуваннями. Не те що б я сподівалась, що Канни з Венеціанським кінофестивалем поб'ються через "Сафо". Але все-таки.
Утім, це дебют, Роберт Кромбі як режисера й Артура Новікова як кінопродюсера повнометражного фільму. Обом - залік. Не жартую.
 |
| Богдан Ступка у фільмі грає роль археолога |
Проект незалежний, на свій продюсерский страх і ризик. Адже кіно рухають не тільки гроші, але амбіції. Шаленість хоробрих заслуговує на повагу. Під кінець року автори "Сафо" обіцяють випустити в прокат повнометражний анімаційний фільм "Пригоди бравого солдата Швейка".
 |
Аксінья Куріна
Всі фото "Ялта-фільм"
