Трагікомічна диверсія на кордоні

22
26 лютого 2009

Вночі хитрі диверсанти проникли на об'єкт важливого міждержавного значення, який був під особливою охороною молдовської прикордонної служби - вантажний пором.

Гримлячи залізом, довго мудохалися, відімкнули замок на товстенному ланцюгові, ключ від якого був у начальника прикордонної зміни, вибили із спеціальних скоб товсті "пальці", якими кріпився паром до причала і, нарешті, надриваючи пупки, відчепили його з міцного сталевого троса.

Трос гепнувся із шумом у воду, а величезний пором, як плавучий острів, відправився у вільне плавання по Дністру.

Він запросто переправляв за раз повністю завантажений КАМАЗ з причепом, чотири бусики, багацько людей. Врятувався під час минулорічної повені, а тут встояти не зміг.

Відплив можливо назавжди з місця вантажної переправи Ямпіль-Косеуць, яка дуже добре проглядається з Ямпільської прикордонної застави. Його відхід у небуття повинні були бачити прикордонні наряди, укомплектовані, до речі, сучасними приладами нічного бачення...

Але ніхто, крім сторожових прикордонних псів, по берегах Дністра не подавав і звуку. А собаки, що? Вони ж не люди - тривогу подати не можуть, скомандувати "застава до зброї!", - так само.

Вони просто пси - чесно і добросовісно гавкали. Але їх ніхто слухати не хотів, бо всі спали.

І подався вниз по ріці пором, як айсберг в океані. Благополучно обійшов гранітні пороги однойменного українського села, час від часу гучно гупаючи своїми порожніми великими понтонами об каміння, від чого відлуння котилося по всьому тутешньому каньйону.

Непоміченим проплив повз всю кількакілометрову територію порогівської громади. За Порогами обминув парочку небезпечних острівців, лякаючи своїм видом, гупанням дике сонне царство природи.

Біля Франківки минув ще одні дуже небезпечні пороги і як величезний таран, готовий знищити все на своєму шляху, агресивно понісся по стрімкій течії далі.

А в цей час прикордонним нарядам по обидва береги ріки снилися солодкі пресолодкі сни. Непоміченим проплив він і біля села Іванково.

До Цекинівки залишалося всього кілька кілометрів. Якби він туди дістався і з розгону зачепив трос то запросто міг би знести всю тамтешню вантажну переправу, яка забезпечує міждержавний прикордонний пункт пропуску Цекинівка-Сорока.

Але на превелике щастя рідної держави на підході до Цекинівки ця гігантська стальна безмозка дурепа нарешті випадково ввігналася в українську мілину.

Застрягла. А могла б проскочити і разом з уламками цекинівської переправи вранці опинитися аж в Придністровській Молдавській Республіці, яка її зустріла б, як кажуть, з розпростертими руками, бо вже давно ображається, що цей витвір її Рибницького металургійного комбінату колись приватизувала "сусідня країна" Молдова.

І тоді ніяких надій на відновлення міжнародного пропускного пункту Ямпіль-Косеуць, у старому режимі роботи, не було б. А так надія, хоч і добряче сидить на мілині, але все ще жевріє.

Трапилась історія на водах Дністра. Фото 7chudes.in.ua
Багатотонний пором гордо взяли під свою охорону і оборону українські прикордонники, прокинувшись вранці. Тепер у них є робота. А от у міжнародного пропускного пункту Ямпіль-Косеуць нема. І не скоро буде.

Адже на всьому тутешньому відрізку україно-молдовського кордону немає потужного буксира, який би цю масивну бандуру зняв з мілини. А тим більше немає чим доперти її назад проти потужної течії (15 кілометрів!) до місця призначення.

Першим відчув нестачу вантажної переправи базар в Ямполі. Він значно порідшав. А місцева влада, яка мала б вже давно забити тривогу, адже згідно законодавства зобов'язана допомагати облаштовувати кордон, схоже і не помічає нічого.

Бо вона самозакохана. А закохані, як відомо, лиш зорі бачать і себе...

Запитую прикордонний наряд над Дністром: як це ви, хлопці, проспали таку махіну, що як той п'яний бик по широкій дорозі 15 кілометрів плила вниз, порушуючи священний і недоторканний кордон, гепаючись об каміння в багатьох місцях?

А вони, беззбройні і веселі, відповідають, не моргнувши оком, що в ту ніч була не їх зміна. Хай би була і їх, то як такий металічний острів зупинити серед Дністра?

Чим до нього дістатися, як наші прикордонники тут не мають навіть благенького моторного корита?.. Вони навіть обстріляти її, порушницю нашого кордону, не мали чим. Адже на службі їм автоматів не довіряють. Бо ще пострілятися можуть, або налякати когось.

А якби хоч хтось з них стрільнув, дістався до того порома, кинув з нього якір у воду в районі хоча б Порог, то тоді б міжнародний прикордонний пропускний пункт був би врятований, а так!..

Грати йому з комп'ютерами в карти, відпочивати, перетворювати в життя священну поговірку - солдат спить, а служба йде.

Скільки втратить наша держава на цій молдовській трагікомічній диверсії - ніхто і не підраховує ні фінансових збитків, ні моральних.

Правда, деякі патріотично налаштовані прикордонники мріють: от би нарешті держава образилася на таке неподобство, підняла хай на всю Європу, добилася укладення з Молдовою міждержавного договору.

А за тим договором можна було б поставили тут наш нормальний державний танковий понтонний міст і як годиться, згідно із статусом міжнародного пропускного пункту, - перетворити переправу в цілодобово діючу, а не лише у світлий час доби.

Але це лиш рожеві мрії. У верхах при владі не менш самозакохані, ніж на місцях...

А тепер задаймо собі ленінське запитання: кому була вигідна така диверсія? Донедавна обидва пароми в Цекинівці-Сороках і Ямполі-Косеуць були в одних бізнесових молдовських, звичайно, руках.

Ці руки дуже довгі. І вільно діставали до Вінниці, Києва.

Після смерті одного із воротил місцевого молдовського бізнесу плавзасоби опинилися в різних руках, хоч і не менш довгих. Ото ж може бути що конкуренти успішно провели цю операцію з від'єднання порома, а головне з проведення його непоміченим вздовж 15 кілометрів прикордонної ріки...

Висловлю й інше припущення. Провести її просто любителі-кортрабандисти не могли. Тут діяли професіонали в погонах перш за все молдовської держави.

І зовсім вже дивне припущення, схоже на маячню. Кілька тижнів тому знайомі митники в Могилеві-Подільському розповідали про те, що на якійсь із нарад їх начальство повідомляло, що в найближчий час очікується введення в експлуатацію українського порома, замість молдовського, в районі Ямполя-Косеуць, який діятиме цілодобово...

ПОСКРИПТУМ: Із цієї трагікомедії можна зробити серйозний висновок - принаймні на протязі цих 15 кілометрах Дністра державний кордон вночі не охороняється вночі.

Василь Кізка, з паралізованого пункту пропуску Ямпіль-Косеуць, для УП

powered by lun.ua