Екологічна та повільна мода

59
16 березня 2009
За манекенами у вбранні в екологічноиу одязі – історії рослин і тканин
Вирощування бавовни сьогодні – це 11% всіх агрохімікатів у світі. А від пестицидів щороку вмирає 40 тисяч людей, а 3 мільйони – дістають отруєння
Виробництво однієї пари джинсів потребує стільки ж води, як і одна людина впродовж року. А у світі понад мільярд людей досі не мають доступу до чистої прісної води
Для збільшення обсягів вовни, овець обробляють великими кількостями хімікатів
Альтернатива звичної нам усім моди – повільна мода. Ц розуміння того, що кожна покупка нового одягу (навіть екологічного) шкодить довкіллю
Що ресурси Землі не просто обмежені, вони закінчуються
Поза тим, повільна мода – це приваблива мода. Для того, щоби зрозуміти це, проходячи виставкою, треба просто зупинитися на мить і пригледітись
Ці моделі – класні, оригінальні. І дуже доступні. Це не одяг з подіуму, це одяг для носіння, для життя
Органічний одяг в Україні сьогодні купити не можна. Може тому, що на нього ще немає попиту?
Хіба лише замовити собі щось через інтернет...

Відверто кажучи, виставка "Еко-шик - Швеція на шляху до екологічної моди", яка відкрилася в київський Фундації "Центр Сучасного Мистецтва", не вражає.

Відчуття, ніби потрапляєш до музею: єдиними світловими плямами у напівтемному приміщенні є безголові манекени, одягнені в подекуди дивний одяг. Вінтажні аксесуари на футболках і піджаках, вечірні довгі сукні з дивного, на перший погляд, суворого полотна, чорні кімоно з кишенями.

Очікуєш, очевидно, чогось подібного до міланського подіуму. Мода - це ж шоу, чи не так? Принаймні, так ми звикли думати тут, в Україні. Мода має бути видовищна, швидка. Мода - це змагання: хто перший, хто дорожчий, хто оригінальніший. Принаймні, іншої моди ми в Україні й не маємо. Але чи означає це, що її не існує?

За манекенами на стінах в округлих зелених гумових рамках - історії рослин і тканин. Вирощування бавовни сьогодні - це 11% всіх агрохімікатів у світі. А від пестицидів щороку вмирає 40 тисяч людей, а 3 мільйони - дістають отруєння.

Виробництво однієї пари джинсів потребує стільки ж води, як і одна людина впродовж року. А у світі понад мільярд людей досі не мають доступу до чистої прісної води.

Для збільшення обсягів вовни, овець обробляють великими кількостями хімікатів.

Маркус Бергман, дослідник і співвласник сімейної компанії Bergman's, яка першою в світі почала виробляти екологічну бавовну, прилетів до Києва спеціально, аби прочитати лекцію про етику й естетику еко-моди в рамках виставки.

Маркус, схожий на жуль-вернівського Паганеля, каже, що таке надактивне вживання хімікатів у текстильній промисловості почалося лише 50 років тому.

Його фірма - це приклад того, як можна вирощувати, виробляти, фарбувати бавовну з мінімальним використанням хімікатів і води. І бути дуже успішним.

А який стосунок все це має до моди? Чи не заступають всі ці технологічні й екологічні питання, власне, дизайну? Чи не відкидають вони моду за межі, власне, моди й часу?

 
Карін Ґренс, кураторка виставки, заперечує: "Ні, це не позачасова мода. Це інша, нова тенденція. Це повільна мода".

Повільна мода по-шведськи (та і по-європейськи теж, особливо враховуючи, що наступне півріччя головувати в ЄС буде Швеція) - це мода, яка дає споживачу шанс думати і вибирати.

Повільна мода - це розуміння того, що кожна покупка нового одягу (навіть екологічного) шкодить довкіллю. Що ресурси Землі не просто обмежені, вони закінчуються.

Уже впродовж кількох років від жовтня до грудня людство живе за рахунок ресурсів, які вже ніколи не відновляться.

Поза тим, повільна мода - це приваблива мода. Для того, щоби зрозуміти це, проходячи виставкою, треба просто зупинитися на мить і пригледітись.

Ці моделі - класні, оригінальні. І дуже доступні. Це не одяг з подіуму, це одяг для носіння, для життя. А коли вечірня сукня раптом виготовлена з конопляного полотна з дуже ніжною і, водночас, грубою фактурою - хіба це не неймовірно?

Цю виставку варто сприймати як лікнеп з дизайну і стабільного розвитку. Стабільний розвиток - sustainability - не лише не має відповідника українською мовою, а й потребує певного зусилля для розуміння.

Крутячись, як білка в колесі, тікаючи від бідності прямо в обійми нестримного й безглуздого споживання, нам бракує часу подумати про те, що ми лишаємо за собою нашим дітям. Смітники, завалені токсинами? Землю, воду і повітря, отруєні не тільки Чорнобилем, а й нашими власними руками?

Звісно, постає питання: а чи можна в Україні практикувати повільну моду, купувати одяг, створений з органічних тканин (вирощених і випродукуваних з мінімальним використання хімікатів)? Можна. Уявляєте, можна менше купувати одягу, купувати секонд-хенд, віддавати свій непотрібний одяг на благодійність чи до секонд-хендів, навіть прати рідше і за нижчої температури - і це також буде повільна мода, і це також буде внесок до стабільного розвитку.

Органічний одяг в Україні сьогодні купити не можна. Може тому, що на нього ще немає попиту? Однак одяг компаній, представлених на виставці, можна купити через інтернет.

Приміром, можна замовити собі 100% органічні джинси, фарбовані натуральним індіго,  з нової колекції шведської модної компанії DEM Collective (DEM - абревіатура Don't Eat Macaroni, тобто не їжте макаронів, де макарони уособлюють швидку їжу).

Колекція називається "Одні на тисячу" - кожна пара джинсів, яких загалом у колекції буде лише 1000, має персональний номер. На сайті компанії можна залогуватися під номером власних джинсів і вести блог - розповідати щоденні історії органічних джинсів і їхніх стосунків із оточуючим, не завжди екологічно виваженим, світом.

Усі фото Павла Ботанова

powered by lun.ua