Зовнішній незалежний погляд на зовнішнє незалежне оцінювання

407
20 липня 2010

Одразу попереджаю, що не буду співати незалежному оцінюванню ані дифірамбів, називаючи його панацеєю для боротьби з корупцією при вступі до ВНЗ і для створення рівних умов для всіх абітурієнтів, ані проклять на його адресу, адже, як відомо, істина завжди - десь посередині.

Незалежне оцінювання в Україні проводиться вже втретє, але тільки в цьому році нашій сім`ї довелося зануритися в усі його тонкощі та нюанси - молодший син саме закінчив школу і збирається вступати до вищого навчального закладу.

Старша донька ще встигла закінчити школу й вступити до вишу за старими правилами. Тому ми можемо порівнювати обидві системи в дії по свіжих слідах. Це перше, чому я сіла писати цю статтю.

По-друге, маючи дві вищі освіти (історик, викладач історії та економіст) та певний досвід викладацької роботи, як колись в загальноосвітній школі, так і в різні часи в різних державних вищих навчальних закладах, можу подивитися на процес, зокрема, і з фахового боку, але все-таки зовні, оскільки на теперішній день не викладаю та взагалі не маю жодного відношення до системи освіти в Україні, крім як через своїх дітей.

Отже, вирішила поділитися своїми спостереженнями та висновками - можливо, хтось скористається, а комусь просто буде цікаво почитати неупереджений погляд на зовсім юний в Україні інститут зовнішнього незалежного тестування.

Треба розпочати здалеку, адже офіційні правила прийому до ВНЗ в 2010 році було опубліковано ще восени 2009 року. Проте це не завадило новому міністру освіти змінити ці правила розчерком свого пера за кілька місяців до шкільного випускного.

Про наслідки цього (переписування класних журналів, різке збільшення кількості "медалістів" - при зменшенні кількості випускників шкіл, добровільну роздачу батьками конвертів з грошима педагогам за те, щоб вони поставили "дитятку" на 1 або 2 бали вище, ніж за наявними оцінками або знаннями - до речі, зовсім не одне й теж, про що буде нижче, масове ігнорування здачі тестів тими, хто зареєструвалися, але закінчили школу двома роками раніше - в 2008 і в 2009 роках) вже так багато йшлося, що не буду на них довго зупинятися. Що було, то було...

Тепер треба думати, що з цим далі робити. Як пропозиція: на законодавчому рівні закріпити мораторій на зміни умов вступу до вищих навчальних закладів менш, ніж за півроку до дати випуску зі шкіл і початку вступної кампанії до вишів.

Організаційна сторона тестування-2010

У цілому немає нарікань на кампанію з реєстрації на проходження тестів і на організацію проведення самих тестів. Організаційний бік процесу виявився чи не найкращим з усіх сторін.

Це, якщо не зважати на те, що наприклад, перевірка робіт з української мови і літератури тривала з 4-го червня (остання, 3 сесія) до 23, а з історії з 18-го червня - до 29. Потім, 23-го червня, увійти на персональну сторінку, щоб подивитися результати, можна було тільки приблизно о третій ночі.

З одного боку, можна зрозуміти, що перевірити таку кількість робіт та ще й вивісити результати на персональних сторінках абітурієнтів - це не так вже і просто, проте багато батьків поскаржаться, і не без підстав, що така довготривалість перевірки додала чимало сивого волосся на їх голови.

А щоб не "падав" сервер від "атак" бажаючих дізнатися про свій "вирок", можна було б організувати викладення результатів тестів не водночас по всіх трьох (двох) сесіях, а кожного дня по одній - так же, як складали тести.

Незважаючи на те, що про сумнівну якість тестів вже неодноразово писали, все-таки змушена зупинитися на цьому питанні також. Мова буде про предмет, в якому я "більш-менш" орієнтуюсь, щоб не бути марнослівною: історію.

На початку 90-х мені пощастило закінчити з червоним дипломом історичний факультет університету ім. Шевченка, а згодом ще й заочну аспірантуру цього ж факультету. Деякий час я викладала саме історію в школі, потім у військовому інституті. Так, ті, хто вчили, думаю, що написали тести з історії досить непогано.

Наприклад, наш син написав на 186,5 рейтингових бали, і ми його результатом загалом задоволені. Проте однак слід зауважити наступне.

Як би відповіли ви?

По-перше, деякі питання у тестах з історії поставлено не досить коректно. Наприклад, 36 питання в 1-й сесії: С. Косіор, виступаючи на з'їзді КП(б)У, заявив, що "...на Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог, націоналіст - у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу".

Правильна відповідь: "Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіці масових репресій у другій половині 1930-х рр.".

Якщо почитати біографію Косіора, то виявиться, що він займав найвищі посади в КП(б)У з 1928 року і також брав безпосередню участь в організації Голодомору в Україні 1932-33 роках, тому за логікою правильними можуть бути водночас дві відповіді, а не одна, тобто наведена вище теза могла також стати підґрунтям для організації Голодомору (ще один варіант відповіді), адже "націоналізмом" "страждали" також багато хто із працьовитих селян, що чинили супротив колгоспам.

Щодо знання конкретних висловлювань на з`їздах КП(б)У, то вимагати їх від дітей, на наш погляд, занадто, адже вони все-таки вивчають в школі, на щастя, не історію КПРС. Те ж саме можна сказати про 43 питання 1-ї сесії: "Слова Й. Сталіна: "М'якотілість! Вас обманюють, спеціально доповідають про таке, щоб вас розжалобити і примусити використати резерви", адресовані першому секретареві ЦК КП(б)У М. Хрущову з приводу повідомлень про значні жертви під час голоду в більшості областей УРСР у 1946-1947 років (це правильна відповідь).

Насправді такі слова Сталін міг написати і з приводу голоду 1946-1947 років, і з таким же успіхом з приводу бойових дій проти загонів УПА в 1944-1946 роках (один із варіантів відповіді), адже це відбувалося приблизно в один і той же час, і резерви можуть бути не обов`язково продовольчими.

Що перевіряємо

Постає питання: що мають визначати тести? Знання, здогадливість, інтуїцію, логіку, тощо? Здається, все-таки, насамперед, знання. Причому історичні знання мають, як і всі інші, свою специфіку. Адже історія - це не набір фактів, викладених в хронологічній послідовності, які треба тупо визубрити і як це, на жаль, вбачає більшість людей і, нажаль, навіть викладачів історії.

Курс історії має відображати логіку історичного процесу, який витікає з певних причин і має дуже певні наслідки. Саме розуміння цієї логіки має бути показником знання абітурієнтом вітчизняної історії. Мабуть, і тести з історії складено таким дивним чином, бо, на жаль, в жодній школі цьому не вчать.

По-друге, деякі питання, на мій погляд, взагалі мають дуже сумнівне відношення до шкільної програми. Так, звичайно, дехто буде бити себе кулаками в груди і стверджувати, що кожний поважаючий себе українець має знати, як виглядає Спасо-Преображенський собор в Чернігові, причому з будь-якого боку і на світлині будь-якої якості, і питання це абсолютно в рамках шкільного курсу історії.

Але чомусь особисто я в цьому зовсім не впевнена і не думаю, що хтось мене зможе аргументовано переконати в зворотному.

Згодна, що випускник має відрізняти архітектуру 11-го сторіччя від архітектури 18-го сторіччя, але на світлинах в тестах тільки світлина "В" має своїм зображенням церкву (згодна, що це не собор) саме 11-го сторіччя.

Решта - перебудовано в 18-му сторіччі, зокрема і Спасо-Преображенський собор (1756 року). Так, його було перебудовано набагато менше, ніж, наприклад, Софію Київську (щодо будівництва якої зараз також існує спірне питання: в 10 чи 11-му сторіччі її побудували), яка теж є серед представлених світлин, але все-таки його зовнішній вигляд втратив деякі яскраві особливості архітектури 11-го сторіччя, що може ввести в оману того, хто не був у Чернігові.

По-третє, більшість питань поставлена таким чином, що, мабуть, тільки той, хто їх писав, чітко знає, що саме він хотів спитати. Зрозуміло, що тести писали фахівці з історії, а не письменники, але, на мій погляд, після цього їх треба дійсно давати на дообробку майстрам слова, за умови, що вони добре орієнтуються в історичному процесі.

Погодьтеся, не є нормальним явищем, що в котрий раз поспіль жодний з тих, хто складав тести з історії, не відповідає на всі питання з тих, що були в тестах. Проте, якщо найкращий учень в країні відповідає, наприклад, всього на 75 питань з 82 (91%), на наш погляд, це говорить зовсім не про відсутність в учнів знань, а, насамперед, про суттєві недоліки в складанні тестів.

Проте, незважаючи на хибність самих тестів, про що йшлося вище, це зовсім не означає, що інститут зовнішнього незалежного тестування слід скасувати. Тести мають бути. І ось чому.

Тести чи не тести? Ми йдемо до вас

Як показала практика, об`єктивність тестів набагато вища за шкільні оцінки. Тести цього року показали вкотре, що оцінки в школі не завжди є показником знань, а часто відображають суб`єктивне ставлення вчителя до учня. Наведемо конкретний приклад.

На зовнішньому тестуванні наш син отримав 174 бали з української мови та літератури. Не Бог вість скільки, але все-таки чимало. Крім того, він - читаюча людина, і, мабуть, вже прочитав за своє коротке життя (йому тільки 15 років) книжок більше, ніж та ж його вчителька з української літератури. При цьому в атестаті у нього стоїть сімка з мови і сімка з літератури.

Якщо вважати, що 200 балів - це 11 (навіть не 12), то 174 бали - це більше ніж 9,5. Та хай це буде навіть 8 або 9, але ж не 7! Просто ще в шостому чи сьому класі наш син вступив в конфлікт з вчителькою через те, що відмовився ходити до неї після уроків (на 8-му та 9-му уроках) на факультативні заняття, не передбачені програмою. Конфлікт давно вичерпано, а суб`єктивне ставлення - залишилося. Роздавати ж конверти з подарунками ми принципово не стали. Тому середній бал атестату у нашого сина виявися лише 167,7.

При цьому деякі "медалісти" написали тести не краще за нього, а в деяких випадках і гірше. От і з`яcовується на тестах, нарешті, справжня "ціна" в багатьох (звичайно, що не в усіх) випадках "дутих" атестатних балів.

З коментарів на сайті під визначеними результатами з історії (без купюр): "Я золота медалістка у гімназії. Вчилася навідмінно з першого класу початкової школи. Перемагала у олімпіадах обласного рівня з української мови, історії, англійської мови, географії та хімії. Здавалося нічого складного у ЗНО для мене не мало б бути. Проте це не так. За цілий рік відпочивала лічені хвилини - все вчилась! Тим не менше здати кожен з вище перерахованих предметів надзвичайно складно. Нехай там, наверху, задумаються, що вони роблять з нами, майбутнім України!!!!!!!!!!!!!!!". Як кажуть, без коментарів!

Та справа навіть не в тому, що дівчині довелося багато готуватися, щоб скласти тести, і вона "Здоров'я за наукою втратила!", а в тому, що, по-перше, вона була не готова до них психологічно, по-друге, вчи-не вчи, а відповісти на всі запропоновані питання без додаткової підготовки, наприклад, з історії (один із обов`язкових предметів) навряд чи зможуть навіть дехто з істориків.

Сутність же багатьох з медалістів: бути найкращим, найліпшим, найрозумнішим. І не тільки в свої очах, але і в очах оточення. Крім того, тисне відповідальність перед батьками, які також доклали чимало зусиль для отримання їх чадом медалі. І якщо такий медаліст не відповідає правильно на всі 82 питань з 82, це для нього може стати справжньою особистою трагедією.

Цвіт корупції

Тепер щодо можливості повернення до вступних іспитів у ВНЗ, яка останнім часом активно обговорюється. Якщо середній бал атестату значно збільшує корупцію в школах, то вступні іспити безпосередньо у вищих навчальних закладах, на наш погляд, дадуть новий поштовх для розквіту корупції у ВНЗ.

П`ять років тому один мій знайомий заплатив двадцять тисяч доларів, щоб його дитина, яка із золотою медаллю закінчила школу, поступила "на контракт" на факультет іноземних мов в університет ім. Шевченка.

Ще одні мої знайомі заплатили чималеньку суму, щоб їх донька, також медалістка, навчалася теж на контрактній основі на юридичному факультеті того ж університету. І таких прикладів можна навести дуже-дуже багато.

Можна скільки завгодно стверджувати, що тестами корупцію не подолати, адже існує багато "прийомчиків", як при однаковій кількості балів можна зарахувати або не зарахувати абітурієнта до лав студентів, і всі ці "прийомчики" відомі, але все-таки застосування зовнішнього незалежного тестування загалом зменшує суб`єктивний фактор і, головне, дає можливість більшості абітурієнтів (крім творчих спеціальностей) складати тільки 2-3 іспити (тести), а не в кожний ВНЗ по стільки ж іспитів, причому досить часто зовсім різних.

Так, п`ять років тому наша донька в двох ВНЗ на одну і ту ж спеціальність (соціологія) складала шість різних іспитів, по три в кожному. І це дуже велике психологічне й фізичне навантаження на юний організм наших дітей.

Отже, висновки, що напрошуються з викладеного вище:

1. Тестам бути!

2. Підхід до складання тестів треба змінити. Тести мають бути складені чітко, грамотно, не заплутано, вони мають на 100 відсотків бути в рамках шкільної програми, давати уявлення не тільки про знання, але й загальний рівень розвитку абітурієнта.

3. Підхід до підготовки до проходження тестування треба також змінити. До тестів мають готувати в школі, а не тільки репетитори за шалені гроші батьків. І не тільки в останній рік. До випускного класу учні мають пройти мінімум 2-3 тестування, щоб психологічно підготуватися до випускних тестів.

4. Кількість тестів має бути скорочена до двох, щоб унеможливити ситуацію, подібну тій, що відбулась цього року з англійською мовою, коли більшість гуманітарних вишів були змушені третім сертифікатом поставити саме іноземну мову. Не фізику або ж хімію було їм ставити для вступу на юридичний факультет!

5. Середній бал атестату треба скасувати як такий, що не відображає справжніх знань, а збільшує корупцію серед вчителів та керівників шкіл.

6. Рейтинг абітурієнта має визначатися не по сесіях, а загальний, усереднений, якщо передбачено і наголошується, що складність всіх тестів однакова.

І нарешті, про сумне. Щось нам підказує, що все написане вище, цікаво, мабуть, тільки, батькам абітурієнтів і чи навряд хоч трохи зацікавить чиновників від освіти.

Живо уявляємо собі, як у відповідь на всі наші пропозиції, вони будуть обурено бити себе кулаками в груди і проголошувати гасла на кшталт: як класно було складено тести, що ці тести на сто відсотків відповідають шкільному курсу, як добре організовано вступну кампанію в цьому році, що середній бал атестату спонукає учнів краще вчитися з усіх предметів, тощо.

І все піде по колу, як це завжди буває в нашій багатостраждальній країні. До кінця вступної кампанії ми ще трохи поговоримо про все це - по домівках і на шпальтах ЗМІ, а потім всі роз`їдуться по відпустках, і до наступної вступної кампанії до цієї актуальної теми, дійсно пов`язаної з майбутнім нації, ніхто вже повертатися не буде. Шкода...  

 
Інна Гончарова

powered by lun.ua