"Книжка року": всім дала
У католицький святвечір Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" назвав своїх цьогорічних лідерів.
Схоже, "Книжка року" призвичаїлася проводити церемонії нагородження в університетах. Минулі два роки видавці та письменники збиралися в університеті ім. Драгоманова. Цього року місце зустрічі - актова зала Національного університету фізкультури та спорту України. В народі "інфіз".
Справжня єдність тіла з духом. Ще й по книжки виходити недалеко. Адже в цей самий час у інфізі тривала виставка-ярмарок "Книжковий Миколай".
Актова зала "інфізу" - ще менша за минулорічну залу "драгопеда". Гості зайняли менше половини сидячих місць. Деталь: всі сиділи з правого боку ближче до краю - там знаходився вихід.
У залі можна було помітити декілька близьких до вітчизняної літератури облич. В зоні досяжності короткозорого погляду опинилися Тамара Гундорова, Олесь Доній, Микола Жулинський, Леонід і Олександр Ушкалови, Василь Шкляр та інші. З видавців я помітила Івана Малковича, Олега Жупанського, Леоніда Фінберга.
А ще дорогою на п'ятий поверх на сходах зустріла Оксану Забужко. Я не встигла запитати, чому письменниця пішла з нагородження, що могло стати її відповіддю "недалекоглядним" експертам "Книги року Бі-Бі-Сі".
Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" традиційно видав дипломи всім, кому треба. Перемогли всі ключові імена та назви цього літературного року.
Напевно, "Книжка року" - одна з найбільш передбачуваних премій. Людина, що регулярно ходить у книгарні, легко може побитись об заклад на гроші - і виграти. Наступного року я так і зроблю.
Всі рекорди побила номінація "Красне письменство". Нагороди отримали всі наявні в коротких списках живі класики жіночої статі.
Вгадайте з одного разу, хто переміг.
В підномінації "Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія" переміг роман "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко (видавництво "Факт").
За нагородою вийшов директор "Факту" Інокентій Вировий. Попри розмови про фінансову нечистоплотність видавництва, здається, поки що "пациент скорее жив, чем мертв".
У підномінації з розмитою назвою "Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман / історичний роман / молодіжна проза / автобіографії)" перемогла книжка спогадів Марії Матіос "Вирвані сторінки з автобіографії" (видавництво "Піраміда").
У підномінації "Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія" за дипломом, як і щороку, вийшов Олег Жупанський. Тільки цього разу нагородили не видавництво "Юніверс", а "Видавництво Жупанського". Експерти визнали найкращим переклад роману Салмана Рушді "Флорентійська чарівниця".
У підномінації "Сучасна поезія / афористика" нагорода дісталася Ліні Костенко за роман у віршах "Берестечко" (видавництво "Либідь").
Можливо, наступного року це ж ім'я принесе нагороду іншому видавцеві. Видавництво "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" традиційно отримує дипломи в номінації "Дитяче свято". Після виходу роману "Записки українського самашедшего" в Івана Малковича є реальний шанс приміряти нове амплуа не зовсім дитячого видавця.
До речі, цього разу "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" незвично бере участь у ярмарку. Ятка видавництва знаходиться там, де зазвичай стоїть ятка "КСД". Тут регулярно закінчується наклад нової книжки Ліни Костенко, а продавці довірено говорять про години завозу нових партій.
Гран-прі "Книжки року" дали за укладену професором Леонідом Ушкаловим книгу "Григорій Сковорода. Повна академічна збірка текстів", видавництво "Майдан" (Харків).
Це вдалий вибір, оскільки йдеться і про серйозну книжку, і про маловивчену персоналію, і про досвідченого упорядника. Напевно, саме ім'я професора Леоніда Ушкалова тут виявилося вирішальним. До того ж, це справді прийнятна для всіх альтернатива вибору книжки одного з трьох живих класиків жіночої статі.
Проте "Гран-прі" негайно оголив проблему. Книжки-переможця немає ні в книгарнях, ні на ятках "Книжкового Миколая".
Повну академічну збірку текстів Григорія Сковороди видали накладом близько 400 (чотирьохсот) примірників. Їх, здається, вже всі купили. Коли додрукують ще бодай декілька сотень - невідомо.
Я не хочу і не буду ставити риторичного запитання про те, чому цю прекрасну книжку не надрукували нормальним накладом серйозні високочолі академічні видавництва.
Згадаю про інше.
Перед виступом соліст гурту "ТаРута" висловив незадоволення з приводу популярності e-books, а не паперових книжок.
Такий побутовий фетишизм, судячи з історії повного видання Сковороди, не має майбутнього.
Ірина Славінська