Сміття і люди

На березі річки Черемош з вини місцевої влади склалася загрозлива для довкілля ситуація. Місцеві мешканці провели власне розслідування та закликають покарати порушників природоохоронного законодавства.

В селі Тюдів Косівського району, Івано-Франківської області у прибережній зоні річки Черемош було закопано шість вантажних машин сміття, декілька самоскидів висипано просто біля русла. Загалом це близько 50 тон сміття.

Чим це загрожує довкіллю? Для гірських річок Карпат характерні потужні паводки. На Черемоші буває два таких - навесні, від танення снігів у горах, та на початку літа. Під час них рівень води може підвищуватися на 2 метри. Відбуваються й менш потужні паводки протягом більшої частини року, спричинені випаданням дощів.

Бурхливий потік з легкістю знесе нагромаджене сміття, розмиє ями та понесе вниз по течії. Також закопане сміття отруює річку фільтратом, домішуючись до ґрунтових вод, наносячи значну шкоду екосистемі, створюючи загрозу для водопостачання. Черемош використовується для рибальства та водного туризму, його засмічення неприпустиме.

Забруднені береги річки. Тут і далі - фото надані автором

Є ще й фінансовий нюанс. За власним розслідуванням місцевих жителів виявилося, що для вивозу цього сміття на сміттєзвалище були виділені значні кошти із місцевого та районного бюджетів, додатково зібрані кошти з кожного господарства. В результаті сміття вивезли і частково закопали біля Черемошу.

Підставою для розслідування є те, що захоронення відходів у водоохоронних зонах річок є грубим порушенням Водного Кодексу України (ст. 87 та 89): прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

На території водоохоронних зон забороняється використання стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; скидання неочищених стічних вод.

Також Закон України "Про відходи" (ст. 20 та 21) передбачає, що місцеві державні адміністрації мають розробляти програми раціонального поводження із відходами, здійснювати контроль за використанням відходів з урахуванням вимог безпеки для здоров'я людей та навколишнього природного середовища, розробляти схеми санітарного очищення населених пунктів, забезпечувати ліквідацію несанкціонованих звалищ відходів та ін.

Але замість того, щоб ліквідувати звалище несанкціонованих відходів, місцева влада його створила, нанісши шкоду навколишньому природному середовищу разом із загрозою забруднення річки побутовими відходами.

Місцеві жителі звернулися до міжрайонної природоохоронної прокуратури із проханням створити комісію для розслідування цієї справи. Звернення мешканців до місцевих контролюючих органів залишились без належної реакції. Тому були написані звернення вже до Генеральної Прокуратури України та Державної екологічної інспекції. Місцева громада почала шукати підтримки в екологічних організацій.

Також постало питання про вивіз каміння з Черемошу. З лютого 2011 року з русла річки невідомі особи великовантажними самоскидами протягом декількох місяців вивозили шутер та каміння. Місцева влада на звернення селян не реагувала, повідомляючи, що факти, викладені у зверненнях, не знайшли підтвердження.

Натомість стало відомо, що планують вивезти тисячу кубів каміння. Природоохоронна прокуратура, разом з екоінспекцією та представниками облводгоспу під час обстеження виявила факт збору та вивезення піщано-гравійної суміші, який здійснювався місцевим депутатом без будь-яких документів дозвільного характеру для підсипання сільських доріг.

Екоінспекцією Івано-Франківської області порушників притягнуто до відповідальності за ст. 47 Кодексу України про Адміністративні порушення "Порушення права державної власності на надра". У ній стверджується: "Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра; тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Наразі видобування каміння біля Тюдова припинилося, але є дані, що воно перебазувалося вище по течії до села Розтоки.

Жителі села Тюдів не здаються й вимагають розслідування та покарання: влада, яка б вона не була, має виконувати свої обов'язки належним чином. Сподіваємося, що наступна повінь на річці Черемош вже не застане звалища сміття й не понесе його на стрімких хвилях.