Що то було? Мабуть НЛО?

Якісь йолопи о пів на четверту, порушивши кордони мого суверенного сільського обійстя, вчинили нахабну спробу викрадення, здавалось би, намертво присобаченої до будівлі, супутникової тарілки.

Чому саме тарілки, а не якогось іншого металевого непотребу - старі холодильник із пральною машинкою, згоріла електропічка, пару заржавілих швелерів та купа жерстяного дріб'язку, - турботливо підготовлених моєю хазяйновитою дружиною для здачі в металобрухт заїзним коробейникам-металозбирачам - таємниця поки що величезна.

Тим паче, що увесь згаданий мотлох лежав на шляху до супутникової антени і не помітити його могли лише сліпі.

Втім, мається одне припущення - злодюжки не стільки хотіли поцупити тарілку, скільки вивести її з ладу, аби позбавити журналіста одного із засобів комунікації із зовнішнім світом. А то щось дуже розписався той писака хрінів.

А ще мене вразила мужність виявлена йолопами задля досягнення сумнівної цілі. Сумнівної, бо згадана злощасна тарілка вже років зо три, як не функціональна, і лише антуражно прикрашала задній фасад будинку.

Тепер не прикрашає, бо напіввидрана і зігнута лише паплюжить око в очікуванні, аби на неї глянули викликані вже майже тиждень тому правоохоронці.

Що стосується мужності, то лише надзвичайні сміливці (або ж абсолютні дебіли) ризикнуть поткнутися на подвір'я, в якому у вільно (не на цепку) мешкає кавказець-степовик.

Саме вона - кавказька вівчарка Дашка і розрулила ситуацію. Врятувало нападників лише те, що собака перебувала заразом із господарем в закритій хаті.

Ось так тепер виглядає "тарілка"

Втім, треба віддати належне ще одним мешканцям мого обійстя - це гуси. Як показало подальше домашнє розслідування - першими загелкотіли вони, почувши їх Дашка почала рватися на вулицю і гавкати.

Почувши гавкіт, я прокинувся і випустив Дашку, а йолопи - почули гавкіт і дременули навтьоки.

Одного вона наздогнала, коли той був вже у хвіртці. За старою звичкою Дашка напівроззула того одного і тепер у неї мається ціла пара мештів - правий і лівий. Правда з різних ніг.

Дашці залишилось роздобути ще пару - і буде повний комплект на усі чотири лапи.

Ще один трофей

Ну, а що стосується подальшої долі сміливих йолопів, то мені пощастило вже у хвіртці притримати Дашку. Одна справа, коли вона з'їсть якогось нахабу, що поткнеться на територію обійстя - тут закон на боці господаря собаки, а інша, якщо навіть напівнадгризе за межами. Там, у випадку чого, навіть злочинець може трансформуватися в потерпілого.

Тепер пара - залишилось ще пару роздобути і буде повний комплект. На всі чотири лапи

Та й чесно кажучи шкода стало, бо здається то були все ж таки діти. Здорові оболтуси, але дітлахи. У місцевих школярів був випускний. Гуляли...

Але на біса їм далась та злощасна тарілка, хоч убий не розумію.

Отаке воно веселе і непоказне життя сільського незалежного журналіста...