Валентин і Валентина

8
14 лютого 2012

What if it rained?
We didn’t care.
She said that someday soon
The sun was gonna shine.
And she was right,
This love of mine,
My Valentine

Paul McCartney. Му Valentine

Філадельфія – місто романтичне. Не в міру Парижу чи Сан Франциско. Але все ж таки романтичне. Тут є, хоч і не переважає, архітектура, від якої мліє чутлива на вишуканість душа. Є й затишні кав’ярні та гарненькі вулички з бруківкою – в олд ситі така не одна і виглядають ці вулички такими старими, що, коли спотикаєшся об особливо підступний камінь, мимоволі думаєш, чи не перечіплявся тут бува сам Бен Френклін коли поспішав до (чи від?) вірної Дебори Рід, з якою був формально неодружений усі 44 роки свого з нею інтимного життя.

Романтичність Філадельфії зрідні недалекому звідси Нью-Йорку, де мільйони обирають нове життя. Хоч Філадельфія одне з найдавніших міст Америки, його населення тепер доволі молоде (тут багато університетів). А ще, звісно, імміграція. Молоді люди осідають там, де є цікава кар’єра або нецікава робота. Філадельфія дає шанс і на те, і на інше.

З рекордної для Європи кількості українців, що виграють в лотерею зелені картки і прибувають на ці береги, багато залишаються у Філадельфії або околицях. За прилавками магазинів чути українську мову, а на парафії Михайлівської церкви вже давно головніші богослуження проводять біля церкви, в самій церкві не має місця... 

На фото – центр Філядельфії. Фото автора


Мого несподіваного й недавнього знайомого звати Валентин. Він з Харкова. Удень латає дахи, коли його дівчина, Валентина з Братіслави, вчиться в коледжі на фармацевта. Увечері, в цю одну з найтепліших американських зим, вони гуляють в історичній частині міста, де долають бруківку взявшися за руки. Щоб не перечепитись. Або тому, що цілий день не бачилися.

Вони кажуть, що не знають, де житимуть, коли Валентина скінчить науку. Харків, Братислава, чи тут, у Філадельфії. Не важливо де, головне - щоб разом. Він любить ризик і хотів би розпочати своє діло в Харкові, а вона стежить за українськими новинами і говорить, що ніхто не грає в російську рулетку револьвером, заряженим на всі шість куль.

Вони часто згадують міста, з яких прибули сюди, але вважають, що це не ностальгія. Вони можуть поїхати туди будь-коли – обоє мають зелені картки. І тому Валентина іронізує, ностальгія тепер уже зовсім не та, що була колись! 

У сірі дні вони нагадують одне одному, що будуть і дні сонячні. А в сонячні – що таких днів буде більше. Тому вони не дбають про проблеми на новій землі, а дбають один про одного.

Вони – двоє іммігрантів. У місті, де у назві – грецьке слово любов. 

powered by lun.ua