Правила існування у світі змінюються?

15
24 травня 2012

Нині світ перебуває на зламі епох, у надзвичайно складних умовах перехідного періоду, коли змінюється планета, і разом із нею перебудовуються суспільства.

Незважаючи на те що інформація про зміни умов існування життя на нашій планеті досі не набула того статусу, який зобов'язує уряди країн приймати невідкладні й надзвичайно важливі рішення, багатьом вона відома. Сприймається така інформація по-різному – від цілковитої байдужості до істеричних тверджень про кінець світу.Щоби перспективи існування в новій епосі були реальними, – як мінімум, виживання, як максимум вищий рівень розвитку, – людство має переглянути основи своєї життєдіяльності.
 
Зміни, що періодично, за певними циклами, оновлюють тіло нашої планети, цілком природно впливають і на все те, що на ній є. Їх відчуває кожна жива істота. Так, зміни магнітного поля Землі примушують птахів деяких видів змінювати ареал мешкання, а іноді вершити акти самогубства й зграями падати на землю. Відчувають ці зміни й морські ссавці, коли гублять орієнтацію й викидаються на берег.
 
Не можуть процеси оновлення планети не торкнутись й людини. Тож і ця частинка природи, споглядаючи видимі й відчуваючи невидимі глобальні зміни у світі, в унісон із ними прагне також змінити власну сутність.
 
Людина є складовою й творцем соціуму, то ж енергія цих прагнень закономірно направлена на зміну того, що є центром суспільного буття. Це – світогляд і суспільний устрій, який базується на ньому. Оскільки зазначені категорії найбільш повно віддзеркалюються в тих, хто організовує життя суспільств, тобто в представниках влади, то, природно, вони, ці представники, першими потрапляють під удар суспільного "енергетичного кулака". 

Цей кулак пройшовся, зокрема, по авторитарних режимах країн Північної Африки. Бажання тисяч людей змінити умови існування у світі стали причиною суспільних заворушень.

 

Акція "Захопи Уолл-Стріт", учасники якої виступили проти економічної політики влади, орієнтованої лише на один відсоток населення – політичну й економічну еліту, – здобула прихильників в Європі, Японії, на Філіппінах, в Австралії, Новій Зеландії. Акція "Індіґнадос" у Римі зібрала двісті тисяч осіб і стала масштабнішою з-поміж інших країн.

 

Неспокійно й цього року: масовий страйк держслужбовців у Греції, першотравневі демонстрації та в сутички з поліцією в Німеччині, країнах Латинської Америки, загострення боротьби між урядовцями й повстанцями в Сирії, масові заворушення в Єгипті, 20-ти тисячний мітинг в Японії з вимогами соціальних гарантій і закриття АЕС, Марш мільйона в Москві та інших містах Росії тощо.

Тож людство прагне впорядкувати своє життя на планеті, і тому суспільства намагаються змінити свої еліти, котрі загнали цивілізацію в глухий кут.

Глобальний світовий борг нині становить понад 190 трильйонів доларів і більше ніж утричі перевищує загальносвітовий ВВП. Питання ж стосовно того, коли й в якій спосіб повертатиметься цей борг, не стоїть.

Жити в борг, не замислюючись про день завтрашній, стало стилем життя в сучасному світі.

Та рано чи пізно пожинати врожай такого стилю все ж прийдеться. І ознаки того, що "обжинки" розпочалися, ми вже маємо.

Про те, що світова торговельна система входить у стадію колапсу і є приреченою, повідомив на конференції ІNET, котра відбулася у квітні цього року в Берліні, економіст Джозеф Стігліц. Експерт, зокрема, зазначив, що ця система наближається до свого кінця в міру усвідомлення країнами того, що їхні торговельні дефіцити нежиттєздатні, і тому вони мають стати країнами з позитивним торговельним балансом.

Про тривожний рівень безробіття у світі йдеться в доповіді Міжнародної організації праці, МОП. Особливу стурбованість експертів МОП викликають країни Європи, де ситуація із працевлаштуванням погіршилась після прийняття програм жорсткої бюджетної економії. Безробіття в Єврозоні досягає рекордних 10,8%, а в такій країні, як Іспанія, майже кожен четвертий працездатний громадянин і кожна друга молода людина не мають роботи.

Про "європейський рай", що поступово розвалюється й потребує термінового капітального ремонту, веде мову відомий фінансист Джордж Сорос. На думку цього поважного експерта, правила єврозони мають бути кардинально переглянуті, оскільки вони є нежиттєздатними.

Помилкою назвав президент Чехії Вацлав Клаус введення європейської валюти. Під час інтерв'ю французькому телеканалу "France 24" Клаус зазначив: "Євровалюта – це катастрофа. ...Це був помилковий проект. ...Прага повелась розумно, коли відмовилась приєднатися до так званого Бюджетного пакту ЄС. ...Ідея перенести відповідальність за бюджет країни кудись у Брюссель, не приймати бюджет у країні, а віддати це технократам та бюрократам у Брюсселі – це для нас неприйнятно".

Наразі кардинального плану перегляду правил співіснування членів Євросоюзу нема. Такі ж заходи, як скорочення бюджетних витрат країн, формування тимчасового Європейського фонду фінансової стабільності, обмеження, пов'язані із в'їздом у країни, не можуть вважатися кардинальними, бо не спроможні вирішити питання ані боргів, ані створення в достатній кількості робочих місць.

Певні сподівання покладаються на саміт ЄС, котрий відбудеться в червні цього року в Брюсселі. Єврокомісією буде представлено широкомасштабний інвестиційний план із мобілізації та інвестування в економіки країн співтовариства до 200 мільярдів євро, які планується вкладати в інфраструктуру, поновлювані джерела енергії й передові технології.

Та чи спроможні будуть ці дві сотні мільярдів євро, при незмінному стилі життя в борг, вирішити питання погашення боргів, що вимірюються багатьма трильйонами?

Можливо, на запитання, як перебудувати своє життя на планеті, щоби зробити його більш впорядкованим, відповість ООН?..

Ця поважна організація планує провести цьогоріч у Ріо-де-Жанейро конференцію "Стійкий розвиток", щоби, як зазначається в офіційних документах, акумулювати нову владу безпрецедентного масштабу й реформувати цивілізацію, глобальну економіку й навіть думки людей. Все це робитиметься в процесі переходу до так званої "зеленої економіки".

Завдання із глобальної трансформації було викладене в недавно опублікованій доповіді "Робота в напрямку збалансованої й всеохоплюючої зеленої економіки: широкі перспективи системи Об'єднаних націй". Документ, підготовлений 35 агентствами ООН та різними міжнародними організаціями, пояснює завдання майбутнього саміту. "Перехід до зеленої економіки вимагає фундаментальних змін у тому, в який спосіб ми мислимо й діємо", пояснює документ, закликаючи до розширення зусиль у сферах освіти й інформатизації, щоби допомогти "змінити індивідуальну й колективну поведінку" у способі життя, а також у моделях споживання й виробництва.

Отже, концепція "зеленої економіки", що складалася упродовж останніх двох десятиліть і котра передбачає гармонічніше узгодження між собою економічної, соціальної та екологічної компонент розвитку країн, може стати гарним інструментом у встановленні нових стосунків людей із планетою Земля.

Стосунків, які не лише сприятимуть оздоровленню нашого єдиного прихистку в космосі, а й допоможуть закріпити нові правила існування у світі.

Про утвердження концепції "зеленої економіки", зокрема в Україні, йшлося у виступах науковців у рамках міжнародного екологічного форуму "Довкілля для України", що відбувся 19-21 квітня в Києві.

Вчені зазначали, що в пострадянському просторі Україна першою пішла шляхом, яким іде весь цивілізований світ, виділивши "зелену економіку" в окремий сегмент. Прикладом успішного впровадження "зеленої економіки" є діяльність ВАТ "Запоріжсталь". За останні 10 років викиди цим підприємством пилу в атмосферу зменшилися на 41%, скидання стічних вод – на 30%. За рахунок реконструкції виробництва підприємство планує скоротити викиди пилу в атмосферу ще на 50% – а це 13 тисяч тонн! – та мінімізувати відходи з максимальним використанням їх у власному виробництві.

Разом з тим, ситуація з екологією в країні залишається достатньо складною.

Антропогенні й техногенні навантаження в кілька разів перевищують відповідні показники в розвинених країнах. Крім того, набирає обертів безсистемна організація звалищ побутових відходів, зокрема, у цілому по Україні минулоріч було знайдено 30 тисяч таких несанкціонованих звалищ площею понад 1 тисячу гектарів.

Тож українцям є над чим працювати, щоби вписатися в нову епоху. І справа не лише у звалищах і забрудненому повітрі. Ці проблеми можна дуже швидко розв'язати, якщо позбутися смітників у власній свідомості й очистити від бруду свої душі.

Поки ми не зрозуміємо, що жити в борг і бути заможним у той час, коли поруч хтось не може оплатити своє лікування чи просто голодує, є аморальним – доти ми продовжуватиме агонію того суспільного укладу, який не спроможний вивести нас із лабіринту проблем.

Прикро, але наразі внутрішній світ багатьох із нас є непідготовленим для вступу в нову епоху, про що свідчать таких два факти.

Перший: Україна з показника заборгованості на душу населення перед банками займає друге місце в Європі, не зумівши "переплюнути" лише Грецію. Другий: згідно з результатами дослідження European Social Survey, українці є однією з найбільш меркантильних націй. 30% українців, 40% росіян і 35% ізраїльтян беззастережно згодні з твердженням "важливо бути заможним, мати гроші та коштовні речі", тоді як у цілому в 26 країнах Європи з таким твердженням погоджуються 18% респондентів.

Чи далеко ми зуміємо просунутися на шляху нашого розвитку, маючи такі показники?

Чи не краще було б не набирати боргів, і тим плодити зграї нахабних лихварів-банкірів, а змусити державу створити такі умови, щоби зарплатня була гідною, житло, освіта й лікування доступними або зовсім безкоштовними, щоби з нашої свідомості зникли такі поняття, як "хабар", "корупція", "відкат"?

Чи не час починати розв'язувати ті із проблем цивілізації, які привертають увагу провідних наукових структур і вчених світу?

Однією з таких проблем є проблема рівнів споживання – надмірного серед заможних і недостатнього серед бідних. Питання стосовно необхідності розв'язання цієї проблеми було порушено відомим науковим товариством The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge, Лондонське королівське товариство з розвитку знань про природу, і підтримане знаними вченими.

У який спосіб можна це зробити? Як примусити державу, зокрема нашу, вирішити інші нагальні питання? Існує лише один шлях: для управління державою маємо обирати нових осіб – осіб, здатних кардинально змінити лице й внутрішню суть держави.

І вибирати треба не з числа тих, хто живе за правилами агонізуючого укладу, вчепившись у власні мільйонні й мільярдні статки, – а з тих, хто мислить по-новому й розуміє виклики майбутнього.

Любов Чуб

 

powered by lun.ua