Україна. Твій казковий простір
Півроку тому мене полонила ідея творення альтернативного туристичного бренду країни. Символу, який би дозволив графічно розкрити суть інакшої позитивної реальності в межах наших кордонів. Я із захопленням розглядав приклади хороших логотипів таких країн як Перу, Австралії чи багатьох інших і намагався вловити "фішку". В той час в українському
просторі тривав дискурс довкола ідеї промоції країни на Заході, і люди жваво обговорювали Спритка і Гарнюню.
В голові крутилися символи з народної культури, геральдика. Хотілося спробувати інтуїтивно вловити, який саме образ міг би бути тією графічною ознакою країни. І виникали думки на зразок, а в чому особливість нашої країни загалом? Що би могло її охарактеризувати?
Коли ти перебуваєш далеко від дому, то багато внутрішньо-політичних конструкцій встрачають вагу і сенс. Вони не цікаві людям, що живуть за тисячі кілометрів від нас. Якщо подивитися на туристичні бренди держав, то на них немає державної символіки, геральдики. Це дуже легкі образи. В Австралії просто кенгуру, в Туреччини - квітка, в поляків з румунами гори, річка, дерево, в Перу просто красивий безкінечник.
Крім цього, творячи символ я не хотів творити лише його. Це мала бути вершина, образ і ключ до інакшої позитивної ідеології, брама до іншої країни, яка приспана і може навіть не вірить у свою силу, але має колосальний потенціал. Символ мав стати точкою входу до казкового простору, у якому все можливо, коли ти маєш щирі наміри, добре серце і мету.
Коли виходиш зі своєї зони комфорту, десь подорожуєш, або навіть просто відхиляєшся від звичного маршруту по дорозі додому, то часом щось тебе зачепить і змусить усміхатися, підштовхне відсунути клопоти в сторону і відчути себе щасливою людиною. Це неочікуваний спалах сонця, це погляд дитини, це просто добре побажання від бабці у транспорті.
Мене свого часу вразило, наскільки гарним може бути туман над Дніпром у Києві на світанку. І як я його не бачив, живучи в цьому місці мало не 30 років? А скільки таких таємниць є на кожному кроці! І скільки таких прикладів прозріння у людей, що живуть поряд.
Країна - це не лише визначні архітектурні об'єкти чи відомі державні інституції з прізвищами можновладців на чолі. Країна - це люди, які щодня роблять великі і малі звершення, вірять у щось, вагаються, досягають і примушують вірити у щось більше. Це багатовимірний простір, у кожному закутку якого щось відбувається і стає джерелом натхнення і внутрішньої сили. Це величезна сукупність думок, дій, естетики, краси, образів, рис, які собою створюють неповторність країни.
Якщо подумати, то дуже багато великих ідей і глобальних проектів починалися з думки, з ідеї, з натхнення, з маленьких гаражів та хвиль ентузіазму. І теперішній економічний та політичний стан країни, її місце у світі не є аксіомою чи незмінною одиницею. Це просто постійна точка відліку, ґрунт під ногами, який може стати відправним, стартовим.
Як цю ідею вкласти у символ? Досі не знаю! Але кілька місяць у мене у свідомості засів простий образ, який не відпускав доки не вивільнився графічно. Я цілком усвідомлюю, що цей символ може бути слабким, не недостатньо влучним чи не настільки професійним, але суть не в тому, як це намальовано, а те, яка ідея стоїть за його плечима. Суть в тому, щоб започаткувати дискусію в іншому руслі і дати поштовх до творення інакшої позитивної країни, ознакою якої стануть влучні внутрішні і зовнішні символи.
Хочеться щоб свої люди повірили у себе ж, у цю країну, якось по-іншому подивилися на середовище, у якому вони живуть. Спробували знайти глибину і силу у звичайних речах, почали довіряти простору довкола, сусідам, зрозуміли, що вони вдома всюди, а не лише у внутрішній "коробці" своєї квартири.
Зміни країни починаються від глибинних переосмислень у свідомості великої кількості людей. І сума цих думок втілюється у зовнішніх проявах. Відсутність сміття, до прикладу, у Словенії - це не наслідок жорстких законів. Це спосіб мислення людей. І відсутність парканів у селах очевидно не від нестачі матеріалів для їх зведення, а від рівня довіри до людей, що живуть поряд.