Останні ілюзії зникли

7
7 червня 2012

У день голосування у першому читанні скандального законопроекту про мови, у Верховній Раді сталась ще одна знакова подія.

У першому читанні був проголосований не менш провокаційний в сфері довкілля законопроект 10218, який знищує систему природокористування та екобезпеки в державі.

Це сталось саме в той день, коли весь світ за ініціативою ООН проводить екологічні заходи – у День довкілля.

Список "героїв дня" – депутатів, які підтримали законопроект Мірошниченка, не відрізняється від того, що голосував за мовну провокацію. Очевидно, що ніяких персональних позицій там не було – голосували чітко за помахом руки лідерів фракцій.

Показово, що "за" проголосував п.Шершун, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екополітики, попри рішення свого ж таки Комітету про відхилення цього законопроекту.

Всього на розгляд законопроекту з усіма виступами і двома голосуваннями (про розгляд за скороченою процедурою та прийняття в першому читанні) вистачило аж 10 хвилин.

У своїй заяві, поширеній 5 червня, екологи називають законопроект депутата Ю. Мірошниченка "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. від 16.03.2012 р. № 10218) загрозою національній безпеці України.

Україна тільки почала робити перші кроки в напрямку формування нових засад екополітики, що відповідають європейським вимогам, згідно із Законом України "Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року", ухваленої 21 грудня 2010 року.

Враховуючи катастрофічний стан довкілля України, впровадження екополітики потребуватиме належної координації на всіх рівнях влади, тому максимальне збереження структури профільного міністерства є критично важливим. Більше того, необхідно докласти додаткових зусиль для зміцнення Мінприроди професійними спеціалістами та запобігти втраті попередніх напрацювань і інституційної пам’яті, адже, відповідно Стратегії, власне територіальні управління Мінприроди визнано головним інституційним органом реалізації національної екополітики на регіональному та місцевому рівнях.

Бюджетна підтримка ЄС для впровадження Стратегії та Національного плану дій з охорони довкілля згідно з Угодою про фінансування складає загалом 35 млн євро. Одначе, якщо буде зруйновано вщент всю систему державного екологічного управління, як це пропонується одіозним законопроектом, у ЄС не буде жодних підстав надавати Україні фінансову підтримку екологічного сектору.

Таким чином, крім суттєвих фінансових втрат, прийняття закону може призвести до суттєвого скорочення співпраці між Україною та ЄС в екологічній сфері.

За нашими оцінками, адміністративна реформа в сфері довкілля, передбачена законопроектом №10218, призведе до:

- руйнування системи ефективної державної політики з питань управління і охорони природного довкілля, невиснажного використання, відтворення та охорони ресурсів держави (землі, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного та рослинного світу), поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екобезпеки та формування екомережі;

- втрати налагодженої системи державного екомоніторингу щодо стану довкілля та забруднення його компонентів (води, повітря, ґрунтів, біоти) як неодмінної складової системи управління навколишнім середовищем, використання, відтворення і збереження природних ресурсів;

- втрати контролю за діяльністю підприємств, установ і організацій в сфері природокористування в частині наявності документів дозвільного характеру оскільки, згідно з Указом та законопроектом №10218, ця функція переходить від 25 територіальних управлінь до одного з відділів Мінприроди;

- концентрації управлінських повноважень щодо ресурсів національного рівня в руках місцевих адміністрацій, що загрожуватиме обґрунтованості та системності прийняття державних рішень в сфері охорони національних природних багатств, що належать народові України, а також здатна призвести до посилення корупції;

- втраті залишків кадрового потенціалу, багаторічних напрацювань, баз даних та інформації;

- значного відставання національної екологічної політики та законодавства у наближенні до стандартів ЄС, а також кризи в міжнародній співпраці.

Сьогодні у нас зникли останні ілюзії щодо реалій політики і екополітики в Україні. 

 

Ярослав Мовчан

 

 

Олексій Василюк

powered by lun.ua