Святим тут не місце

6
7 листопада 2012

Покоління незалежної України поступово відвертається від Бога.

"Сьогодні не модно ходити до церкви, - говорить студент одного з київських вишів Олександр. - Замість того, щоб піти в неділю на службу Божу, мої однолітки витрачають час на заробіток або ж на відпочинок".

Сам же Сашко хоч і не щотижня відвідує церкву, проте старається ходити на службу бодай раз на місяць. Таких, як цей хлопчина в Україні, та у світі загалом, стає все менше.

За даними соціологів Gallup International Association, 23% жителів всієї планети називають себе нерелігійними, а 13% заявили, що є атеїстами.

Загалом кількість нерелігійних людей в світі за останні сім років зросла на 9%, підсумовують дослідники. Найгірша ситуація з вірою в Китаї (47%), а лідерами європейського атеїзму є: Чехія (30%) та Франція (29%).

В Україні ситуація не така гостра, втім, доволі тривожна.

Щонеділі українські церкви переповнені людьми, але це переважно старші люди, або ж малі діти з батьками. Молодих облич віком 18- 30 років знайти вже складніше.

Причин цьому вистачає. У часи СРСР Бога в країні не існувало. Функціонувала тільки православна церва, котра співпрацювала з владою. Люди дотепер згадують, що після сповіді "грішника" могли відразу посадити за грати.

Іншими словами, українці не могли нормально відвідувати церкву, а у свідомості громадян священнослужителі закарбувалися як "співробітники системи". Тож після незалежності немало людей надалі не довіряють церкві і навчили цьому своїх дітей.

Найпоширенішою причиною занепаду віри (кризи віри) на сьогодні є науковий прогрес та надмірна віра людини у власне "я". Ще одна причина, яка спонукає людей не ходити до церкви: не завжди праведне життя самих служителів Бога. Певне, більшість бачили відео на Youtube про багатства вищих прошарків духовенства, або як якийсь отець-духовний у нетверезому стані потрапляв у ДТП.

Брат Григорій, монах Місійного товариства святого апостола Андрія УГКЦ, впродовж останніх 10 років активно працює з молоддю та дітьми. Монах зазначає, що українська молодь, порівняно з європейською, на набагато вищому релігійному рівні.

"У Західних країнах молодь набагато розпусніша і безбожніша, у нас церква має ще хоч якийсь авторитет, там до священнослужителів ставляться, як до аборигенів", - розповідає брат Григорій.

Монах каже, що ставлення у європейському суспільстві до священиків є таким завдяки церковним секс-скандалам, які декілька років тому сколихнули суспільство.

Попри це, церковник називає іншу причину занепаду віри: "Насправді молодь не є погана, але вона слабка у спокусах. Через це молодим людям потрібен духовний лідер, який би гуртував їх в одне ціле. Втім, на жаль, у церкві зараз криза на таких лідерів".

Ситуація виглядає доволі заплутана, проте вихід завжди знайдеться.

В Україні діють чимало гуртків при церквах , які організовують різноманітні поїздки, театри, реколекції, катихези (навчання) і т. п. Саме тут формується християнська молодь і саме це може стати, так би мовити, цілющим джерелом. Проте про діяльність церковних гуртків знають тільки ті люди, які цікавляться церковним життям.

Виникає логічне запитання: чому церква не пропагує свою діяльність? Наприклад, різні секти активно шукають підходу до людей. Вони ходять по вулицях і домівках, роздають різноманітні буклетики й книги, роблять різноманітні акції. І вони мають успіх і відповідну кількість прихожан.

Проте канонічні церкви тримаються своїх традицій і подібним не збираються займатися.

"Церква відкрита: є богослужіння, є сповідь, - говорить брат Григорій. - Ми нікого на силу не тягнемо, людина від Бога має свою волю. Тільки від самої людини залежить вибір".

Сьогодні церковники заспокоюють, що християнство не зникає, а зміщується в Африку і Латинську Америку, де віруючих з кожним роком тільки збільшується. Що буде завтра - невідомо.

Хто б що не казав, але людство не вперше відвертається від Бога і добром це ще не закінчувалося.

powered by lun.ua