Процес із наслідками

Восьму годину ранку я зазвичай зустрічаю на півдорозі між будинком, де мешкаю, і стареньким шкільним стадіоном, на якому займаюся бігом. До самого стадіону я не біжу, а йду спокійним кроком, тому що біг – це завжди легкий шок для організму (принаймні для мого), тому я намагаюся попередньо добряче розім'ятися, і розмірений крок – чудова підготовка до бігу. Тоді він вже не викликає шоку.

Бігати можна по-різному. В кого на ранкову пробіжку випадає всього якихось півгодини часу, той віддасть перевагу середньому чи навіть швидкому темпу з відповідними задишкою та відчуттям утоми. Якщо часу більше, можна дозволити собі повільний темп. Він добрий насамперед тим, що стимулює розумовий процес. При швидкому темпі всі думки відлітають, і свідомість концентрується на вдихах і видихах. Якщо біжиш повільно, мозок цілком здатен впоратися з усіма тими завданнями, з якими він має справу зазвичай.

Ранкова пробіжка – ідеальна платформа для продумування плану справ на день. Активно накручуючи кілометри навколо шкільного футбольного поля, котре пам'ятає дворові баталії, я з дивною легкістю визначаю для себе, що мені потрібно зробити сьогодні в першу чергу, а що зробити бажано, але не обов'язково. Пріоритетність планів стає очевидною у ці хвилини перемоги над собою і вічним небажанням зайвий раз напружувати м'язи. Не знаю, в чому тут секрет. Однак для себе я однозначно вирішив, що всі найважливіші рішення варто перевіряти ранковою пробіжкою.

Біг стимулює позитивний погляд на речі. Все, що з вечора здавалося похмурим і безперспективним, зранку після пробіжки здається набагато більш цікавим та вартим уваги. Люди, знайомі з ситуацією на українському фондовому ринку, часто говорять про брак оптимізму серед інвесторів. Можливо, їм просто варто здійснювати ранкові пробіжки – тоді й ліквідність українського ринку підвищиться.

Сторонній, але у багатьох випадках приємний ефект від бігу – втрата кілограмів ваги. Схуднення – гарний і правильний мотив для того, щоб почати займатися бігом, однак зводити все задоволення від ранкової пробіжки до втрати зайвих кілограмів – це все одно, що бачити у келиху витриманого сухого вина можливість втамувати спрагу. Однак будьте готові до того, що вага дійсно втрачається, навіть якщо вам втрачати в принципі нічого і бігаєте ви не заради цього. Біг вибудовує свої власні стосунки з вашим організмом, результат яких ви відчуєте після перших кількох місяців занять.

У бігу є свої мінуси. По-перше, він вимагає часу. Мало хто може виділяти на біг більше години на день, а якщо ви хочете ще робити розминку чи якісь додаткові вправи, то цієї години може не вистачити. Півтори години – ідеальний варіант, щоб не засікати кожен зайвий рух і не нервувати з приводу потреби поспішати. Але біг – це інвестиція часу з високою дохідністю.

По-друге, ранкова пробіжка викликає певну втому, особливо спочатку. Легка втома можлива, навіть якщо ви бігаєте в повільному темпі. Повернувшись додому після намотування кіл на стадіоні чи на навколишніх вулицях, вам страшно хотітиметься після душу прилягти на диван хоча б на п'ятнадцять хвилин. Тут вже кожен має вирішувати за себе, як йому діяти.

Але найкращий варіант у даному випадку – відсутність альтернативи, тобто коли вам потрібно вийти з дому в певний час, так що жоден диван до ваших планів увійти не може. Однак якщо диван – основний спосіб проведення вашого часу на вихідних, нехай йому передує хоча б сорокахвилинна пробіжка: повірте, диван після цього буда вдвічі м'якшим.

Вам потрібен приклад? Прикладів дуже багато. Візьмемо хоча б один – японський письменник Харукі Муракамі почав бігати у тридцять три, і саме в цьому занятті він бачить пояснення причин власної літературної результативності протягом багатьох років. Ну а те, що образ політика, який бігає вранці, є привабливим для виборців, встигли використати у своїх рекомендаціях всі скільки-небудь ефективні політтехнологи.

Я не закликаю всіх і кожного вже з завтрашнього дня починати намотувати кілометраж. До того ж, так одразу це зробити і не вдасться: потрібно підібрати правильне спортивне взуття (незайвим буде звернутися за порадою до консультантів зі спортивного магазину, якому ви довіряєте) і найголовніше – привчити себе до думки, що тепер треба буде вранці трішки напружуватися.

Я не хочу уподібнюватися нав'язливим продавцям, які не відстануть від вас, доки ви принаймні не пообіцяєте придбати у них щось у майбутньому. Я просто свідчу про те, що біг – це добре і приємно. А життя має складатися з приємних речей принаймні наполовину.