Уроки розвитку гідності

21
2 вересня 2013

Щоб розвивати уявлення про людину і світ навколо неї – потрібно читати. Першу базову програму для прочитання і аналізу пропонує середня школа. Тисячі вчительок, пригнічені рівнем зарплати, начальством, міністерськими обов’язковими звітами і планами, які ніхто ніколи не читатиме, "районо" і проблемними дітьми, які є у кожному класі безкоштовних і доступних шкіл, навантажені особистими проблемами і замашками тирана у неймовірному різнобарв’ї варіантів, тисячі вчительок допомагають дітям усієї країни осмислити книгу.

Хороших вчителів дуже мало. Мені пощастило навчатись у прекрасної вчительки української мови і літератури. Щоправда, на курсах. Я дуже заздрила учням, яких вона навчає в школі. Моя ж вчителька була дуже дивна. У неї було своєрідні написання слів і розстановка розділових знаків, прохання "перегорнути стільчики" після кожного уроку, а коли ми звертались за допомогою у аналізі помилок контрольних робіт чи домашніх завдань, радила нам розібратись самим.

Мою провальну самоосвіту рятувала вчитель зарубіжної літератури Радзивілл Галина Олександрівна, незважаючи на поважний вік, проводила цікаві уроки, готувала дітей до олімпіад, конкурсів, виступів (важливо, про більшість виступів дітей із науковими роботами чи художніми творами Галина Олександрівна домовлялась самотужки із організаторами заходів), щороку групи студентів приходили переймати її оригінальну методику викладання.

Не дивно, що я просила саме її бути куратором моїх конкурсних робіт. Те, що я перебігла у "ворожий табір", вчительці української мови і літератури не дуже подобалось, і вона випустила мене із школи у великий світ філології з оцінкою 8 балів.

Оцінка – це дуже дивний продукт людського мозку. Втім, вибирати і об’єктивізувати доводиться, тому оцінюється все – розумові здібності, фізичний стан, вага і вартість, діяльність і бездіяльність тощо. Якщо подумати, то все життя – великі і неймовірні торги.

Дивно, що так багато людей прагнуть стати "хорошим товаром", намагаючись будь-якими способами підняти свою "вартість" в очах когось сильнішого – роботодавця, викладача, начальника ЖЕКу, тітки з життєво важливою печаткою тощо, а умовною платою служать заліки, іспити, надбавка, вкручена лампочка в під’їзді чи штамп на черговій безликій довідці.

Та повернемось до розвитку уявлення про людину і світ навколо неї. Якщо людина виживає у боротьбі з навчальною програмою, настає час для самоосвіти. Як обирати книги?

Критики та експерти оприлюднюють списки літератури, які має прочитати кожен. Списки варіюються від загальноосвітніх до вузькоспеціалізованих, від гендерних до національних, списків тисячі: "10 книг для дівчини віком від 17 до 27 років", "40 книг для кухаря", "100 шедеврів літератури", "Топ-10 книг для успішного менеджера" і так далі, і так далі, і так далі.

І всі зачитуються – тобто, цитують, але книг в очі не бачили. Чума 21 століття.

Безперервна погоня за оцінками безглузда: раніше я помічала тільки те, як людина тягнеться до когось вищого, швидшого, сильнішого, але тепер помічаю, що мета багатьох – не "досягти чогось", а "бути кращим за когось". Якщо людина вибирає "бути кращим за когось", то наслідки неймовірні. "Розумний викладач", який читає лекцію "тупим студентам".

"Тупий студент", який краще читає вголос ксерокопію статті, ніж "інші бюджетники".

"Заклопотана паспортистка", яка приймає документи від "маразматичних пенсіонерів". "Досвідчені старші люди", які не бажають поцікавитись досягненнями "молодьожі", але точно знають, що "молодьож" розмовляє суржиком і нюхає клей.

"Молодьож" стелиться барвінком, щоб "показати світові" можуть свого духу. Усі брешуть – собі та іншим.

А що у фіналі?

Я живу в селі під Києвом, тому добираюсь додому "сільськими" маршрутками. Після довгого важкого дня, маршрутка поволі набирає швидкість і прямує до мальовничого українського села. Темний, густий вечір прорізають її фари. Втомлені робочим днем, молоді успішні люди їдуть до рідного дому.

Щоб шлях не знуджував, молоді успішні люди дістають з сумок і кишень айфони та айпади. Їдемо в хату-мазанку. Їдемо у забиченій маршрутці. Їдемо три години. Зате тримаємось по-багатому. Зате виглядаємо краще, ніж сусід.

powered by lun.ua