Му-му

13
21 січня 2014

Після суботнього походу в ДАІ відчула приток ейфорії – стало ясно, що хлопці там менш розумні, ніж я могла думати.

Але і депресію я теж відчула – цілий день нею переймалася. А переймалася я тим, як інспектор Лесечко взяв "понятих". Вони мали засвідчити, що я відмовлялася надати паспорт інспектору ДАІ – попри те, що це цілковита неправда, і паспорт інспектору на той момент був наданий щонайменше тричі.

Зрештою, після роз’яснення моєї адвокатки, участь "понятих" перетворилася на засвідчення ними складення протоколу про нібито вчинене нібито мною адміністративне правопорушення.

Зауважу, протоколу, що базується на "рапорті" з цілковито брехливою інформацією.

Зауважу, протоколу, складення якого "поняті" могли б і не засвідчувати.

Двоє дорослих чоловіків цілком легко і без вагань погодилися бути "понятими" у сфабрикованій справі.

Один недовго, протягом хвилини, намагався опиратися – сказав, що не взяв паспорт із собою. Але потім сказав інспектору, що має із собою посвідчення водія. Справді, він же до ДАІ прийшов.

Другий кілька разів сказав, що він тільки засвідчує складання протоколу, і що в суд ходити не має намірів. Але, друже мій, коли буде заява до прокуратури про порушення статті 366 КК України, саме ти будеш свідком у справі про те, як склали протокол на основі сфальшованої інформації.

Саме цей другий, почувши цю інформацію про статтю Кримінального кодексу, перепитав, чи його, бува, не залякують.

Ні, не залякують. Бо тебе уже залякали.

Я так думаю, бо ніхто з цих дорослих чоловіків не сказав: "Я не буду цього робити". Ніхто не послав пана інспектора у пішу прогулянку за цілком зрозумілим маршрутом.

Цих двох дорослих чоловіків буквально "висмикнули" з черги. Вони прийшли до районного ДАІ в якихось своїх буденних справах. Хтось із них ніс квитанцію про сплату штрафу. Хтось інший брав якусь довідку. Різні бувають причини візиту до кабінету "Адміністративні порушення" в районному ДАІ.

Чи є виклик інспектором людей, які чекають в черзі, на роль "понятих" - перевищенням службових повноважень? Я не знаю.

Але чи ці обставини – причина для того, щоби не відмовлятися від сумнівної ролі "понятого"? Я переконана, що ні, не причина. Жоден працівник жодного з відомств, які ми утримуємо на свої податки, не має права поманити "іди сюди", не має права вимагати безвідмовної співучасті.

Дорогі "поняті", чому ви погодилися?

Ви боялися, що вам не видадуть довідку? Чи що у вас не приймуть квитанцію? Чи що не віддадуть тимчасово вилучене посвідчення водія? Чому б не плюнути і не розтерти, чому б не повернутися до районного ДАІ в інший день, залишившись у мирі зі своєю совістю?

Хоча в мене є підозра, що мої "поняті" із совістю таки залишились у мирі. Тут я, на жаль, песимістка.

Єдина негативна емоція, яку вони виражали – нетерплячка. Вони поспішали та хотіли швидше все закінчити. Настільки, що були готові підписати ще незаповнений протокол.

До речі, мій чоловік, який чекав у коридорі, поки я з адвокаткою Євгенією Закревською протягом майже двох годин говорили з інспектором Лесечком, теж це зауважив.

Черга простих мешканців Деснянського району обурювалася, що ми в тому кабінеті № 4 стоїмо так довго.

Один розгніваний чоловік навіть увірвався в кабінет і почав обурено кричати, що можна було б і швидше, бо люди чекають.

Ага, дорогий обурений чоловіче, коли проти тебе фальшуватимуть справу, то я би хотіла подивитися, як ти вирішуватимеш її швидше, бо люди чекають. Люди чекають своєї черги на переслідування держави.

У їхніх очах, в очах цих розгніваних людей, які поспішають зайти до інспектора ДАІ, я сама нарвалася. Мовляв, не їздила б у Нові Петрівці – і все було б добре.

Як казали мої однокласники в загальноосвітній троєщинській школі: "Ти шо, асобєнна?"

І тому повторюється ця вічна історія про Му-Му. Кармічний Герасим постійно топить улюбленого собачку за наказом барині.

powered by lun.ua