Шанси світлих проти темних

17
22 липня 2014

Невідповідність реальності очікуванням – одна з найбільших психологічних проблем сучасності.

Одні засмучуються, що хтось виявився не таких високих моральних стандартів, а інші дивуються претензіям до себе та дивакам, які переживають за якісь незрозумілі речі, – подвір’я, район, місто, державу, світ. Або в галузевому розрізі – культуру, освіту, екологію тощо. Останнім дуже важко уявити, що це не елемент "зрозумілої" технології – побудував майданчик – пройшов у Київраду, а щось інше.

Є світлі. А є темні.

І світлі відрізняються від темних двома речами:

По-перше: у світлих є надособистісні цілі. Цілі вище споживання. Вони розуміють важливість добробуту, обов’язок і стовідсоткову нормальність бажання забезпечувати життя власної родини вище середнього рівня.

Їх також цікавлять та турбують проблеми та сфери, які не напряму стосуються їхнього достатку, роботи. Вони мислять проектно і віддають для реалізації уподобаного проекту той вид ресурсу, яким володіють. Хто час як волонтери, хто талант як журналісти, експерти, митці, мислителі, а хтось гроші.

По-друге: вони занадто "богемні". Вони не розуміють, що автомат не хороший і не поганий. В залежності від того в чиїх він руках (в бандита чи захисника), визначається його роль. А так це просто інструмент. Вони не розуміють один з принципів людей, які взяли на себе відповідальність за розвиток суспільства – ціль визначає засоби, а виправдовує їх результат. Досягнуто його чи ні. І чи вартий він був затрачених зусиль.

Ними можна маніпулювати через купу сентиментальних речей – "сльоза дитини не коштує всього щастя світу", "підстав щоку", інші.

Ці вислови створили великі особистості і вони вірили в це. І ми віримо. Але темні це використовують, щоб зменшити собі конкуренцію та залишити світлих обабіч.

Шестикласник дав стусана третьокласнику. Той повернувся, подивився, похнюпився – що я можу зробити? Далі шестикласник дав запотиличника десятикласнику. Той обертається, думає – вдарю, голову відіб’ю. І як третьокласник, нічого не робить шестикласнику. Хто з них "підставив щоку"? Взагалі, це робиться від сили чи від слабкості?

Тобто те, що повинно народжувати силу та стійкість у підсумку зупиняє та пропускає вперед тих хто не "заморочується" такими матеріями.

Світлі мають перемагати, світ цінностей, вартостей, які вони несуть, мають перемагати світ інтересів. Бо ідеї насправді - об’єднують.

І це показав Майдан - коли люди віддавали останнє заради справи, ради одного, а після Майдану - почалася боротьба за інтереси, сфери впливу.  Ідея гідності почала зникати в світі матеріальних інтересів. Бо світлі не вміють боротися на цьому полі. Вони відкидають логіку дій у владі, праці її теоретиків і цим потрапляють у першу пастку влади. Вони приходять неозброєні в світ в якому діють свої закони. І не розуміючи причино-наслідкових зв’язків, сутності побудованої системи, починають боротися з її наслідками.

Світлі здіймають очі до гори і зі словами "політика – це бруд", відходять з дороги.

Страждають за долю суспільства на узбіччі.

Хтось сходить з розуму і до кінця життя горлає, що лише він – останній рятівник нації. При цьому собачої будки не збудувавши, не забезпечивши роботою хоча б 5 чоловік та не забезпечивши достатком свою сім’ю. Добре, що зараз в суспільстві приходить усвідомлення, що нещасна та неуспішна людина не може зробити інших щасливими та успішними.

У підсумку, зі ста темних сто стає на шлях боротьби за владу, яка для них конвертується лише в гроші та задоволення своїх комплексів "щоб всі прихилили коліно". На своєму шляху підставляють, замовляють, саджають. 90% ми не бачимо.

Вони десь в териконах. Або під. А решта 10 – правлять нами.

Зі ста світлих на шлях боротьби за інше суспільство виходить 10.

Не розуміють різниці між мораллю влади та мораллю суспільства. Вони не розуміють чим пастух відрізняються від отари. Вони беруть на себе турботу і клопіт. І через це мають більше обов’язків і більше прав ніж звичайний громадянин.

Вони усвідомлюють себе одночасно у будь якому процесі у трьох іпостасях: вони підлеглі суспільства, його члени та його керівники. Нерозуміючі цього світлі підсвідомо знаходять в своїй голові виправдання неробленню нічого крім, максимум, критиканства та непогодження з усім, що не вони запропонували. І ці 10 до влади не доходять. А якщо доходять втрачають свою "світлість".

Розчаровуються або "згнивають" по дорозі. Тобто, пускають компроміси та важкі рішення в душу і це їх роз’їдає.

Або просто не доходять до мети. Частина маргіналізується частина стає темною. Бо перестає вірити в свою світлість. Задається питанням "Як я можу вважати себе патріотом, якщо я як інші порушую загальноприйняті закони, йду на компроміси? Чим я відрізняюсь від Темних? Мабуть, я теж темний."

А темні не замислюються над цим. Просто валять все на своєму шляху і досягають результату. Наслідки ми бачимо.

powered by lun.ua