Процес із наслідками-2

7
28 березня 2015

Бігати ввечері – це часом ще краще ніж бігати вранці. Задоволення, плюс користь, плюс свіжість думок, якої в пізні години шалено не вистачає.

Я вже писав для УП.Життя про біг, згадував письменника-бігуна Харукі Муракамі. Тепер продовжу.

Останнім часом я практикував бігання після 21-ї години, це виявилося дуже тонізуючим заняттям. Але є специфіка:

1. Як на мене, вечірній біг має бути коротшим у часі, бо коли на накопичену втому накладається велика дистанція – організм може не витримати й привітати вас уранці жахливим physical hangover. 

2. По-моєму, не варто поєднувати вечірній біг із додатковими фізичними вправами – знову ж таки, є ризик мати physical hangover. 

3. Не потрібно наївно вірити в почуття легкості, що приходить після вечірнього бігу. Після заняття все одне варто відпочити, ніж нестися на якісь вечірні справи. Маєте справи – робіть справи, вечірній біг підходить радше для вільних вечорів. 

4. Якщо погода холодна, я би для вечірнього бігу одяг щось додаткове. Уранці холод сприймається спокійніше, увечері – важче. 

5. Нормально бігається як до вечері, так і після. Я би навіть радив бігати після вечері, незважаючи на важкість у животі. Позитив у тому, що ця важкість зникає – і ви лягаєте спати із заспокоєним животом. Не знаю, що скажуть лікарі, але мій досвід показує, що жодних негативних наслідків у цьому немає. 

6. Особисто мені здалося, що ввечері краще бігати вулицями, а не стадіоном. Коли накручування кіл на стадіоні поєднується з темрявою, трошки псується загальний психологічний тонус. 

7. Я би не рекомендував одразу після вечірнього бігу вкладатися в ліжко. Якийсь час після бігу відбувається пришвидшене серцебиття й із ним спиться не дуже добре. 

Серед гарних вечірніх справ після пробіжки я би відзначив: перегляд футбольних матчів та читання. Можна, звичайно, розтратити свіжість думок на виступи в Facebook – але це вже залежить від темпераменту. 

Передбачаю запитання про потенціал вечірнього бігу в перспективі схуднення. Як і в ранкового бігу, потенціал достатньо великий і здатний нівелювати щоденну волатильність маси тіла в межах плюс/мінус 1,5 кілограми.

Щодо бігу в Києві. Заздрю тим, хто живе в безпосередній близькості до стадіону "Спартак" Там класні доріжки. Хоча Київ і "Спартак" – це несумісна антиномія; варто задуматися над перейменуванням стадіону.

Щодо автоматичних бігових доріжок. Не маю нічого проти них, але віддаю перевагу бігу по площині: уранці – стадіон, увечері – вулиці міста.

Іван Верстюк, журналіст, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua