Віра і глобалізація

28
23 квітня 2015

"Усе, що вигадане людьми, окрім поезії, є пусте"

Так говорив вуйко Дезьо

Сучасні тренди глобалізації приводять цивілізацію до вкрай небезпечних станів. В умовах глобалізації будь яка помилка також стає глобальною.

Інформаційна революція робить темпи змін неймовірно швидкими.

Якщо раніше еволюційний метод проб та помилок, в основі якого лежав закон кооперативного виживання видів, відкидав або пригнічував хибні версії, то тепер він вже не встигає за змінами.

Таким чином хибна чи навіть небезпечна версія розвитку цивілізації може стати домінуючою і єдиною. Бо економічна формула мінімізації транзакційних витрат, за якою живуть ТНК, буде видавати завжди єдине рішення.

Сама по собі глобалізація не є абсолютним злом. Її наслідки в царині стандартизації технологічних рішень та синхронізації солідарних дій є неперевершеними. Але, коли вибір її стратегії позбавляється етичних оцінок, здійснюється поза полем моральних засторог та норм, перед людством постають глобальні проблеми, які вдається приховувати лише ціною маніпуляцій і наруги. І прояв цих загроз є лише справою часу.

Глобалізація є арифметичним наслідком суспільства споживання. Його інтегральна настанова формулюється наступним чином: "Свого покупця потрібно створити".

Хтось вважає це видатним креативом, а автор вважає цю настанову основною бідою й злочином, навколо яких формуються всі сучасні виклики і загрози цивілізації. Калькою з простору капіталів ця настанова набуває своїх збочень у всіх сферах життя суспільства.

Політик починає "створювати свого виборця", фармацевт – "свою хворобу", а тиран не має жодних засторог, щоб не "створити свій народ". Тотальна маніпуляція життя легалізується удаваним арифметичним успіхом економічної формули або чиєїсь збоченої уяви.

Ми живемо в часи, коли персональний комп’ютер перестає бути персональним, поняття суверенітету особи розмивається, розчиняється в Мережі і втрачається. Час людини узурпується обслуговуванням нею різноманітних гаджетів, а її приватне життя перетворюється на придбання "опцій приватності" за гроші, емісія яких здійснюється невідомо ким.

Як відбуваються подібні маніпуляції?

Спершу розмиваються етичні та логічні норми суспільних і родинних стереотипів. Для цього масово (глобально) починають застосовуватися психологічні технології.

ЗМІ легко створюють ілюзію присутності, тому знижуються критичні пороги сприйняття інформації. Масовість і тотальна розповсюдженість "сигналу" впроваджують ілюзію легітимності висновків, які не робляться людьми, а які нав’язуються їм. Особиста відповідальність за зроблені висновки розмивається й підмінюється апеляцією до колективного схвалення.

Стримуючі моральні норми блокуються, розпорошуються, а натомість впроваджується санкція на гнів, злобу, ненависть.

Прояви низьких інстинктів стають нормою і заохочуються. Брутальна сила стає беззастережним аргументом.

Суспільство стає не просто дезорієнтованим, а переорієнтованим. Такою ж стає і людина як істота соціальна. Але це вже "квазілюдина". ЗМІ спрямовані на неперервний рекрутінг нових членів такої спільноти і постійну мобілізацію існуючих адептів.

Організатори і натхненники такої фантасмагорії знімають з "квазілюдини" будь-яку етичну відповідальність. Поняття совісті, провини, справедливості, терпимості зникають або втрачають первісні сенси.

Дезорієнтація суспільства дозволяє неймовірним чином перекрутити поняття Добра і Зла. Традиційні зв’язки, що утримували суспільство і робили солідарні дії продуктивними, зникають або наповнюються спотвореним змістом.

Так з’являються "свій покупець", "свій електорат", "свій пацієнт", "свій народ". Вони потребуватимуть постійно "свого товару", "своєї обіцянки", "своїх ліків", "своєї ідеї". В останньому випадку найефективніше таку роль виконує "свій ворог".

В цих умовах, коли економіка мотивується числом, а еволюційний закон не встигає за темпом змін, надзвичайно важливою стає роль морального закону і релігій як носіїв таких настанов. Бо на них не розповсюджується логіка кількісних оцінок. Але те глобальне загострення в світі, яке ми спостерігаємо, дуже нагадує війни вже за приватизацію релігій: чи то ісламу, чи то православ’я тощо. Механізмами такої приватизації є фундаменталізм, архаїка або інша маніпуляція з "реконструкцією" минулого.

Уся ця ситуація визначає особливе місце і значення, яке має набути світоглядне мистецтво людини, її моральний закон та Віра. Тому що інші механізми, що координують людину в світі, деформовані інструментами глобалізації, а, часом, і спотворені нею.

Можна стверджувати, що віра – це сукупність мотивацій людини.

Вони є різними, тому Вірою з великої літери ми називатимемо сукупність позитивних мотивацій. Зазвичай це такі мотивації, які пройшли через еволюційний сепаратор проб та помилок і забезпечили виживання спільнот.

Саме моральний закон і Віра повинні повернутися у визначення мети діяльності і сенсу успіху людини, увійти до методик рейтингових агентств і постати попереду економічної формули.

powered by lun.ua