Трагедія, якої можна уникнути

Українці помирають молодими. 71 рік тривалості життя в Україні – це на 11 років менше, ніж у середньому в європейських країнах.

Це трагедія, якої можна було б уникнути, і яку необхідно зупинити зараз.

Одна з головних причин короткої тривалості життя (і поганого здоров`я українців в цілому) – застаріла система охорони здоров`я, яку не реформували з радянських часів і яка не відповідає сучасним вимогам.

Дослідження підтверджують, що українці не задоволені якістю медичних послуг, а медики – своїми зарплатами. Одна з лікарок, з якою я нещодавно спілкувалася, зізналася, що сама боїться потрапити до лікарні.

[L]Водночас на українську медицину йдуть значні бюджетні ресурси та витрати домогосподарств – до 7% ВВП.

Однак система охорони здоров`я неефективна та орієнтована на стаціонарне лікування. Більшість бюджетного фінансування витрачається на самі лікарні та лікарняні ліжка. У результаті, в Україні більше медперсоналу та медзакладів, ніж у переважній частині європейських країн.

Тому Україні бракує ресурсів для фінансування первинної допомоги, пропагування здоров’я та профілактики хвороб, що є ключовим для якісної системи охорони здоров`я.

Системи охорони здоров’я в інших європейських країнах були реформовані для приділення більшої уваги профілактичній та первинній медичній допомозі, і ці реформи показали хороші результати.

Безкоштовна охорона здоров`я в Україні – лише міф.

За останніми даними, українські родини несуть додаткові видатки на охорону здоров’я в такому самому обсязі, що й уряд: розмір особистих готівкових платежів сягнув у 2015 році майже 50% сукупного обсягу видатків на охорону здоров’я, що є чи не найвищим показником у Європі. Як наслідок – 92% населення бояться фінансової скрути, якщо захворіють.

Українській медицині потрібні докорінні зміни, щоб зробити її сучасною та впровадити найкращі міжнародні практики.

Реформа, яку нині проводить Міністерство охорони здоров’я, спрямована саме на це і на поліпшення здоров`я кожного українця.

Думаю, що протистояння медичній реформі викликане непорозумінням, нестачею спілкування та, на жаль, корисливими інтересами.

Зокрема, зважаючи на найкращі міжнародні практики, українській медицині потрібні наступні три великі зміни:

По-перше, збільшення масштабів профілактичної та первинної медичної допомоги та створення системного підходу до профілактики та лікування неінфекційних захворювань.

Неінфекційні недуги, насамперед серцево-судинні та онкологія, – головні вбивці в Україні. Вони становлять понад 80% всіх смертей.

Багатьом із цих смертей можна було б запобігти через рекламу здорових звичок та вплив на фактори ризику. Але це вимагає достатнього фінансування профілактичної та первинної медичної допомоги для раннього виявлення, діагностики та лікування хвороб.

На сьогодні в Україні цього немає. Держава витрачає 60% бюджету охорони здоров’я на утримування лікарень і лише близько 12% на превентивну первинну медичну допомогу. Це економічно не ефективно, а отже, уряд планує більше фінансувати первинну медичну допомогу та забезпечити фінансування послуг сімейного лікаря для кожного українця.

По-друге, перехід від фінансування на кошторисній основі до фінансування за результатом.

На відміну від більшості європейських країн, розподіл бюджету охорони здоров'я в Україні, як і раніше, залежить від розміру лікарні та кількості фахівців в галузі охорони здоров'я.

Це фінансування на кошторисній основі дає стимули розширювати лікарняний сектор та покладатися на дороге лікування.

Натомість, багато європейських країн впровадили механізм стратегічних закупівель, оплачуючи лікарням та медперсоналу надання пацієнтам пріоритетних послуг. Для України надважливо використати досвід інших країн, щоб визначитися з власним курсом.

План уряду вже цього року впровадити систему подушного фінансування сімейних лікарів – це важливий крок реформування галузі.

По-третє, запровадження прозорого пакету гарантованих послуг, щоб захистити пацієнтів та забезпечити їхню фінансову захищеність.

Жодна країна в світі, навіть із найбагатших, не може дозволити собі повністю безкоштовну медицину.

Водночас високий рівень неформальних платежів створює не лише фінансовий бар’єр для надання допомоги, а й можливості для корупції та шкодить довірі людей до медицини.

Для країни дуже важливо визначитися з гарантованим пакетом послуг у галузі охорони здоров’я, який би відповідав поширеності хвороб та узгоджувався б з фінансовими можливостями уряду.

Ми знаємо, що комплексна реформа охорони здоров’я займе час, а людям потрібне лікування вже сьогодні. Тому Світовий банк надає підтримку українцям в межах одного з найбільших проектів з охорони здоров’я в Європі. Цим проектом ми підтримуємо реформу на центральному рівні та у 8 регіонах країни.

Наші інвестиції підтримали різні проекти в регіонах, щоб допомогти в найнагальніших потребах: з придбанням сучасного медичного обладнання, автомобілів швидкої допомоги, у впровадженні електронної системи охорони здоров’я та проведенні сучасних тренінгів для лікарів.

Ми очікуємо результатів та поліпшення здоров’я українців в цих регіонах уже найближчими роками.

Впровадження реформи в охороні здоров’я потребує залучення всіх. І я сподіваюся, що українці підтримають ініціативу Міністерства охорони здоров’я.

Тільки разом ми можемо змінити систему, щоб допомогти Україні уникнути трагедії, а українцям – подарувати довше та здоровіше життя.

Сату Кахконен, директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови