Брехня та правда про медичну реформу

Запровадження медичної реформи жадають усі: влада вимагає, громадяни потребують, медики очікують.

Закон, який особисто стосується кожного: мене, тебе, наших дітей, батьків, друзів, колег, родичів…

Від народження – до дня смерті.

Проте в ЗМІ досі самі чутки, плітки та інсинуації: "Суперечить Конституції"… "Запроваджує платні послуги…"

20 (!) сторінок тексту, який є у вільному доступі на офіційному сайті парламенту з липня місяця. Враження, що жоден блогер, журналіст, експерт текст просто не читав.

ВІДЕО ДНЯ

[L]Інакше, чому лідери думок з "блакитного екрана" не захищають видатки на медицину.

У Німеччині на охорону здоров’я витрачається 11% ВВП, в США – 15%. В Україні в 2017 році на охорону здоров’я має бути витрачено 4% ВВП, а у держбюджеті на 2018 рік закладено лише 3,5%.

Цей законопроект зобов’язує державу тільки на одну програму громадського здоров’я (Програму медичних гарантій) витрачати 5% ВВП.

При цьому, фінансування усіх програм, які наразі діють в Україні – СНІД, туберкульоз, орфанні захворювання та всі інші, – зберігаються.

Таким чином держава буде змушена витрачати на охорону здоров’я 6-7% ВВП.

Якщо хтось переймається, що медична реформа передбачає створення ЦОВ (Національна служба здоров’я), через який будуть проходити усі закупівлі послуг в лікарнях, а це понад 70 мільярдів гривень на рік, то для цього закон не потрібен.

Концепція служби була розроблена ще в 2016 році, а в бюджеті на 2018 рік на створення та функціонування Національної служби здоров’я вже закладено – 13,5 мільярди грн.

Тобто ЦОВ буде створено і з законом, і без, а закон – це фінансові гарантії якісних медичних послуг для громадян і гідних зарплат для лікарів.

Вам важливе ваше здоров’я?

Тоді ви зобов’язані це прочитати. Від цього залежить якість медичних послуг, і по суті – ваше життя.

Законопроект 6237 у редакції членів Комітету з питань охорони здоров’я гарантує кожному громадянину:

Стаття 10. Пункт 7. Надавачам медичних послуг, які є державними та комунальними закладами охорони здоров’я, забороняється вимагати від пацієнтів винагороди в будь-якій формі за медичні послуги та лікарські засоби.

Тільки на одну програму громадського здоров’я (Програму медичних гарантій) закладається 5% ВВП. Сьогодні ж на всю охорону здоров’я в країні витрачається близько 3,5%.

Стаття 4. Пункт 5. Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій щорічно визначається в законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України.

Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету.

Гарантоване щорічне збільшення зарплати лікарів, оскільки середня зарплата щорічно збільшується. Середня зарплата в Україні станом на липень 2017 року – 7 339 грн. * 250% = 18 347 грн.

Стаття 10. Пункт 3. При розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компоненту оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватись такі тарифи та коригувальні коефіцієнти.

У первинній ланці (терапевти, педіатри), яка запрацює вже у 2018 році, тариф на послугу за кожну людину поділений на два: за медичну послугу та діагностичне дослідження.

Таким чином лікар не буде "економити" час і гроші, не відправляючи пацієнтів на обстеження.

Стаття 10. Пункт 3. Тариф на медичні послуги, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги складається з двох частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.

Давайте вчитись довіряти своїм очам і читати першоджерела.

Тетяна Донець, народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоровя

Реклама:

Головне сьогодні