Коли в Україні з’являться жінки-генерали

Жінки заслужили бути невід’ємною частиною української армії.

Своєю мужністю, витривалістю, нарешті, ціною власної крові вони довели, що нарівні з чоловіками можуть виконувати військовий обов’язок.

Але старі пострадянські правові норми тягнуть нас назад й ніби кайданки стримують просування України до кращих світових військових стандартів.

Нещодавно Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект 6109, який усуває низку перешкод для жінок в ЗСУ й наближає нас до рівних умов служби.

Зокрема, новацією стане урівнення граничного віку чоловіків та жінок для укладання контракту. Наразі закон обмежує в цьому граничний вік жінки на рівні 40 років.

Зараз в Україні лише 2 тисяч жінок-офіцерів і максимальний кар’єрний ріст, на який вони можуть розраховувати це звання підполковника.

Зараз в Україні лише 2 тисяч жінок-офіцерів і максимальний кар’єрний ріст, на який вони можуть розраховувати це звання підполковника. Фото Nomadsoul1/Depositphotos

Накази Міністерства оборони №337 і 412 встановлюють лімітований перелік військових посад, на які вона може бути призначеною.

Відповідно навчальні заклади приймають дівчат лише по тих спеціальностях, які "відкриті" для жінок.

В останні роки Міноборони багато зробило для очищення Збройних сил від дискримінації. Так майже сто військових посад, більшість з яких бойові, "відрили" для жінок.

Після ухвалення у другому читанні законопроекту 6109 урівняється граничний строк можливості укладання контракту. Це означатиме, що жінки встигатимуть вислужити вищі офіцерські посади й ми наблизимося за цим параметром до розвинених країн.

Наприклад, сьогодні в Ізраїлі 20 жінок отримали генеральське звання, в Норвегії – 7 жінок-генералів, у США – 2. Рік тому перші жінки-генерали з’явились у Великобританії та Польщі.

Україні ж ватро потурбуватись ще й про доступність військової освіти для дівчат.

Серед інших закладів її надають військові ліцеї та ліцеї з посиленою фізичною підготовкою.

Наразі в Україні їх діє 15, найвідомішим є ліцей ім. І.Богуна в столиці.

З 2003 року в Україні вважається чинною урядова постанова, що затвердила "Положення про військовий ліцей".

В ньому чорним по білому написано, що "військовий ліцей є загальноосвітнім навчальним закладом III ступеня з військово-професійною спрямованістю навчання та допрофесійної підготовки, що передбачає проведення поглибленої допризовної та посиленої фізичної підготовки і виховання у ЮНАКІВ готовності до військової служби".

[L]Тобто цей документ категорично відмежовує жінок від військової освіти в ліцеях, порушуючи базові міжнародні документи щодо прав людини та недискримінації.

Тому для уряду наступним послідовним кроком в наближенні до європейських цінностей та практик мусить стати коригування цієї постанови та вилучення звідти слів, що вказують на стать ліцеїстів.

В такому разі жодних правових перешкод для зарахування дівчат до військових ліцеїв не існуватиме.

Розумію, що це лише початок. Адже матеріально-технічна база цих навчальних закладів потребуватиме суттєвої модернізації та пристосування.

Але ми мусимо це зробити, щоб через 10-20 років нова генерація українок досягла кар’єрних успіхів на військовій службі.

Цим ми зробимо нашу армію сучаснішою, боєздатнішою та переможною.

Ірина Суслова, народний депутат України, голови підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, спеціально для УП.Життя