Що нового у розвитку правничої освіти

1232
10 травня 2018

Нещодавно у Києві відбулась Міжнародна конференція щодо питань якості юридичної освіти, організована USAID та ОБСЄ.

На мій погляд, конференція мала таку рису, як космополітичність – це і склад учасників і доповідачів, і теми, що обговорювались.

Це свідчить про те, що Україна починає повертатися на центральні магістралі юридичної освіти у світовому контексті.

Лунало багато цікавих тез впродовж конференції, зокрема, стосовно:

  • потреби оптимізації мережі закладів вищої освіти, які готують юристів
  • визнання того, що заочна форма бакалаврату не дозволяє забезпечити якісну підготовку правників
  • підтримки тих активностей, які розвивають практичні навички, зокрема, це юридичні клініки
  • завдання правничої освіти, що полягає в підготовці фахівців, які відповідають сучасним потребам суспільства
  • відмову від позитивізму і розуміння того, що вивчення права це вже більше, ніж лише вивчення законів
  • студент повинен бути активним, відповідно навчальні плани повинні передбачати формати для розвитку практичних навичок
  • створення такого внутрішнього механізму забезпечення якості освіти, що залучає всю команду університету, і студентів, і роботодавців

Це все свідчить про наявність критичної маси правничої еліти, які усвідомлюють потребу розвитку забезпечення якості правничої освіти.

Хтось вже зміг реалізувати чимало кроків задля покращення якості юридичної освіти, про що з гордістю доповів на конференції.

А хтось, і це теж чудово, вже почав усвідомлювати, що лише якісна підготовка дозволить "вижити".

Адже щодо закладів вищої освіти, які готують юристів, то ситуація нині така, що потрібно пропонувати щось нове та конкурувати за студентів.

Так само і роботодавцям треба конкурувати за потенційних якісно підготовлених працівників.

Під час конференції, було презентовано Модельний навчальний план, розроблений складом професорів права зі світовим ім’ям.

Модельний план розрахований на 300 кредитів, має рекомендаційний характер, і складається з переліку обов’язкових та факультативних предметів.

На думку авторів, його склад і структура відповідають сучасним світовим тенденціям вищої юридичної освіти.

Видається,  що запровадження такого плану, це є гарний шанс посилити свою конкурентоздатність як закладу вищої освіти.

Його імплементація, навіть, пілотна, в окремій правничій школі може надати конкурентну перевага перед іншими правничими школами й не лише Україні.

На наш погляд, доцільним є подальше обговорення застосування Модельного навчального плану, зокрема у середовищі роботодавців-практиків.

Крім того, тривають активності щодо стандартів вищої освіти за спеціальністю "Право", популяризація діяльності юридичних клінік, розвиток інституційної діяльності щодо забезпечення якості освіти, ініціативи щодо розроблення професійних стандартів правничих професій, а також обговорюється концепція центру оцінювання якості правничої освіти.

Нагадаю, що Міністерство юстиції – це потужний роботодавець, адже ми є і юристами уряду, і регулятором правничих професій, і провайдером правової обізнаності, та врешті Міністерством справедливості.

А справедливість, верховенство права, починається з правників, з якісно підготовлених правників!

Тому наша позиція полягає в тому, що всі правники – і ті, які працюють на нас, і ті, які працюють з нами, й всі інші теж, – повинні ставати професійнішими, доброчеснішими, етичнішими.

Саме тому, Міністерство юстиції всіляко підтримує все те, що сприяє розвитку якості правничої освіти.

Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мінюсту, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua