В Україну за дисертацією, або про експорт академічного плагіату

Ми звикли, що десятки і сотні тисяч українців їдуть за кордон у пошуках кращої долі. Зокрема, до Польщі.

Але мало хто знає, що є рух і у зворотному напрямі: деякі громадяни цієї країни їдуть до нас. Мабуть, теж у пошуках того, чого бракує вдома.

У Польщі було б неможливим здобуття наукових ступенів за дисертації з академічним плагіатом. Але це можливо в Україні.

Згідно з ч. 4 ст.42 ЗУ "Про освіту" академічний плагіат – "оприлюднення (частково або повністю) наукових … результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження ... та/або відтворення опублікованих текстів … інших авторів без зазначення авторства".

28 лютого 2017 року громадянин Республіки Польща Ян Богдан Войдила у спецраді Д 26.053.16 Національного педагогічного  університету  імені М.Драгоманова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти (назва: "Особливості гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід)").

Голова спецради –  д.філос.н. В.М. Вашкевич, заступник голови –  д.філос.н. І.Г. Немчинов, вчений секретар – д.філос.н. О.П. Кивлюк.

Науковим керівником пана Войдили був ректор цього університету Віктор Петрович Андрущенко – доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії педагогічних наук.

Близько 1/4 основної частини дисертації Войдили – це тексти інших авторів без зазначення їх авторства (тут і тут).

У тому числі у висновках всіх трьох розділів та загальних Висновках дисертації (Тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут).

Наукові  результати, отримані іншими особами, подані Войдилою як пункти наукової новизни його дисертації, у тому числі під рубрикою "уперше" (!) (тут і тут).

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА ЗОБРАЖЕННЯ

А також під рубриками "уточнено" (тут) і "отримало подальший розвиток" (тут).

В дисертації Войдили є академічний плагіат і з автореферату докторської дисертації "Інформатизація як закономірність модернізації освіти в епоху глобалізації (україно-польські студії: компаративний аналіз)"  його співвітчизника Мирослава Бака, який захистився у тій же спецраді Д 26.053.16 вишу Драгомановаза тією ж спеціальністю роком раніше – 29 березня 2016 року (тут, тут і тут).

Науковий консультант д.філос.н. А.О. Ярошенко, офіційні опоненти – доктори філософських наук: Дзвінчук Д. І., Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, завідувач кафедри соціально-гуманітарних наук Херсонського державного аграрного університету Берегова Г.Д., проректор з науково-методичної і інноваційної роботи Європейського університету Тимошенко О.І.

Чверть основної частини його дисертації (перший розділ) майже повністю складається з текстів  трьох статей українських філософів:  статей В.В.Зінченка "Соціокультурна глобалізація, трансформація наукового знання і постмодерна парадигма в соціальній філософії освіти" (2013), "Неоліберальна модель глобального розвитку, критична соціальна філософія освіти і світові системні перспективи демократичної інституалізації" (Частина І (2013) та Частина ІІ (2014) (тут і тут), статті В.Власова "Концепція соціальної філософії освіти та ґенеза її вітчизняної моделі в системі сучасної глобалістики" (2013), яка без посилань на її автора  майже повністю перекочувала до дисертації Бака (тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут тут та тут).

Копіпаст інколи змінював "новояз". Як і у випадку з "новоязом" у дисертації Р.Лаврова це породжувало недолугі речення.

Наприклад:  "працююча демократія" перетворювалась на "демократію у праці" або речення, взагалі позбавлені сенсу (тут).

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА ЗОБРАЖЕННЯ

Бак не чурався копіпасту з газетних статей.

Він "запозичив" без посилань текст  надрукованої 28.03.2002 року в "Дзеркалі тижня" статті Є. Савельєва і В. Куриляк "Нова економіка: мода чи єдиний шанс для нової країни", завбачливо змінивши 2003 р. на 2010 р. (тут, тут, тут).

Копіюючи текст статті Л. і Т. Стефановичів без посилань на них, Бак не звернув увагу, що частина матеріалу є застарілою (тут).

Втім, ані явного плагіату, ані прихованого, опоненти не помітили.

Як не помітила науковий консультант Алла Ярошенко плагіату з автореферату її власної докторської дисертації "Становленння освітньо-інформаційної  політики в умовах модернізації освіти", захищеної у цій же спецраді 2010 р.

Запозичення без посилань з автореферату А.Ярошенко принципові:  це близько 25% наукової новизни дисертації Бака.

Тобто Бак "уперше" захищав те, що вже виносилось на захист у дисертації Ярошенко (тут, тут, тут).

Кілька пунктів новизни, як і кілька Висновків, дисертації А.Ярошенко стали пунктами Висновків дисертації Бака (тут, тут, тут, тут та тут).

Академічний плагіат Ярошенко "прикрашає" і автореферат Бака, який персонально розіслали всім членам спеціалізованої ради.

Ані цей плагіат, ані плагіат з відомої у філософських колах статті свого колеги В.Зінченка члени спецради Д 26.053.16 не помітили (тут).

У справі експорту академічного плагіату на "міжнародному просторі" "здобутки" спецрад очолюваного В.Андрущенком університету ще вагоміші.

Тут поза конкуренцією інша спецрада вишу Драгоманова:Д 26.053.08 – теорія і методика музичного виховання.

Голова спецради д.пед.н. А.В.Козир, заступник голови д.пед.н. О.П. Щолокова, вчений секретар к.пед.н. Л.І.Паньків.

З 2015 року по травень 2018-го у цій спецраді захистили 58 дисертацій кандидатів педагогічних наук, авторами яких є громадяни Китайської Народної Республіки.

У більшості цих дисертацій є текстові запозичення без зазначення авторства.

Такі дисертації подібні до шкатулки з секретом: відкривши одну, знаходиш другу, а в ній – третю.

Йдеться про академічний плагіат багаторазового використання. Його джерелами  виступають дисертації, раніше захищені у спецраді Д 26.053.08.

Серед них – дисертація Яна Яньчі (YanYanchi) "Методика навчання гри на саксофоні учнів-початківців закладів позашкільної спеціалізованої освіти" (захист14 березня 2018 р., науковий керівник д.пед.н. Р.А. Савченко).

У вже затвердженій МОНом дисертації Яньчі є тексти (без зазначення авторства)  кількох дисертацій:

10% тексту тотожні дисертації Чжана Цзянаня (Zchan Zanan) "Формування готовності майбутнього викладача до музично-інструментального полілога в процесі навчання гри на саксофоні", захищеної у цій же спецраді у 2016 році.

Єдине, що "студенти" замінені на "учнів", а "інструментальний полілог" – на "колективне виконавство" (тут, тут, тут, тут і тут).

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА ЗОБРАЖЕННЯ

Ще 2% співпадають з докторською дисертацією його наукового керівника Регіни Савченко "Теорія і методика формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музичних керівників дошкільних навчальних закладів", 2014 (тут).

Лише "майбутніх педагогів" замінено на "учнів-саксофоністів" (тут і тут).

Ще 4% тотожні дисертації Чжуана Гуаня (Chuang Guan) "Методика формування творчої активності учнів початкової школи в процесі навчально-музичної діяльності", захищеної за два місяці до захисту Яньчі у спецраді  Д.26.053.08. У Гуаня той же науковий керівник, що і у Яньчі – Р.А.Савченко (тут, тут, тут, тут, і тут).

Відкривши ж дисертацію Чжуана Гуаня, виявимо 3% текстових запозичень без посилань з докторської дисертації його наукового керівника Р.А.Савченко.

Крім втрати частини тексту, який копіювали (тут), заміни "вищої освіти" на  "загальну музичну" (тут), а "студентів" на "учнів" та "молодших школярів" (тут і тут), є ще й заміна "юнаків" на "хлопчиків".

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА КАРТИНКУ

Погляньмо на ще одного підопічного Р.А.Савченко Хуана Чанхао (Huang Changhao), захист 10 квітня 2018р. Тема: "Методика вокального навчання майбутніх учителів музики на засадах особистісно-орієнтованого підходу".

32% основної частини (за виключенням анотацій, списків літератури і додатків) – це текст з дисертації к.пед.н. Олени Прядко "Методика розвитку співацького голосу у майбутніх педагогів-музикантів", захищеної у цій тій же спецраді 2009 року.

Кілька десятків сторінок дисертації Прядко скопійовано просто автоматично,у тому числі з посиланням на Додаток С,  якого в дисертації Чанхао немає (тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, і тут).

Ще 7% дисертації Чанхао – академічний плагіат з докторської дисертації його наукового керівника Р.Савченко (тут, тут, тут і тут).

19% захищеної14 березня 2018 р. дисертації Ван Сяочень (WangXiaochen) "Методика формування гуманістичної художньо-світоглядної позиції майбутніх учителів музики у процесі музичного навчання" (науковий керівник д.пед.н. О.П.Хижна) – текст без посилань на автора з дисертації Олени Кондратьєвої "Формування полікультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи (на засадах лінгвокраїнознавчого підходу)", захищеної 2016 р., хоча і в іншій спецраді – Д.26.053.01, але того ж НПУ ім. М. Драгоманова й з тим же науковим керівником О.Хижною.

З дисертації Кондратьєвої скопійовано частину другого і майже повністю третій, експериментальний, розділи, з розрахунками (тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут та тут), схемою...

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА КАРТИНКУ

...і навіть даними анкетних опитувань (ТУТ і ТУТ).

На цьому тлі інші види копіпасту вже не вражають (тут, тут, тут, тут, тут, а також тут).

Атестаційну справу Ван Сяочень, як і Чанхао, МОН ще не розглядало.

16 травня 2018 року затвердили рішення спецради Д.26.053.08 про присудження наукового ступеню Ван Сює(WangXue) за дисертацію "Формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання" (захист 30 січня 2018р.).

Чимало сторінок звідти тотожні дисертації Дін Юнь(DingYun) "Формування музичної культури молодших школярів у процесі фортепіанного навчання в мистецьких позашкільних закладах освіти", захищеної 14 вересня 2016. У тому числі – висновки розділів та навіть завдання для музичного тестування учнів 4-го класу (тут, тут, тут, а також тут).

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА ЗОБРАЖЕННЯ

В обох дисертаціях керівником є О.П.Щолокова. Вона ж – заступник голови спецради Д.26.053.08.

Науковим керівником затвердженої 16 травня у МОН дисертації Чжана Няньхуа (ZhangNyanhua) "Формування художньо-інформаційної компетентності студентів  факультетів мистецтв у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін" (захист 30.01.2018) є А.В.Козир – Голова спецради Д.26.053.08.

В дисертації Няньхуа є тексти без посилань з кількох, раніше захищених у цій же спецраді, дисертацій. У тому числі з докторської дисертації самої Алли Володимирівни Козир "Теорія та практика формування професійної майстерності вчителів музики в системі багаторівневої освіти", 2009р. (ТУТ, ТУТ, і ТУТ).

Серед  інших дисертацій – об’єктів плагіаризму Ч.Няньхуа – дисертація ТанЦземін (TanZeming) "Методика вокальної підготовки майбутніх учителів музики на консолідаційних засадах"(захист 14.12.2016 р.) із тим же науковим керівником: А.В.Козир.

21% тексту дисертації ТанЦземін – "анонімні" запозичення з докторської дисертації її керівника (ТУТ. ТУТ, ТУТ. ТУТ, ТУТ, ТУТ).

ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ НАТИСНІТЬ НА ЗОБРАЖЕННЯ

Усі ці ланцюги "анонімних" запозичень  викликають запитання: чи не час вже профільному міністру Лілії Гриневич виконати покладені на неї державою обов’язки нагляду за дотриманням законодавства в сфері освіти і науки, зокрема припинити діяльність спеціалізованих вчених рад Д.26.053.01 і Д.26.053.08 НПУ ім.М.Драгоманова?

Юридичних підстав для цього більш, ніж достатньо: і згідно ч.6 ст. 6 Закону "Про вищу освіту", і згідноп. 1.9. "Положення про спеціалізовану вчену раду", і згідно п.26 "Порядку про присудження наукових ступенів" у разі виявлення академічного плагіату в захищеній дисертації передбачається припинення діяльностівідповідної спеціалізованої вченої ради.

Втім, як виявлення академічного плагіату  в кандидатській і докторській дисертаціях "правої руки Поплавського" І.Костирі та в кандидатській дисертації її чоловіка Б.Новожилова, науковим керівником і консультантом яких був В.П.Андрущенко, не призвело до закриття спецради Д.26.053.12, так і закриття спецрад Д.26.053.01 і Д.26.053.08 цього ЗВО навряд чи варто очікувати.

Натомість Гриневич ініціювала розформування Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Хоча без Секретаріату обрані члени НАЗЯВО працювати не можуть, адже вони не виконують "чорнової" роботи, користуючись для прийняття рішень матеріалами, підготовленими  відділами Секретаріату.

Ініціатива Гриневич свідчить: МОН має намір по-тихому "поховати" НАЗЯВО.

На Конференції міністрів освіти Європейського простору вищої освіти в Парижі 24.05.2018 р. Гриневич "дала зобов’язання, що Україна зробить необхідні кроки для прискорення впровадження Болонських принципів в Україні"

Одним з цих принципів є контроль якості освіти незалежним від уряду агентством.

Таким, яким мало бути знищене МОНом НАЗЯВО.

Згідно розподілу повноважень в КМУініціатива Гриневич буде розписана на віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка, який має особистий інтерес у тому, аби плагіаторів не чіпали

Не хотілося б, що б у світі Україна асоціювалась із країною-експортером академічного плагіату.

Тетяна Пархоменко, для УП.Життя

Титульне фото: keport/Depositphotos