Чи вдасться створити музей на Поштовій замість торгового центру?

Майже три роки тому, навесні 2015 року, на місці будівництва підземного торгового центру на Поштовій площі знайшли унікальні артефакти часів Київської Русі.

Тоді ж пролунало чимало гучних заяв чиновників про те, що це місце треба ретельно дослідити, а знахідки врятувати та розмістити в музеї.

Але станом на початок червня 2018 року археологічні роботи на Поштовій заморожені, артефакти потроху руйнуються, а міські чиновники безпорадно продовжують висловлювати "глибоку стурбованість".

Історія, пов’язана з будівництвом і розкопом на Поштовій, почалася з суцільної брехні.

Розкопки на Поштовій. Фото Дмитра Ларіна, 2016 рік

Ще за часів Януковича провели інвестиційний конкурс, визначили компанію, яка взялась інвестувати в підземний торговий центр.

Тоді ж вигадали схему, коли ТРЦ декларувався як складова інженерної інфраструктури транспортної розв’язки.

Вже після Майдану цьому об’єкту видали містобудівні умови та обмеження, які відкрили шлях для подальшого будівництва.

Роботи мали проходити в історичній частині міста, за вимогою законодавства треба було провести археологічні розкопки.

Заглибившись на декілька метрів, археологи зрозуміли, що мають справу з надзвичайно цінною ділянкою, яка зберегла секрети стародавнього Києва.

Фото Василя Гацка, 2015 рік

За три подальших роки розкопу фахівці знайшли князівські печатки, прикраси і навіть цілі фрагменти вулиць: садиби, майстерні, печі для виготовлення кераміки та скла. Вочевидь, потенціал цього місця з точки зору археологічних знахідок – неймовірний. Особливо якщо врахувати унікальну локацію ділянки, яку багато хто з істориків називає ймовірним місцем хрещення Русі.

Наразі площа розкопу – близько 1500 квадратних метрів.

Загалом же площа, яка може бути досліджена – близько 4500 метрів.

Певну частину майбутніх знахідок можна буде продемонструвати "in situ" – тобто, безпосередньо на оригінальному місці.

Також об’єми цього простору дають можливість говорити не тільки про демонстрацію артефактів Поштової, але всього того масиву надзвичайно цікавих знахідок з фонду Музею історії Києва, які наразі розкидані в коробках по всьому місту.

Знайдені артефакти на Поштовій. Фото Дмитра Ларіна, 2016 рік

Але повернемося до будмайданчика.

Проект майбутнього ТРЦ на Поштовій передбачає два підземних поверхи.

Якщо його будівництво продовжиться, підлога мінус першого поверху проходитиме по культурному шару, де зараз є вулиця 11-го століття, що веде до старого русла Дніпра.

Тому для того, щоб зробити перекриття між поверхами, треба вийняти з ґрунту всі знахідки, перевезти на якийсь склад, де вони будуть чекати незрозуміло яких часів.

Збереження того, що наразі знайдено на Поштовій, передбачає, що не варто робити другий підземний поверх.

Натомість варто продовжити дослідження.

Попередній аналіз показує, що культурний шар там йде на глибину до 5 метрів. Імовірно, що не по всій площі розкопу археологи мають заглиблюватися в такому масштабі.

Розкопки на Поштовій. Фото Дмитра Ларіна, 2016 рік

Тут, напевно, і варто шукати компроміс.

Не з майбутнім власником приміщення, а з конструкторами, які підкажуть, як краще укріпити розкоп, щоб пізніше це допомогло якісно продемонструвати знахідки.

Наприклад, покласти скло, що дасть змогу ходити над старим містом, як це реалізовано в багатьох музеях світу.

Влітку 2017 року стало зрозуміло, що є конфлікт між можливістю якісно дослідити цю ділянку і бажанням інвестора продовжувати будівництво.

Це призвело до того, що ситуація зайшла у глухий кут.

Інвестор розуміє, що має справу з резонансною історією, тому не ризикує продовжувати будівництво, допоки не завершаться дослідження.

Археологи, окрім постійних проблем з фінансуванням, не мають під рукою технологій, щоб зберігати те, що вже знайдено, бо йдеться про деревину, якій вже багато віків.

Розкопки на Поштовій. Фото Дмитра Ларіна, 2016 рік

Чиновники в основному заговорюють проблему, проводять безкінечні круглі столи, не продукуючи жодних конкретних рішень.

То чи існує вихід із цієї ситуації? Насправді, він оформлений у вигляді юридичного документу.

Він зареєстрований у Київраді ще з листопада 2017-го року. Він передбачає:

• Перемовини з інвестором-забудовником та ініціювання припинення інвестиційного договору. Важливо, що в міста є надпотужна переговорна позиція. На відміну від забудовника, який наразі не має ані договору оренди землі, ані будь-якого іншого документу, який дозволяв би користуватися нею
• Передачу недобудови у власність міста. Це дозволить зняти конфлікт інтересів задля забезпечення наступного пункту
• Проведення якісних археологічних досліджень
• Проведення конкурсу на кращий проект майбутнього музею
• Створення повноцінного сучасного музею на Поштовій площі

Майже півроку погоджували цей проект усіма необхідними комісіями. Нарешті 19 квітня Київрада проголосувала за нього у першому читанні.

Після цього на комісії з питань культури розглянули пропозиції депутатів. Ганебні правки, які повністю змінюють структуру і сенс документу, не підтримали.

Погана новина у тому, що на пленарному засіданні автори цих правок можуть наполягати на їх розгляді. І є ризик, що Київрада за них проголосує. В такому випадку ідея створення музею буде знівельована. Саме тому важливим є тиск з боку громади.

Ще один ризик – затягування розгляду цього питання.

7 червня Київрада мала голосувати за цей проект в другому читанні. Однак міський голова з невідомих причин не включив це питання в порядок денний.

Вимагаючи розглянути проект рішення про музей на Поштовій в цей четвер як невідкладний, ми будемо боротися за те, аби Київрада підтримала його в цілому.

Фото Василя Гацка, 2015 рік

Такий сценарій може стати не тільки виходом із патової ситуації, але й закласти нову традицію ставлення до минулого столиці.

Коли говоримо про ідею створення музею на Поштові, йдеться не про місяць і навіть не про рік роботи. Це не питання часу.

Проект музею на Поштовій має дати старт новій традиції. Пора розпрощатися з дурною звичкою зневаги до історії, коли археологи сприймаються як перешкода, а музей – як щось, що треба робити за залишковим принципом.

На жаль, такі випадки не поодинокі. Пригадати хоча б історію з розкопом Лядських воріт під час будівництва "Глобусу" на Майдані Незалежності.

Тоді археологам дали лічені години, аби вони забрали свої знаряддя і йшли геть, бо будівництво, як завжди, мало завершитись під якусь чергову визначну дату.

В ідеї створення музею на Поштовій є багато прихильників. Петиція про збереження артефактів зібрала понад 13 тисяч підписів.

А в громадському бюджеті Києва 2017 року ініціатива створення підземного музею на Поштовій посіла друге місце з 800 поданих ідей.

Поштова об’єднує людей абсолютно різного віку, про неї активно говорять в соціальних мережах, про неї знімають телевізійні сюжети та говорять в радіоефірах. Це місце виступає каталізатором іншого характеру мислення і іншого ставлення до історичних цінностей.

Ми віримо, що гідне вирішення ситуації, яка скалася на Поштовій, має розпочатися з відповідального голосування Київрадою.

Міськрада може прийняти відповідальне рішення і продемонструвати, що є цінності значно вищі, ніж гроші.

Вона може ще раз підкреслити, де витоки давньої Русі-України.

А ми можемо показати нове ставлення до взаємодії археології і містобудування в столиці.

Чи не вперше в новітньому Києві протистояння комерції та історії може закінчитися перемогою нашого спільного минулого задля кращого майбутнього.

Це може стати поворотною точкою в розвитку столиці нашої країни.

Сергій Гусовський, депутат і керівник фракції у Київраді, для УП.Життя