Любов і гріх у Ватикані: за кулісами Святого престолу
Не так давно мені пощастило стажуватись у ватиканських медіа. Впродовж цього часу я познайомився із різними людьми, чув і бачив багато такого, що приховане від очей звичайних людей.
У своєму Twitter вирішив поділитись деякими цікавими фактами. Несподівано це викликало великий інтерес у читачів. Тепер розповідаю те, що можна розповісти, і тут.
Франциск і кардинали
Хоча Папа Франциск має велику популярність серед людей, у Ватикані дуже багато хто його, м'яко кажучи, не любить.
Все через простоту й відкритість до народу.
 |
| Фото з Instagram папи |
Кардинали звикли до багатого життя, строгої ієрархії, чіткого дотримання правил і канонів. "Простий" Франциск – проти цього, тому і дратує багатьох.
Один приклад: Папа відмовився від золотого хреста і золотого персня, натомість вирішив носити срібні.
Після цього від золотих хрестів та інших дорогих аксесуарів мусили повідомлятися і кардинали, бо ж не можуть вони на людях носити дорожчі речі, ніж у Папи Римського.
Сам Франциск чудово в курсі про цю неприязнь, але він ставиться до неї з гумором.
З цим пов'язана цікава історія. Одного разу під час традиційної меси на площі Св.Петра Франциск проїжджався на папомобілі й махав людям рукою.
Раптом серед народу наперед вибігли якісь паломники: "Святий Отче, ми принесли вам чай мате (улюблений напій Франциска), ось, випийте!". І простягають йому чашку з зеленою рідиною.
Франциск зупиняє водія, виходить з папомобіля, бере в руки чашку і робить ковток. Дякує паломникам, махає рукою, сідає назад в машину і їде далі. Охоронці – в шоці.
Після цього начальник охорони, вже в апартаментах, підходить до Папи: "Святий отче, я все розумію – відкритість, любов... Але ж безпека понад усе. Там могла бути отрута! Скільки божевільних людей, терористів. Одна крапля – і нам би довелось обирати нового Папу".
Франциск обертається до нього і каже: "Я вас прошу, яка отрута? Це були звичайні паломники – не кардинали!".
Ще одна причина неоднозначного ставлення до Франциска – його особисті погляди.
Важливо розуміти, що інтерв'ю Папи, в яких він розказує про ставлення до ЛГБТ, розлучених сімей, еволюції і т.д. – відображають лише особисті погляди Франциска, і в жодному разі не позицію Ватикану. Не більше і не менше.
Через це його не любить багато католиків з консервативними поглядами.
Минулоріч 60 священиків, у тому числі декілька єпископів, відкрито звинуватили Франциска у єресі.
А в одному з костелів у Кракові священик регулярно молився за смерть Франциска зі словами:
"Молюсь за мудрість для папи. А як він не помудріє і не почне слухати Ісуса – молюсь, щоб папа якнайшвидше відійшов до Царства Небесного".
За ватиканськими мурами
Потрапити всередину Ватикану, якщо ви ніяк не пов’язані з церквою, дуже складно: для цього потрібен іменний дозвіл-перепустка.
Після цього – потрійний кордон і жорстка перевірка, і аж тоді впускають за мури.
Коли переступаєш за них, ніби опиняєшся в зовсім іншому світі. За ними – гамір, метушня і море туристів, які стоять в чергах до Ватиканських музеїв і базиліки Св. Петра. А всередині тихо, спокійно, і нема ні душі.
Більше половини території займають сади, відтак Ватикан – найзеленіша країна планети.
 |
Туди можна за гроші потрапити на коротку екскурсію, однак її організувати доволі складно. Вільно гуляти внутрішнім містом вам ніхто не дозволить.
 |
Вигляд садів не змінювався ще з 17 століття: як їх запроектували тоді, так вони виглядають і донині.
 |
Кожен кущик, кожен фонтан, кожне дерево і найменша деталь мають свою символічність і значення.
 |
Окрім садів, у Ватикані є купа цікавих локацій.
Наприклад, ватиканський вокзал (у Ватикану є власна залізниця – нею раніше доставляли ресурси з Італії. Або ватиканський геліпорт – він має зв'язок із римськими аеропортами Ф'юмічіно і Чампіно.
Також на території є один-єдиний супермаркет. Там продається абсолютно все: від продуктів до алкоголю і аж до останніх айфонів.
Купувати там дуже вигідно: товари у Ватикані не оподатковуються взагалі, тому ціни там втричі дешевші, ніж у Римі. Так, і на техніку теж!
Але є одне але: товари (нема різниці, чи це йогурт, чи пляшка лімончелло, чи Samsung Galaxy), продають тільки співробітникам Ватикану.
У кожного з них є спеціальна банківська картка, і в цьому супермаркеті приймають тільки їх.
В цьому супермаркеті людей в звичайному вбранні майже нема – з кошиками ходять одні черниці, кардинали і священики. Ну і трохи смішно бачити монахинь, які купують пачки сигарет Marlboro.
До речі, зараз вперше в історії, коли на території Ватикану проживає одночасно двоє Пап. Бенедикт XVI, який зрікся престолу, досі живе у своєму будинку.
 |
По ідеї, Франциск там також мав мешкати. Але він відмовився, і зараз живе у ватиканському готелі "Дім Святої Марти".
Крім нього, там перебуває ще десь 40 людей: як правило, звичайні священики або єпископи.
Хоча Франциск і Бенедикт живуть зовсім недалеко один від одного – майже сусіди – вони перетинаються вкрай рідко. Практично раз в ніколи.
Ватиканські медіа
На території розташовується головна будівля Радіо Ватикану. Її одразу видно по радіовишці, що височіє над усім містом.
Хоча самі редакції ватиканських медіа – в Римі, на Piazza Pia. Звідти просто розкішний вид на замок Сан'Анжело.
Під час Другої світової Радіо Ватикану було чи не єдиним європейським медіа, яке боролося з нацистською пропагандою в західній Європі. Після довгих переконувань Геббельса, Гітлер дозволив скинути на вишку у Ватикані одну-єдину бомбу. Це був ризикований крок.
З одного боку – союзний Рим, з іншого – Базиліка Св Петра. Якби бомба впала на неї – можете уявити, які би були непоправні наслідки, тому треба було влучити дуже точно саме по вишці. Бомбу таки скинули. Але мимо – вона впала на Рим. Дивом з людей ніхто не постраждав. І Ватикан теж.
Радіо Ватикан і досі залишається основним джерелом комунікації зі світом.
 |
До 2016 року це була окрема структура, зараз внаслідок інформаційної реформи його приєднали до єдиного медіацентру. Радіо говорить на весь світ і має 47 відділів (47 різних мов).
Цією інформаційною реформою у Ватикані не всі задоволені. Внаслідок неї минулоріч радіо припинило виходити на FM-частотах і перейшло суто на онлайн – і це відсікло велику к-ть слухачів у бідних країнах.
 |
Наприклад, в ряді африканських країн, особливо там, де йде війна – як-от в Демократичній республіці Конго, fm-радіо Ватикану було єдиним зв'язком із західним світом.
У таборах біженців на баобабах ставили антени, всі збиралися біля старих приймачів і слухали.
Одного разу, коли в такий табір біженців приїхав співробітник радіо, діти попросили, щоб він передав Франциску, щоб той частіше у своїх щотижневих проповідях згадував біженців. Бо тоді вони почуваються "менш невидимими". Відтоді папа й справді старається згадувати їх частіше.
Щодо соціальних мереж: Папа Римський не має зеленого поняття, про що пишуть у його твіттері.
Більше того: він не знає, що в нього взагалі є твіттер.
Він в курсі, що його команда веде комунікації з світом через соціальні мережі, і що робить це декількома мовами. Але на цьому все. Як саме і на яких платформах – це вже не його турбота.
За яким принципом ведуть твіттер Папи? Все доволі прозаїчно.
Співробітники інформаційних служб відкривають попередні промови папи (нема різниці, чи вона була вчора на площі Св Петра, чи 3 роки тому під час візиту в Мексику), вибирають якусь гарну цитату і постять.
Якщо в світі щось трапилося, можуть вибрати по контексту. В інстаграмі – схожий принцип, але туди стараються постити більш актуальні фото та відео.
Інтерв’ю Франциска завдають клопоту і його комунікаційникам.
Щоразу "сенсаційні" заяви Папи активно підхоплюють медіа по всьому світу, адже багато хто помилково вважає, що слово Папи = слово Католицької Церкви.
Тому часто після таких заяв Ватикан публікує релізи на зразок: "Слова Папи вирвані з контексту і не відображають позиції церкви".
Щодо серіалу "Молодий папа". Сам Франциск знає про цей серіал, але ніколи його не дивився.
Натомість люди з ватиканських медіа в захваті від нього.
Ба більше, вони консультували створення серіалу і навіть переконали сценаристів у тому, щоб у першому епізоді було декілька моментів, коли молодий Папа слухає радіо.
Наприкінці серії він говорить: "Необхідно посилити сигнал Радіо Ватикану. Неприйнятно, що прийом радіохвилі настільки слабкий". Це – також заслуга працівників радіо.
Остап Яриш, журналіст, для УП.Життя