Питання освіти: виховуємо цінні кадри зі шкільної лави

743
6 вересня 2018

Вибір професії для сучасної молодої людини – складне завдання.

Переймаючись питанням "Ким я хочу стати в майбутньому", найчастіше люди спираються не на власні бажання і переваги, а на життєві обставини: думку батьків, заробіток, кар'єрний ріст і престиж.

Останній фактор є одним з ключових для молоді на сьогоднішній день.

За даними Державної служби статистики, у 2017 році 82% випускників загальноосвітніх шкіл пішли вчитися до вишів і лише 18% – в коледжі, технікуми або училища, де готують фахівців робітничих сфер.

Одна з причин: молодь здебільшого вважає, що робота блакитним комірцем – це низький соціальний статус, маленька зарплата і ніякого зростання в майбутньому.

Цей факт підтверджують і дані за кількістю заяв на різні спеціальності серед абітурієнтів у 2018 році.

Спеціальності "Філологія", "Менеджмент" і "Право" зібрали в середньому від 60000 до 20000 заяв, у той час як серед технічних спеціальностей лідирують гучні в останні роки "Комп'ютерні спеціальності" і "Програмування" – 47000.

Інші технічні напрями, які формують основу знань деяких робочих фахівців, зібрали до 5000 заяв. Наприклад, на спеціальність "Фізика" заяви подали 764 людини.

Ці цифри показують нам, що за останні десятиліття в суспільстві сформувалася думка, що вибір гуманітарної спеціальності дозволить досягти успіху в майбутньому.

У той час як більшість технічних спеціальностей і робота руками не принесе достатку і це не те, чим можна пишатися.

 Фото:   AksanaT/Depositphotos

Ця ситуація безпосередньо впливає на формування явної нестачі кадрів на ринку блакитних комірців. Тільки на OLX Робота кількість вакансій, розміщених на сайті з лютого 2017 року по березень 2018 – понад півмільйона.

Спілкуючись з партнерами, ми часто чуємо про проблему пошуку якісних фахівців в робочих сферах.

За даними наших аналітиків топ-сфери за попитом роботодавців серед робочих спеціальностей в Україні розподілилися так (період квітень-червень 2018):

  1. Роздрібна торгівля, продаж, закупівлі – 23%
  2. Транспорт, логістика – 14%
  3. Бари, ресторани – 14%
  4. Будівництво – 11%
  5. Виробництво, енергетика – 7%

Інші спеціальності склали – 45%. При цьому середня зарплата в вищевказаних сферах виглядала так:

  1. Будівництво – 11 500 грн
  2. Транспорт, логістика – 9 600 грн
  3. Виробництво, енергетика – 9 000 доларів
  4. Бари, ресторани – 7 500 грн
  5. Роздрібна торгівля, продаж, закупівлі – 7 250 грн

Ці дані свідчать, що український бізнес потребує представників робочих спеціальностей більше, ніж інших.

Компанії стверджують, що конкуренція за якісних фахівців серед робітників сфер зростає буквально з кожним днем.

Тому великий бізнес в Україні готовий пропонувати блакитним комірцям високий рівень зарплат, соцпакети та різні бонуси, усвідомлюючи важливість їх внеску в роботу будь-якої компанії. Але це лише одна сторона медалі.

Формування професійної спрямованості, тобто вибір професії – процес, який починається ще з 3 років.

Поступово до початку підліткового періоду (11-12 років) дитина вивчає різноманітні професії і в символічній формі намагається зіграти роль лікаря, вчителя, продавця, офіціанта тощо, ґрунтуючись на спостереженнях за дорослими.

Отже, потяг людини до тієї чи іншої спеціальності закладається з дошкільного віку.

У цьому процесі величезну роль грають безпосередньо освітні установи.

Тому в країнах з розвиненою економікою на профорієнтації в навчальних закладах роблять окремий фокус. Ця система вдосконалюється з кожним роком, щоб заповнювати ринок праці необхідними якісними кадрами.

Наприклад, в США учні починають проходити тести на профорієнтацію з 5-6 років.

Вони допомагають визначити рівень інтересу і знань про професії в порівнянні з рисами характеру людини.

Тести розраховані на різні вікові групи: від дошкільнят до випускників вузів і це один з найефективніших методів дослідження прихильності людини до сфер діяльності. Але не тестами єдиними.

У школах розвинених країн на постійній основі працюють освітні консультанти. Їх завдання – супроводжувати молодь на всіх етапах вибору і підготовки до майбутньої кар'єри.

Всю інформацію, отриману під час роботи з молодими людьми, вносять до спеціального досьє, де, крім результатів тестів, є відомості про успішність, інтереси, сім'ю та професійні схильності.

На основі цих даних фахівці проводять регулярні консультації зі школярами.

У випускних класах освітні консультанти допомагають молоді з вибором наступних освітніх закладів: професійних шкіл і училищ, коледжів, університетів.

Компанії теж можуть сприяти процесу розвитку молодих кадрів. У рамках програми профорієнтації бізнес має право надавати школярам тимчасові робочі місця.

Так учні можуть вивчити обрану професію зсередини і зробити щось власними руками, проявивши себе.

Сучасні освітні установи на постійній основі проводять моніторинг ринку праці, щоб освітня програма і підхід до профорієнтації максимально відповідав вимогам компаній в різних сферах.

Якщо говорити про результативність такого підходу – вона вражає.

Тоді як рівень безробіття в Україні за даними Державної служби статистики склав близько 10% за підсумками 2017 року, в європейських країнах цифра коливалася на рівні 7%.

При цьому, за останніми даними Служби зайнятості 51% української молоді працює не за фахом.

Цю ситуацію можливо змінити, почавши поступово створювати комплексну систему профорієнтації в нашій країні, яка б всіляко підтримувала молодь в пошуках їх покликання.

Згодом ці кроки допоможуть нам сформувати збалансований ринок праці, в якому кожен українець, прийнявши зважене рішення ще на шкільній лаві, зможе займатися улюбленою справою і сміливо дивитися в майбутнє.

Марія Абдулліна, керівник напрямку OLX Робота, для УП.Життя

Титульне фото: wittayayut/Depositphotos

powered by lun.ua

Головне на сайті