Заробити на масовому спорті: які зміни впроваджує Мінмолодьспорту
Міністерство молоді та спорту нещодавно вирішило більш старанно піклуватись про здоров’я українців. Зокрема, захистити нас усіх від надмірних фізичних навантажень та необдуманої участі у масовому спорті.
Тому заборонило допуск до змагань особам, які не принесуть з диспансеру довідки про належний стан здоров’я.
А оскільки довідки може бути замало, то додали ще одну вимогу – страховку!
Довідка та страховка тепер потрібні для участі майже в усіх офіційних спортивних подіях в Україні!
Не лише для професійного чи елітного спорту, а й аматорського.
Не лише для дисциплін, які передбачають значне фізичне навантаження, а для УСЬОГО, що називається "спортом". Наприклад, для боулінгу, гри у дартс, у спортивний бридж, більярду, риболовного спорту та багатьох інших дисциплін.
Нещодавно дізнався, що існують ще такі види спорту, як авіамоделювання чи голубиний спорт, так от, для них теж потрібні медична довідка та страховка!
У грудні 2017 року Міністерство молоді та спорту та Міністерство охорони здоров’я спільно затвердили положення про медичне забезпечення спортивних заходів, яким вводяться такі правила:
- довідки та страховка потрібні для участі в усіх фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, областей, міст, сіл, закладів освіти усіх типів. Лише у календарний план України на 2018 рік було включено більше 7000 тисяч заходів, в тому числі, з параолімпійських видів спорту, спорту ветеранів та інвалідів.
- Дисципліни найрізноманітніші, починаючи від черлідингу та спортивних танців, закінчуючи єдиноборством, бігом, кінологічним спортом чи грі у Го.
- довідку може надавати лише лікар спортивної медицини лише комунального чи державного закладу охорони здоров’я, тобто диспансеру. Виключний перелік таких диспансерів затверджений наказом Мінмолодьспорту. Їх близько 40 по усій Україні (переважно у обласних центрах), лише 2 у Києві. Крім того, у переліку є новостворене державне підприємство "Служба спортивної медицини", засноване Мінмолодьспорту.
- іноземцям достатньо лише страховки, можна без довідки.
- організатор змагань тепер зобов’язаний укласти договір про медичне обслуговування з одним із закладів охорони здоров’я державної чи комунальної форми власності, встановлених виключним переліком, а також не пізніше, ніж за 5 днів до дати заходу надати перелік усіх осіб, які братимуть участь у змаганнях, а також їх довідки та страховки.
Заклад делегує на змагання лікаря, який перевіряє тотожність інформації у наданих документах шляхом надання запитів до страховика та закладів охорони здоров’я.
Відповідно, лікар має право заборонити участь особі, щодо якої буде відсутня інформація про стан здоров’я чи з інших причин.
Першими на це дивне положення відреагувала бігова спільнота та організатори найбільш масових бігових заходів – TOP Runners та Run Ukraine.
Загальновідомо, що для участі у відомих світових марафонах, так званий "мейджорах" (Лондон, Токіо, Нью-Йорк, Берлін, Чикаго та Бостон), в яких беруть участь від 30 до 50 тисяч людей, довідки не вимагаються.
Згідно з правилами змагань IAAF (міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій) – кожен спортсмен самостійно несе відповідальність за стан свого здоров’я.
На організатора ж лише покладається обов’язок забезпечити належну медичну допомогу під час заходу.
В Україні організатори не лише забезпечували медичну допомогу, а й все ще наслідуючи радянську традицію, вимагали для "довгих дистанцій" (півмарафон, марафон) довідки від лікарів (в т.ч. від приватних) або страховки.
Проте, вступ у силу положення передбачив, що довідки та страховки потрібні на усі дистанції, навіть на забіг на 500 чи 1000 метрів, чи такі "фанові" заходи як кольоровий забіг чи забіг з собаками.
Спершу це виглядало як очевидне непорозуміння, автори наказу напевно помилились, тож організатори забігів звернулись до МОЗ та Мінмолодьспорту за роз'ясненнями, а пізніше почали вимагати скасувати наказ загалом.
У той час, як представники МОЗ зайняли конструктивну позицію, визнали, що наказ, як мінімум, "недосконалий" і його треба змінювати, то позиція Мінмолодьспорту виявилась протилежною – все нормально, виконуйте.
Пояснюють, що дбають за здоров’я українців, так як траплялись випадки смертей на масових заходах, тому тепер такі вимоги.
Проте не пояснюють, яким чином медичні довідки убезпечать від настання нещасного випадку.
Так, нещасні випадки трапляються, як на забігах в Україні, так і за кордоном, як в учасників з "довідками" так і без них, але серед прогресивної медичної спільноти відсутня однозначна позиція, що довідка – це гарантія від усіх нещасть.
Наукової доказовості зв'язку між довідкою та нещасним випадком немає, аналогічно, як і немає в Україні будь-яких наукових досліджень з цього приводу, а іноземні дослідження свідчать про протилежне.
Саме тому МОЗ не заперечило щодо скасування наказу та погодилось з аргументами, що медичний огляд має бути добровільним для аматорського спорту, а спортсмени самостійно повинні приймати рішення – бігти чи не бігти, зважаючи на стан свого здоров'я.
Далі у квітні 2018 року відбувся перший масовий захід у столиці – Nova Poshta Half Marathon, в якому взяло участь понад 11 тисяч людей.
Це єдиний в Україні забіг, який має статус IAAF BRONZE LABEL, що є свідченням високого рівня організації та відповідності світовим стандартам, в тому числі щодо медичного контролю заходу.
Щоб отримати це визнання, організатори доклали чимало зусиль і працювали над цим багато років.
Проте, змусити усіх 11 тисяч людей піти у диспансери та отримати довідки – завдання нереальне, ані диспансери, ані учасники не були готові до таких нових вимог, відтак діяв попередній регламент, довідки або страховки вимагались лише на дистанцію 21 км.
Реакція Мінмолодьспорту не забаралась, вони дали чітко зрозуміти, що ініціюватимуть позбавлення заходу статусу BRONZE LABEL, якщо організатори не виконуватимуть їхній наказ.
Оскільки МОЗ самостійно немає повноважень відмінити наказ, а діалог з Мінмолодьспорту не складався то організатори звернулись до суду з вимогою скасувати дію наказу.
У рамках забезпечення позову нам вдалось частково зупинити його дію, окружний адміністративний суд міста Києва у квітні 2018 року прийняв відповідну ухвалу.
Здавалось би, #перемога, але ж ні, Мінмолодьспорту подало апеляційну скаргу, хоч програло її.
Київський апеляційний адміністративний суд у червні 2018 року залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
Загалом позов мотивований не лише абсурдністю самого положення, а й порушенням права громадян на вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров'я.
Усіх примусово заганяють у визначені Мінмолодьспорту диспансери, про комфорт яких взагалі не доводиться говорити: обшарпані стіни, відсутність базових умов, а на додаток – платні послуги у формі "благодійних внесків".
Крім того, лікарі диспансерів самі визнають, що не мають організаційної спроможності швидко перевірити велику кількість людей, а рівнем медичного забезпечення вони поступаються приватним клінікам.
У приватних розмовах вони кажуть, що якщо ви бажаєте комплексно перевірити стан здоров'я "для себе", а не для "довідки", то рекомендують звертатись у приватні клініки, де також практикують лікарі спортивної медицини і є сучасне медичне обладнання.
Проте Мінмолодьспорту de facto заборонило організаторам приймати довідки від приватних закладів.
Навіть для Антимонопольного комітету така вимога видалась надмірною і він розпочав власне дослідження стосовно можливого порушенн антиконкуретного законодавства, вважаючи, що "реалізація на практиці положень вказаного нормативно-правового акту може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринках адміністративних медичних послуг".
Проте, після ухвали суду про зупинення дії положення, Мінмолодьспорту погодилось повернутись до діалогу.
Урядово-громадська ініціатива "Разом проти корупції", проаналізувавши ситуацію, виявила потенційні корупційні ризики (монополія та "чорний" ринок довідок), організувала зустріч, в якій взяли участь заступники міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський та заступник Мінмолодьспорту – Ігор Гоцул, а також інші посадовці та організатори бігових заходів.
Сторони довго обговорювали недоліки акту, організатори забігів взагалі наполягали на відмові від "довідок" та примусового медичного обстеження, апелюючи до міжнародного досвіду. Сторони і ніби домовились розробити зміни до Положення, проте далі декларацій справа не зсунулась.
Мінмолодьспорту ігнорувало подальші зустрічі з цього приводу, а 16 листопада 2018 року суд першої інстанції розглянув спір по суті та відмовив у скасуванні положення.
Що цікаво, у судовому засіданні я запитав Анатолія Вієвського, представника Мінмолодьспорту по довіреності, навіщо медична довідка людям, які вирішили позмагатись у шахи?
Відповідь мене відверто шокувала, я очікував, що включення настільних ігор у перелік видів спорту щодо яких вимагається довідка – це описка/помилка, але пан Анатолій відповів, що він як лікар вважає, що якщо особа колись пережила інфаркт, то він не рекомендуватиме їй грати у шахи, бо може нести загрозу її здоров'ю.
Надалі пан Вієвський підтвердив, що саме з цієї причини потрібно обстежуватись усім учасникам усіх видів спорту, які включені у єдиний календарний план заходів.
Нагадаю, що у єдиному календарному плані заходів України на 2018 рік передбачено 80 турнірів з шахів, орієнтовна кількість учасників - 4300 (!).
Вдумайтесь, понад 4300 людей повинні пройти огляд у диспансері, бо деякі чиновники у Міністерстві спорту вважають, що грати у шахи небезпечно для здоров'я!
А ще є шашки (76 турнірів, понад 2000 учасників), риболовний спорт (31 захід, понад 1300 учасників), спортивний туризм (30 заходів, понад 4000 учасників), ракетомодельний спорт (6 заходів, понад 300 учасників), авіамоделювання (32 заходи, 1350 учасників) та автомобіле моделювання (36 заходів, 2200 учасників), та навіть такі екзотичні дисципліни як голубиний спорт (6 заходів, 260 учасників), спорт з собаками (6 заходів, понад 200 учасників).
Це все небезпечні здоров'я види спорту, які обов'язково потребують страховки та довідки із диспансера!
Масштаби афери насправді вражають, якщо додати орієнтовну кількість учасників усіх спортивних заходів, що включені у єдиний календарний план на 2018 рік, то виходить близько 500 000 людей!
А ще є календарні плани міст, сіл, областей, про які мені не відомо, плюс є студенти та учні закладів освіти, які теж повинні отримувати довідки для участі в усіх спортивних заходах.
Найцікавіше, що від алкоголю та тютюну в Україні щодня гине набагато більше людей, ніж від занять фізкультурою та спортом, але уряд чомусь не вимагає медичних довідок та страховок в осіб, які затарюються алкоголем, натомість вимагають у осіб, які виявили бажання займатись спортом.
У нас є міркування про прихований мотив Мінмолодьспорту і ми ними поділимось незабаром, а тим часом готуємо апеляційну скаргу на рішення суду.
Олександр Ружицький, партнер юридичної фірми Everlegal, співзасновник бігового руху runday, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина stokkete/Depositphotos