5 причин для залучення родини у лікувальний процес

1238
6 березня 2019

Нещодавно 100 лікарів з 80 дитячих лікарень обговорювали як залучати батьків у лікувальний процес своїх дітей.

Це була друга конференція з сімейно-орієнтованої медицини, яку провела Фундація Дім Рональда МакДональда в Україні.

Ми обговорювали найкращі практики у світі та в Україні, чому це так важливо й які є перешкоди.

Хочу поділитися основними висновками всіх дискусій та виступів та пояснити, чому залучення родини у лікувальний процес дитини є вкрай необхідним.

1

Зменшення рівня стресу у дитини

Для дитини будь-яка зміна навколишнього середовища – це вже стрес.

А коли щось болить, і маля забирають зі звичного оточення від мами, – це подвійний стрес.

У психології це явище має назву синдрому госпіталізму, тобто психічні та фізичні розлади, що зумовлені розлученням немовляти з матір’ю у лікарні.

Згідно з дослідженнями дитячого психоаналітика Рене Шпіца, синдром госпіталізму може спричиняти коліки та екзему у немовлят, відмову від нормального споживання їжі та інші розлади.

Найперше, на що можна вплинути, – це максимально збільшити тактильний і вербальний контакт матері з дитиною.

Маленьку дитину треба часто брати на руки, при грудному вигодуванні – частіше прикладати до грудей.

Це також стосується і дітей старшого віку – обіймати і розмовляти – запорука зменшення стресу у дитини.

2

Зменшення рівня болю у дитини

Уявіть себе на хвилинку дитиною, яку поклали у лікарню перший раз у житті.

ужа жінка у дивному білому одязі просить глибоко дихати і прикладає до спини якусь холодну річ.

Потім інша жінка бере ваш палець, мастить його рідиною з різким запахом, вам стає боляче і з’являється кров", – ось як описують діти свої враження.

Це дуже стандартна ситуація, проте якщо батьки поруч під час усіх маніпуляцій, зручно тримають дитину, заспокійливо говорять, відволікають від самого процесу, то рівень болю суттєво зменшується.

Доктор Лінда Франк, професор департаменту сімейного догляду в медицині Каліфорнійського університету (Сан-Франциско, США), поділилася конкретними техніками, які полегшують біль у дітей:

новонароджені: контакт шкіра-до-шкіри (метод кенгуру); грудне вигодовування; тактильний контакт. Не шкодуйте свого тепла та обійм, прикладайте до грудей частіше.

Існують наукові докази, що чим більше часу дитина проводить у контакті зі шкірою батьків, тим швидше та краще буде розвиватись її мозок, зменшується стрес та біль дитини.

діти віком 1-6 років: відволікання дитини – тут має спрацювати ваша фантазія – заздалегідь купити нову іграшку, показити відеоролик чи фото на телефоні, дати помалювати і не забувайте хвалити маля.

Можна похід до лікаря описати у вигляді пригоди або казки. Наприклад, внутрішньовенний катетер в очах дитини може стати метеликом, якого потрібно погодувати.

Також рекомендація для батьків – зручно утримувати дитину під час маніпуляції.  

– діти шкільного віку та підлітки: обов’язково завчасно пояснити дитині візит до лікаря і процедуру, так само можна відволікати різними методам – в ігровій формі ставитися до процедури, показати улюблений мультик.

Важливо спільно оцінювати відчуття та рівень болю у дитини, говорити і уточняти, наскільки боляче, з чим порівняти можна біль.

3

Зменшення рівня стресу батьків, що впливає на одужання дитини

Чим більше батьки володіють інформацією про стан дитини та процес лікування, тим вони спокійніші та можуть бути партнерами для лікарів.

У батьків може розвиватись посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), внаслідок переживання важких стресових подій.

Психолог Анастасія Сидоренко під час конференції навела порівняння, що батьки, чиї діти в лікарні, можуть переживати ті ж самі емоції, що й військові під час бойових дій.

Лікарі можуть допомогти батькам пройти фази стресу швидше, залучаючи їх у догляд за дитиною та комунікуючи на рівних з рідними маленького пацієнта.

4

Зменшення навантаження на медперсонал та попередження професійного вигорання

Ризик нещасного випадку або медичної помилки пропорційно зростає з кожною годиною роботи медика після 9 робочих годин та через 24 години неспання.

І тут важлива роль батьків, які можуть стати справжніми партнерами для лікарів та медсестер.

Батьки можуть вкрити дитину, коли їй холодно, відкрити зранку вікно, почитати книжку, потримати за руку, коли наснився страшний сон.

"Батьки є найкращим контролем якості. Інколи вони помічають дуже важливі речі раніше, ніж монітори чи аналізи крові", – поділився своїм досвідом Ярослав Микичак, вчений секретар Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.

 Для Луганської обласної дитячої лікарні у Лисичанську формула "медичний працівник + родина" виявилася  єдиним способом роботи.

"Через велику нестачу медичного персоналу саме така взаємодія допомогла організувати належну медичну допомогу", – розповідає головний лікар Світлана Ошеко.

За її словами, батьки їхніх маленьких пацієнтів всюди мають право доступу і активно залучені у лікувальний процес – це до того ж суттєво збільшує довіру до медперсоналу і знижує кількість скарг.

5

Підвищення якості медицини

Впровадження сімейно-орієнтованої медицини має розглядатися, як підвищення якості медицини. А це звісно потребує певних затрат.

Наприклад, забезпечити в лікарні місця для батьків, навчити персонал взаємодіяти з родичами пацієнтів та інші організаційні чи інфраструктурні зміни в лікарнях.  Однак ці затрати слід розглядати як інвестицію.

Ефективне лікування економить кошти для системи охорони здоров’я: діти будуть швидше одужувати, менше коштів – на медикаментозне лікування, рідше виникатимуть ускладнення та госпіталізація.

Ми переконані, що батьки – це необхідні ліки для своїх дітей, потрібно лише навчитися взаємодіяти, поважати одне одного та допомагати, бо маємо спільну мету, – здорові і щасливі діти.

Галина Соловей, директор Фундації Дім Рональда МакДональда в Україні, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Пустите в реанимацию: 10 историй о том, почему это важно и как это возможно 

"Пустите в реанимацию!" Как в Украине нарушаются права родителей и их детей 

powered by lun.ua