Сімейні радниці: хто вони і що роблять?

2030
25 квітня 2019

Що робити, коли довкола – відчай?

Що робити, коли складно вірити будь-кому?

Що робити, якщо нестерпний Олег б’є тебе, б’є дітей, пиячить і виносить з хати останнє?

А якщо власні діти обмежують тебе навіть у доступі до… їжі.

А ти у свої сімдесят почуваєшся розгубленою і пригніченою, й сама лише думка піти до хлопців у погонах і поділитися своєю бідою тобі неприємна.

Та й чи саме до них звертаються в таких випадках? Може, до соціальних служб? Але ж де вони і до кого саме йти? Що казати врешті-решт?

А якщо вітчим знущається над твоїми братиками й сестричками? Що робити? Написати про це в соціальних мережах? А що ж тоді буде тобі, 14-річному хлопцю, якого навіть рідна мама не захищає, коли треба?

Більшість людей природно не хоче думати про такі речі й всіляко відгороджує себе від негативу та насилля. Й інколи не помічає страшних речей, що відбуваються в сусідній квартирі.

Чи можна когось у цьому звинуватити?

Напевно, що ні. Усі зайняті чимось власним й інколи просто не бачать якихось жахіть.

Але розуміння цього факту ще більше змушує мене цінувати надзусилля наших сімейних радників, які на волонтерських засадах рятують людські долі.

І це не про гучні слова. Це про реальні справи.

Хто такі сімейні радники?

Сімейними радниками можуть бути люди, котрі готові на волонтерських засадах допомагати іншим вирішувати складні життєві ситуації, пов’язані з різними формами насилля тощо.

Cтворення Інституту громадських радників було ініційовано Міністерством юстиції.

Працюють на базі центрів безоплатної правової допомоги, тісно співпрацюють із правоохоронними органами та представниками соціальних служб.

Щодо особистих якостей: часто радники – це люди, яким особисто вдалось подолати складні життєві ситуації й тепер вони готові допомагати іншим.

Але ключове – це бажання допомагати та наявність часу для такої діяльності. Адже прийоми мають здійснюватися виключно на регулярній основі в конкретний, визначений час.

Яке основне завдання сімейних радників?

Допомогти людині зорієнтуватися в складній, життєвій ситуації.

Тобто надати алгоритм дій, підключити всі необхідні інстанції та спільно забезпечити супровід процесу "відвоювання" справедливості.

Чи ефективно працює новий інститут сьогодні?

Тут без зайвих слів. Розповім на прикладах роботи рівненських радниць: Ліани Диновської, Любові Романюк та Олени Бобровської.

Чому рівненських? Бо мій останній робочий візит був саме до цього регіону і я під враженням від почутих історій.

Задля уникнення неоднозначних ситуацій імена реальних людей в історіях змінено.

(щоб почитати всі історії, скористайтесь стрілочками)

Чому я взагалі пишу цю публікацію?

Щоб похвалити радниць?

Частково так, але ключовий посил – оберніться навколо. Ймовірно, поруч із вами живуть люди, для яких людяність інших – це єдиний шанс на порятунок. Підкажіть їм, проведіть їх, поговоріть із ними.

Бо той, хто врятував одне життя, – врятував цілий світ. Ви ж пам’ятаєте?

Я впевнена, що наші радники точно пам’ятають. І вище викладені історії – яскраве підтвердження цього.

Наразі громадський інститут сімейних радників довів свою ефективність і затребуваність. Тому ми будемо працювати над його розширенням по всіх областях України (наразі працює, як пілотний проект, у п’яти областях України).

Також будемо працювати над зміною статусу радників із громадських активістів на такий, що дасть їм можливість ще ефективніше займатися допомогою.

Далі буде)

Іванна Смачило, заступник міністра юстиції України, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті