Вулицю Інститутську хочуть знищити як пам’ятку. Офіційно

Вулицю Інститутську хочуть знищити як пам’ятку. Офіційно

Щоб нові покоління ставали частиною народу, їм потрібна оповідь про нас: хто ми, які, звідки взялися…

Щоб ця оповідь була правдивою та переконливою, щоб протистояти брехні та маніпуляціям, вона має посилатися на докази.

Пов’язаність із певною історичною подією робить місце, будівлю чи вулицю історичною пам’яткою.

Якщо значна історична подія відбулася саме тут, то це місце є оригінальною та автентичною пам’яткою, вартою збереження.

Наприклад, концтабір Аушвіц – моторошне місце, але його зберегли, щоб берегти пам'ять, ніхто не перетворив його на парк.

ВІДЕО ДНЯ

Вулиця Інститутська – саме таке місце. Її бруківка, дерева, схили є свідками історичних подій, які змінили хід історії України…

І у 2019-му ми дожились до того, що самі своїми руками без примусу збираємося руйнувати історичне місце в серці своєї столиці.

Як розвивалися події

Ще під час Майдану почалися обговорення щодо того, як закарбувати в історії події Майдану та як зберегти історичні місця, пов’язані з Революцією Гідності. Зокрема, пропонували створити музей Майдану.

Так у листопаді 2015 року заснували "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності".

Детальну хронологію заснування і розвитку меморіального комплексу можна прослідкувати на його сайті та у Фейсбуці.

На проектування "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності" був оголошений міжнародний Архітектурний конкурс, який поділявся на дві конкурсні частини ("номінації") - Меморіал та Музей.

Конкурс координував та проводив Рhase eins Hossbach Lehmhaus Architekten BDA VBI (Берлін, Німеччина) за дорученням Міністерства Культури України, що базується на розпорядженні Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 501-р "Про організацію та проведення Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ)".

Переможцем конкурсу на проектування Музею 27 червня 2018 р. були обрані - Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH, Берлін / Німеччина, а переможцем конкурсу на проектування Меморіалу 19-20 лютого 2018 р. були обрані - MIstudio, Львів (Україна) / Роттердам (Нідерланди).

Під будівництво Музею передбачається земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5 де під час Майдану був котлован із занедбаною недобудовою (там і досі котлован), проте Меморіал Героїв Небесної Сотні пропонується побудувати безпосередньо на Алеї Героїв Небесної Сотні.

На частині колишньої вулиці Інститутської, де у лютому 2014 року смертельно поранили більшість Героїв Небесної Сотні, пропонують повністю змінити ландшафт, тобто зняти бруківку, якою текла кров героїв, і натомість створити паркову зону з липовою алеєю.

Що не так з проектом Меморіалу?

Музей Майдану та Інститут Пам’яті від початку наголошували на важливості меморіалізації – цьому присвячені їхні численні публікації та навіть соціологічні дослідження. Але на важливості збереження історичної пам’ятки, якою є частина вулиці Інститутської, де відбувалися найдраматичніші події Майдану, не наголошували.

Меморіалізація – це процес збереження пам’яті про певну історичну подію, або про певних історичних особистостей. Збереження пам'яті може відбуватися через: книжки та фільми про подію чи героїв, публікації, теле і радіоетери, твори живопису та скульптурні пам’ятники, монументи та архітектурні ансамблі. Відтак, меморіалізація може набувати різних форм – від усних переказів, таких як пісні лірників, до грандіозних меморіалів, таких як Тадж-Махал.

Музеєфікація – це збереження історичних пам’яток. Пам’ятками можуть бути: місця (вулиці, міста, будівлі, кімнати), де відбувалися історичні події, а також документи і предмети пов’язані з історичними подіями та героями.

Історичні пам’ятки – оригінальні, тобто такі, що існували під час події, свідчення, чи докази тої події (місця, особисті та спільні речі, одяг та документи, створені героями подій, або під час подій). Детальніше про пам’ятки читайте у Ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Оповідування і нагадування про історичну подію – завдання меморіалізації, а збереження оригінальних доказів, на які варто посилатися у оповіді, аби зробити оповідь достовірною та більш переконливою – завдання музеєфікації.

У державному реєстрі пам’яток (його можна завантажити тут: назва файлу м. Київ.doc) зареєстрована пам’ятка №447 "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року".

Проект Меморіалу пропонує змінити до невпізнаваного стану частину вулиці Інститутської (тепер алеї Героїв небесної сотні):

Для збільшення натисніть на картинку. Джерело: проект, наданий Музеєм, назва файлу IMG20190402_101605.jpg

Проект наданий Музеєм, назва файлу IMG20190402_101605
Для збільшення натисніть на картинку, джерело: проект, наданий Музеєм, назва файлу IMG20190402_101647

Відповідно до Ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця".

Якщо проект Музею не передбачає знищення історичних пам’яток і відтак цілком влаштовує як родини героїв Небесної Сотні, так і активістів, то проект Меморіалу пропонує фактично знищити історичну пам’ятку, яка по-суті є найбільшим експонатом найдраматичнішої доби Майдану.

Знищення цієї історичної пам’ятки не лише суперечить вимогам закону "Про охорону культурної спадщини", і не лише знищує одне з найбільших матеріальних свідчень подій Майдану, найстрашніше - це наражає нас всіх на забуття.

Якщо ми зараз видозмінимо Інститутську, то вже за кількадесят років ніхто не зможе чітко відтворити у власній пам’яті та пояснити іншим, що саме, де і як відбувалося у ті переломні дні лютого 2014 року.

Перенесена в інше місце бруківка, чистенький газон і липова алея, яких там і близько не було під час Майдану, все це унеможливить розуміння тих подій на місці, де вони трапились, це знищить "ефект присутності", заради якого людство зберігає такі масштабні матеріальні докази.

Як так трапилося, що проект Меморіалу всупереч вимогам закону знищує історичну пам’ятку?

Це трапилось в результаті низки рішень прийнятих різними сторонами під час укладання і погодження, зокрема, таких документів:

  1. Облікова картка пам’ятки
  2. Науково-проектна документація
  3. Історико-містобудівне обґрунтування
  4. Конкурсне завдання

Поглянемо на ці документи уважніше:

для перегляду скористайтеся стрілочками

Облікова картка пам’ятки "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року"

У ній зазначено, що ця пам’ятка - "ділянка міського ландшафту", там визначені межі території пам’ятки, а також перелічені її складники – переважно місця загибелі повстанців та місця влучання куль.

Проте у Обліковій картці серед складників пам’ятки чомусь не згадується ані про такі місця влучання куль як бруківка (а таких місць на бруківці було чимало), ані про власне місця проведення бойових дій (які фактично покривають всю територію пам’ятки).

Для збільшення клікніть на картинку, джерело фото: Облікова картка, надана Музеєм; назва файлу WP_20190320_14_00_01_Pro.jpg
Для збільшення клікніть на картинку, джерело фото: Облікова картка, надана Музеєм; назва файлу WP_20190320_14_00_44_Pro.jpg
Для збільшення натисніть на зображення, джерело фото: Облікова картка, надана Музеєм; назва файлу WP_20190320_14_03_12_Pro.jpg]

Лише під час круглого столу 20 листопада представники Музею заявили, що готується оновлена Облікова картка, яка містить додаткові двадцять нововиявлених складників (переважно це теж місця влучення куль снайперів).

Оскільки у Обліковій картці перелічуються в якості складників далеко не всі місця, де відбувалися важливі події Майдану, це дозволяє в подальшій документації "виносити за дужки" необхідність їх збереження.

Науково-проектна документація не оприлюднювалась Музеєм, проте представники Музею цитували і посилалися на неї у цій публікації.

Там до Облікової картки зокрема визначається предмет охорони пам’ятки.

стаття "Що охороняє закон на алеї Героїв Небесної Сотні"

Розробники науково-проектної документації якось оцінили і визначили, що має бути цінним і вартим бути віднесеними до предмету охорони.

стаття "Що охороняє закон на алеї Героїв Небесної Сотні"

За логікою науково-проектної документації виходить, що "цінними" є лише окремі об’єкти зі слідами від куль і місця смертельних поранень, але, в той же час, бруківка зі слідами куль та решта території пам’ятки, де відбувалися бойові дії, мають бути поза предметом охорони.

стаття "Що охороняє закон на алеї Героїв Небесної Сотні"

Тобто жодної цінності в усіх інших об’єктах і у самій території, де відбувалося тривале протистояння немає?

А якщо б не було знайдено і встановлено жодного місця від влучання куль, то і не було б з чого робити пам’ятку?

Оскільки, як зазначено в документації: "предметом охорони визначаються місця на поверхні землі, а не їхнє матеріальне наповнення", то задля збереження і без того скороченого переліку "визначних місць" пропонується застосувати такий спосіб музеєфікації як трасування: встановлення на місці "визначного місця" таблички чи знаку, на якому зазначено, що тут було.

Там же

Саме такий спосіб музеєфікації, тобто збереження "визначних місць", пропонують у науково-проектній документації.

На якій підставі визначили саме такий предмет охорони – невідомо.

На якій підставі до предмету охорони не ввійшла бруківка зі слідами від куль та вся територія, де відбувалися бойові дії чи протистояння – невідомо.

Чи такий предмет охорони відповідає суті подій, які відбувалися на Майдані – невідомо.

Чи в документації пропонується достатній і доречний спосіб збереження - невідомо.

Чи розглядалися інші способи збереження – невідомо.

Чи вся інформація у документації є належно дослідженою і обґрунтованою – невідомо.

Загалом у Науково-проектній документації обстоюється доцільність збереження не цілісної пам’ятки, а лише окремих її складників (серед яких немає ані місць влучання куль у бруківку, ані місць проведення бойових дій, ані власне "ділянки міського ландшафту").

Але й щодо складників, яким пощастило увійти до предмету охорони, пропонується застосувати такий спосіб музеєфікації, що фактично дозволяє змінювати і модифікувати ці складники до непізнаваності.

Таке звуження предмету охорони та такий спосіб музеєфікації в подальшому зводять нанівець вимоги щодо збереження цілісної пам’ятки.

У розробленому на замовлення Музею та погодженому Міністерством Культури Історико-містобудівному обґрунтуванні рекомендують заходи "впорядкування меморіалу", подібні до пропонованих у науково-проектній документації: "актуальним є впорядкування меморіалу з урахуванням можливості перенесення тимчасових пам’ятних знаків до музейної експозиції та маркування місць конкретних подій невеликими влаштованими за спільним зразком позначками".

На якій підставі визначена "актуальність", там не сказано.

Чи такі заходи "збереження" є найбільш доречними і дієвими у цій ситуації – не сказано.

Чи розглядали інші способи збереження пам’ятки – не сказано.

Історико-містобудівне обґрунтування надана Музеєм, назва файлу IMG_20190402_111225.jpg]

У Історико-містобудівному обґрунтуванні обстоюється "актуальність" перенесення рухомих частин пам’ятки до Музею та маркування окремих складників пам’ятки, а ось про необхідність збереження "ділянки міського ландшафту" як цілісної пам’ятки не згадується.

Такі розмиті формулювання в подальшому дозволяють довільно трактувати вимоги щодо збереження цілісної пам’ятки.

В Конкурсному завданні згадується, що Меморіал має бути розташовано на території пам’ятки "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року".

Проте стосовно збереження пам’ятки у Конкурсному завданні зазначено:

"Жодного остаточного рішення не було прийнято щодо збереження пам’яток які були розташовані на території конкурсу після подій 2013 та 2014 років (див. D.109). Деякі з них можуть стати частиною колекції Майдану.

Пропозиції щодо шанобливої інтеграції в концепцію постійного меморіалу не будуть ігноруватись".

Хоча у Конкурсному завданні і визнається, що хоч Меморіал розташований на території пам’ятки, проте жодних обмежень і прямих вимог щодо збереження пам’ятки у завданні немає.

Відсутність вимог щодо збереження пам’ятки дозволяє учасникам конкурсу руйнувати або змінювати історичну пам’ятку, попри те, що це суперечить вимогам ЗУ "Про охорону культурної спадщини".

Крізь ці документи простежується, як замість збереження цілісної історичної пам’ятки пропонують зберігати лише окремі її частини, та й ті "зберегти" так, що це призводить до їхнього руйнування.

Дуже прикро, що ключові ролі у всьому цьому зіграли саме ті, хто має берегти нашу пам'ять і культурну спадщину – йдеться про Музей Революції Гідності та Міністерство Культури.

Якщо проект Меморіалу, який переміг у конкурсі, втілять у життя, це призведе до руйнування пам’ятки "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року", що може бути підставою для вилучення її з реєстру пам’яток.

Що робити?

Не вдаючись у деталі і пошуки винних, варто ретельно переглянути всі рішення стосовно Меморіалу, оцінити всі документи на відповідність вимогам пам’яткоохоронного законодавства, та перевірити, на яких підставах були зроблені ті чи інші припущення та оцінки під час ухвалення ключових рішень.

Оцінивши наші пріоритети, ми ще можемо зберегти Інститутську і зберегти пам'ять про Майдан – але для цього потрібен інакший проект Меморіалу.

Євген Дмитрук, фінансист, колекціонер, 2017-2019 входив до складу дорадчого органу при Міністерстві культури - Музейної Ради (IV скликання), для УП.Життя

Титульне фото: Громадське телебачення

Цікаво також:

Про Майдан по-голлівудськи: рок-мюзикл про Революцію гідності у Театрі на Подолі

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні