Вулицю Інститутську хочуть знищити як пам’ятку. Офіційно

6501
13 грудня 2019

Щоб нові покоління ставали частиною народу, їм потрібна оповідь про нас: хто ми, які, звідки взялися…

Щоб ця оповідь була правдивою та переконливою, щоб протистояти брехні та маніпуляціям, вона має посилатися на докази.

Пов’язаність із певною історичною подією робить місце, будівлю чи вулицю історичною пам’яткою.

Якщо значна історична подія відбулася саме тут, то це місце є оригінальною та автентичною пам’яткою, вартою збереження.

Наприклад, концтабір Аушвіц – моторошне місце, але його зберегли, щоб берегти пам'ять, ніхто не перетворив його на парк.

Вулиця Інститутська – саме таке місце. Її бруківка, дерева, схили є свідками історичних подій, які змінили хід історії України…

І у 2019-му ми дожились до того, що самі своїми руками без примусу збираємося руйнувати історичне місце в серці своєї столиці.

Як розвивалися події

Ще під час Майдану почалися обговорення щодо того, як закарбувати в історії події Майдану та як зберегти історичні місця, пов’язані з Революцією Гідності. Зокрема, пропонували створити музей Майдану.

Так у листопаді 2015 року заснували "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності".

Детальну хронологію заснування і розвитку меморіального комплексу можна прослідкувати на його сайті та у Фейсбуці.

На проектування "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності" був оголошений міжнародний Архітектурний конкурс, який поділявся на дві конкурсні частини ("номінації") - Меморіал та Музей.

Конкурс координував та проводив Рhase eins Hossbach Lehmhaus Architekten BDA VBI (Берлін, Німеччина) за дорученням Міністерства Культури України, що базується на розпорядженні Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 501-р "Про організацію та проведення Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ)".

Переможцем конкурсу на проектування Музею 27 червня 2018 р. були обрані - Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH, Берлін / Німеччина, а переможцем конкурсу на проектування Меморіалу 19-20 лютого 2018 р. були обрані - MIstudio, Львів (Україна) / Роттердам (Нідерланди).

Під будівництво Музею передбачається земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5 де під час Майдану був котлован із занедбаною недобудовою (там і досі котлован), проте Меморіал Героїв Небесної Сотні пропонується побудувати безпосередньо на Алеї Героїв Небесної Сотні.

На частині колишньої вулиці Інститутської, де у лютому 2014 року смертельно поранили більшість Героїв Небесної Сотні, пропонують повністю змінити ландшафт, тобто зняти бруківку, якою текла кров героїв, і натомість створити паркову зону з липовою алеєю.

Що не так з проектом Меморіалу?

Музей Майдану та Інститут Пам’яті від початку наголошували на важливості меморіалізації – цьому присвячені їхні численні публікації та навіть соціологічні дослідження. Але на важливості збереження історичної пам’ятки, якою є частина вулиці Інститутської, де відбувалися найдраматичніші події Майдану, не наголошували. 

Меморіалізація – це процес збереження пам’яті про певну історичну подію, або про певних історичних особистостей. Збереження пам'яті може відбуватися через: книжки та фільми про подію чи героїв, публікації, теле і радіоетери, твори живопису та скульптурні пам’ятники, монументи та архітектурні ансамблі. Відтак, меморіалізація може набувати різних форм – від усних переказів, таких як пісні лірників, до грандіозних меморіалів, таких як Тадж-Махал.

Музеєфікація – це збереження історичних пам’яток. Пам’ятками можуть бути: місця (вулиці, міста, будівлі, кімнати), де відбувалися історичні події, а також документи і предмети пов’язані з історичними подіями та героями.

Історичні пам’ятки – оригінальні, тобто такі, що існували під час події, свідчення, чи докази тої події (місця, особисті та спільні речі, одяг та документи, створені героями подій, або під час подій). Детальніше про пам’ятки читайте у Ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Оповідування і нагадування про історичну подію – завдання меморіалізації, а збереження оригінальних доказів, на які варто посилатися у оповіді, аби зробити оповідь достовірною та більш переконливою – завдання музеєфікації.

У державному реєстрі пам’яток (його можна завантажити тут: назва файлу м. Київ.doc) зареєстрована пам’ятка №447 "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року".

 

Проект Меморіалу пропонує змінити до невпізнаваного стану частину вулиці Інститутської (тепер алеї Героїв небесної сотні): 

Для збільшення натисніть на картинку. Джерело: проект, наданий Музеєм, назва файлу IMG20190402_101605.jpg

 Проект наданий Музеєм, назва файлу IMG20190402_101605
Для збільшення натисніть на картинку, джерело: проект, наданий Музеєм, назва файлу IMG20190402_101647

Відповідно до Ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця".

 

Якщо проект Музею не передбачає знищення історичних пам’яток і відтак цілком влаштовує як родини героїв Небесної Сотні, так і активістів, то проект Меморіалу пропонує фактично знищити історичну пам’ятку, яка по-суті є найбільшим експонатом найдраматичнішої доби Майдану.

Знищення цієї історичної пам’ятки не лише суперечить вимогам закону "Про охорону культурної спадщини", і не лише знищує одне з найбільших матеріальних свідчень подій Майдану, найстрашніше - це наражає нас всіх на забуття.

Якщо ми зараз видозмінимо Інститутську, то вже за кількадесят років ніхто не зможе чітко відтворити у власній пам’яті та пояснити іншим, що саме, де і як відбувалося у ті переломні дні лютого 2014 року.

Перенесена в інше місце бруківка, чистенький газон і липова алея, яких там і близько не було під час Майдану, все це унеможливить розуміння тих подій на місці, де вони трапились, це знищить "ефект присутності", заради якого людство зберігає такі масштабні матеріальні докази.

Як так трапилося, що проект Меморіалу всупереч вимогам закону знищує історичну пам’ятку?

Це трапилось в результаті низки рішень прийнятих різними сторонами під час укладання і погодження, зокрема, таких документів:

  1. Облікова картка пам’ятки
  2. Науково-проектна документація
  3. Історико-містобудівне обґрунтування
  4. Конкурсне завдання

Поглянемо на ці документи уважніше:

для перегляду скористайтеся стрілочками

Крізь ці документи простежується, як замість збереження цілісної історичної пам’ятки пропонують зберігати лише окремі її частини, та й ті "зберегти" так, що це призводить до їхнього руйнування.

Дуже прикро, що ключові ролі у всьому цьому зіграли саме ті, хто має берегти нашу пам'ять і культурну спадщину – йдеться про Музей Революції Гідності та Міністерство Культури.

Якщо проект Меморіалу, який переміг у конкурсі, втілять у життя, це призведе до руйнування пам’ятки "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року", що може бути підставою для вилучення її з реєстру пам’яток.

Що робити?

Не вдаючись у деталі і пошуки винних, варто ретельно переглянути всі рішення стосовно Меморіалу, оцінити всі документи на відповідність вимогам пам’яткоохоронного законодавства, та перевірити, на яких підставах були зроблені ті чи інші припущення та оцінки під час ухвалення ключових рішень.

Оцінивши наші пріоритети, ми ще можемо зберегти Інститутську і зберегти пам'ять про Майдан – але для цього потрібен інакший проект Меморіалу.

Євген Дмитрук, фінансист, колекціонер, 2017-2019 входив до складу дорадчого органу при Міністерстві культури - Музейної Ради (IV скликання), для УП.Життя

Титульне фото: Громадське телебачення

Цікаво також:

Про Майдан по-голлівудськи: рок-мюзикл про Революцію гідності у Театрі на Подолі

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua