Коли розмір має значення, або як стереотипи у вишах провокують насилля

Коли розмір має значення, або як стереотипи у вишах провокують насилля

"В кого груди третього розміру? Додамо цю цифру до балів у заліковку". "Жінка-програміст – як морська свинка: нічого спільного ні з морем, ні зі свинями". "Ти ж дівчина, навіщо тобі органічна хімія?"

Смішні жарти? А якщо скажу, що це реальні цитати викладачів українських вишів?

Прихована дискримінація

Сучасні студенти обізнані про гендерну нерівність, не те, що раніше. Вони завжди можуть ідентифікувати її. І тому менше страждають від застарілих стереотипів. Чи не так?

На жаль, ні.

Восени нам пощастило працювати з HeForShe, одним з найвагоміших рухів протидії гендерній дискримінації. Завданням було допомогти побороти прояви сексизму у вишах.

Ми почали зі спілкування зі студентами: глибинних інтерв’ю та анонімного онлайн-опитування.

І ось цікаве відкриття: студенти самі не усвідомлюють, наскільки часто вони стикаються з дискримінацією.

На пряме питання "Чи існує гендерна дискримінація у вашому виші?" більшість студентів впевнено відповідали "ні".

Але в кожного та кожної з них при цьому були приклади недолугих жартів з боку викладачів про зовнішній вигляд, історії нав’язування гендерних стереотипів через "дружні поради".

Більшість стикалися із неадекватною увагою до гендеру або несправедливим оцінюванням знань "хлопчиків" та "дівчаток".

Коли стає не смішно

Студенти розпізнають "явну" дискримінацію: залицяння, знущання. А от фрази типу "жінка та хірургія – несумісні" або "дівчата приходять на мехмат, щоб вдало заміж вийти" сприймаються як "недолугі жарти" або навіть "родзинка у стилі викладання".

І не всі розуміють, що саме такі стереотипи дуже небезпечні. Бо вони знецінюють жінку. Те, що це подається в нібито жартівливій формі, не змінює того, що йдеться про зневагу. А від неї зовсім недалеко до насилля.

Такі "жарти" та їхнє прийняття створюють тло для домагань. Вона ж сама пішла вчитися на акторку – то чого тепер жалітися на викладача?

Мала б знати, що там все через ліжко! Або сама винна, бо треба було зупинити залицяння, а не ніяково посміхатися в такій ситуації.

І мало хто захоче почути, що дівчину може буквально паралізувати від страху, коли той, хто мав би бути наставником, вчителем, перетворюється на загрозу.

Але навіть коли все завершується лише словесними закидами: чи дійсно це може ранити?

Так. Дівчата й хлопці відмічають, що такі дії з боку викладачів послаблюють їхню віру в себе, позбавляють сили для прояву талантів. Знецінюють бажання та мрії. Викликають різке відчуття несправедливості та образу: "Чому так?".

Студенти впевнені, що у виші, вільному від гендерних стереотипів, вони мали б більше можливостей бути собою, більше сил та натхнення на самореалізацію.

Хто дав слово стереотипам?

Поки ми "не помічаємо" стереотипи, не говоримо про них – вони говорять за нас. Стереотипи вирішують, якими нам бути, який одяг носити, які дисципліни вивчати і як будувати особисті стосунки.

Про це й була наша із HeForShe кампанія: стереотипи не мають вирішувати за нас. Ми зняли фільм, у якому відомі люди поділилися власними історіями. Провели покази у низці вишів. Точніше, ці покази організували самі студенти, які активно включилися у проєкт.

Шанс на виші без сексизму

Залученість студентів показала, що в них є запит на відкритий діалог. Вони готові шукати рішення разом.

Що ж варто робити насамперед?

  • Вчити розпізнавати проблему. Пояснювати, що "невинні" жарти – це ґрунт, на якому проростають залицяння, знущання та навіть зґвалтування.
  • Говорити. Бо мовчання – це індульгенція недобросовісним викладачам до подальших дій. Спонукати студентів ділитися досвідом та шукати однодумців.
  • Утворювати спільноти. Показувати, що ти не сам на сам із проблемою. Тебе готові вислухати та тобі готові допомогти.
  • Давати інструменти. Розповідати, куди звертатися і що робити, якщо зазнали утиску.

Велика відповідальність лежить на самих вишах. Але що системнішим та масштабнішим буде запит і тиск з боку студентства – тим швидше виші стануть місцем, вільним від дискримінації.

Маргарита Клещаєва, партнерка комунікаційної агенції plusone social impact, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина undrey/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Гендерна дискримінація жінок, і чи могло все бути навпаки. Думки 4-х експерток

Як боротися з гендерною дискримінацією і чому це важливо для молоді? Поради від руху HeForShe

Жінка готує – чоловік заробляє: які гендерні стереотипи процвітають в українському суспільстві

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.

Реклама:

Головне сьогодні