Прокуратура звертається до потерпілих від незаконного утримання РФ та їхніх родин: кожна деталь важлива

Навіть найкращі аналітики не спрогнозують дату української перемоги. Надто багато факторів впливають на перебіг подій і потенціал до звільнення захоплених територій. Одне можна сказати точно: війна завершиться лише тоді, коли повернемо додому всіх наших військовополонених і цивільних, яких незаконно і з порушенням норм міжнародного гуманітарного права утримує РФ.

Ми досі не знаємо точної кількості затриманих цивільних. ООН зафіксувала до тисячі випадків примусового утримання дорослих та навіть дітей. Але, насправді, за оцінками прокурорів, експертів і правозахисників, випадків затримань може бути у кілька разів більше, оскільки деякі території наразі залишаються окупованими, а це означає – когось можуть затримувати й у цю хвилину.

Затриманих незаконно позбавляють волі, принижують, катують, вбивають. Окрім того, десятки тисяч українців через ведення бойових дій були змушені були залишити свої домівки. Будинки багатьох з них були зруйновані, деяких людей примусово вивезли на територію РФ. Доля багатьох досі залишається невідомою.

Особливості методів роботи російської окупаційної машини прокурори та слідчі бачать у звільнених містах і селах. Катівні, масові могили та непоховані тіла вбитих людей зі зв’язаними руками і слідами насильства.

Ми спілкуємось зі свідками, відновлюючи картину того, що відбувалось під час окупації. Всюди одне й те саме: спочатку приходять до ветеранів, волонтерів і представників місцевої влади. Потім в ході зачистки забирають всіх, хто, на думку окупантів, може чинити будь-який опір. Іноді достатньо такого "злочину" як синьо-жовте вбрання, або "речового доказу" у вигляді магнітика з українською символікою.

Особливо вразлива категорія – дружини і близькі родичі військовослужбовців, яких цілеспрямовано піддають сексуальному насильству.

Читайте також: Невидимі для Женевських конвенцій. Чому Україні так важко повертати додому цивільних полонених

Патерни російських злочинів

Затриманих цивільних утримують в нелюдських умовах. Так було в Ягідному на Чернігівщині, де майже місяць в тісному холодному підвалі без опалення та каналізації тримали 368 дітей і дорослих як "живий щит". Наймолодшому заручнику тоді ледь виповнилося 1,5 місяця, найстаршому було 93 роки. Десятеро літніх людей померли внаслідок таких жахливих умов утримання.

Найбільш типові випадки – не лише затримання, антисанітарія, холод, голод і відсутність медицини, а ще й погрози, побиття, тортури, імітація страти та сексуальне насильство. За нашими оцінками, щонайменше 90% полонених проходять через насильство. Декого вбивають.

ООН нарахувала 72 чоловіка і 5 жінок, страчених під час затримання. Ці цифри не остаточні та не враховують кількість людей, які загинули внаслідок тортур і жахливих умов перебування.

На деокупованих територіях ми знайшли 106 катівень, найбільше – у Харківській області (23), Запорізькій (16), Донецькій (12) та Херсонській (11). Лише на Харківщині та Херсонщині понад 1 400 людей стали жертвами катувань. Вони розповідають, як тортурами з них вибивали "свідчення" і голос "за" на псевдореферендумі.

Побиття, утоплення, катування електрострумом, зокрема статевих органів – цей стандартний арсенал окупанти використовували всюди.

Іноді після тривалих знущань, не отримавши жодної інформації, кати вимагали за звільнення гроші. І близькі віддавали останнє за порятунок родичів. Так було з родиною херсонського підприємця, якого рідні викупили за 100 000 грн. після майже трьох тижнів тортур. Окупанти бачили у ньому агента американського впливу: "доказом" став касовий апарат виробництва США.

У всіх областях, звільнених містах і громадах – одна й та сама картина, незалежно від роду військ, військової частини або місця походження окупантів. Такі патерни дій, їхня масовість і жорстокість свідчать про цілеспрямовану політику знищення українців як нації, а України як держави.

Зло не має залишитися безкарним

Офіс Генерального прокурора станом на жовтень повідомив про підозру 156 російським військовим, причетним до незаконного утримання і знущання з цивільних. Йдеться як про рядових виконавців, так і про офіцерів та їхнє командування. 114 обвинувальних актів вже спрямовано до суду. 35 окупантів засуджено за катування та жорстоке поводження. Зараз в суді справа організаторів однієї з катівень Херсона, через яку пройшли понад 200 цивільних осіб.

Згідно з українським законодавством, всі ці злочини підпадають під поняття "порушення законів та звичаїв війни" (ст. 438 Кримінального кодексу України), тобто воєнні злочини.

З точки зору міжнародного права ці дії брутально порушують такі фундаментальні документи, як-от Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенція проти катувань та інших жорстоких видів поводження, Женевські конвенції та протоколи до них, Римський статут тощо.

Масштаб і системність дій окупантів дозволяють впевнено говорити не лише про воєнні злочини, а й про міжнародні злочини, злочини проти людяності. Сподіваємось, вони стануть предметом розгляду Міжнародного кримінального суду щодо притягнення вищого керівництва РФ до відповідальності в Гаазі.

Адже зупинятися агресор не збирається. У травні цього року В.Путін підписав указ про дозвіл переміщувати людей з територій, де введено воєнний стан. Тобто з окупованих територій до РФ, де правозахисники нарахували щонайменше 40 постійних місць утримання українців. На початку року уряд РФ мав плани до 2026 року створити на окупованій Україні 25 нових колоній та 6 інших місць утримання.

Для Офісу Генерального прокурора пошук, визволення і повернення українців є одним із пріоритетів, разом із притягненням до відповідальності причетних до затримань і тортур над ними.

Ми залучаємо міжнародних партнерів і громадський сектор до спільної роботи, допомагає у цьому Міжнародна рада експертів при Офісі Генпрокурора, а також українські правозахисні організації – Медійна ініціатива за права людини, Центр громадянських свобод, Центр прав людини Zmina, а також Фундація Катерини Осадчої та інші.

Генеральний прокурор Андрій Костін нещодавно ставив питання незаконного утримання українців на зустрічі зі Спеціальною доповідачкою ООН з питань катувань Еліс Джил Едвардс.

Проблема в тому, що наразі не існує міжнародно-правового механізму протидії таким злочинам. Тому Україна працює над його створенням на всіх рівнях, залучаючи експертів і переконуючи партнерів у його необхідності.

Порушення основ міжнародного гуманітарного права вимагає реакції і спільних дій всього вільного світу. Не лише в інтересах України, а й для створення безпекової системи, в якій життя, гідність та права людей є найвищою – і захищеною – цінністю.

Ми продовжимо боротися за кожного і кожну. Незаконно затриманих, депортованих, ув’язнених державою-терористом та її проксі.

Якщо ви перебували у незаконному утриманні в росіян і вони вас звільнили, повідомте про це поліцію або Службу безпеки України. Якщо ви маєте інформацію про затриманих співвітчизників або якщо є підстави вважати, що хтось із ваших близьких та знайомих може бути затриманим – повідомте поліцію або Службу безпеки України.

Звертайтесь до ресурсів "Знайти своїх", що допомагає шукати зниклих безвісти. Також раджу ініціативу Центру громадянських свобод Prisoners Voice, створену для звільнення військовополонених, цивільних заручників, незаконно позбавлених волі й політв’язнів.

Кожна деталь важлива. Маємо знайти і повернути додому всіх наших співвітчизників, незаконно позбавлених волі агресором. Маємо ідентифікувати і притягнути до відповідальності всіх, хто їх затримував, знущався, катував і вбивав. Відновлення справедливості є невід’ємною складовою української перемоги.

Ірина Діденко, начальниця управління Офісу Генпрокурора, спеціально для "УП.Життя"

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.