Освіта пластичного хірурга в Україні: особливості та виклики ринку

Уже протягом багатьох років точаться дискусії навколо профільної освіти пластичного хірурга в Україні. З кожним роком кількість таких фахівців зростає, але фактично більшість українських спеціалістів не мають вузькоспеціалізованої вищої освіти за фахом.

У 2020-му Наказом Міністерства охорони здоров’я України було затверджено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та додано пункт про лікаря-пластичного хірурга. Тобто, можна сказати, що це стало початком розвитку вузькоспеціалізованої вищої освіти для таких фахівців в Україні.

Передумови створення спеціальності пластичного хірурга

Дещо раніше в Україні вже було створено спеціалізовані курси пластичної хірургії в закладах післядипломної медичної освіти, на яких і зараз проводиться навчання для підвищення кваліфікації лікарів. Фактично такі курси дають юридичне право фахівцям різних хірургічних спеціальностей виконувати пластичні операції.

На жаль, наразі в Україні виділено досить мало часу на вивчення професії. Наприклад, раніше, щоб отримати фах пластичного хірурга, було достатньо здобути освіту хірурга і пройти 144 години вищезгаданих спеціальних курсів підвищення кваліфікації. Тобто зараз пластичними хірургами працюють люди, які раніше були лікарями інших напрямків – отоларингологи, травматологи, гінекологи тощо.

На щастя, протягом останніх кількох років зʼявилась окрема освітня програма, яка дозволяє готувати кваліфікованих пластичних хірургів. Тривалість такої підготовки займає близько 6 місяців. Однак цього недостатньо.

Іноземні колеги не розуміють такого інтенсивного періоду навчання й, відповідно, не сприймають наших спеціалістів за кордоном. Оскільки за 6 місяців неможливо отримати достатньо практичних навичок за всіма необхідними направленнями спеціалізації. До прикладу, за кордоном період навчання подібних спеціалістів триває близько 3 років.

Для покращення освітньої складової в Україні потрібно докорінно змінити систему вузькоспеціалізованої освіти. На цей момент вже існує твердження, що пластичним хірургом може бути спеціаліст, який здобув повну спеціалізацію у загальній чи дитячій хірургії.

Наразі за ініціативи Міністерства охорони здоровʼя України планується пілотний проєкт і триває дискусія щодо створення резидентури (варіант спеціалізації за кордоном) в Україні. Такий підхід буде більш ґрунтовним. Подібна тривалість підготовки фахівців значно більше відповідатиме європейським вимогам, оскільки вектор руху розвитку нашої країни вже давно вибрано.

Зараз в Україні працюють над тим, щоб створити бази для резидентури у кількох клініках для забезпечення можливої ротації здобувачів, які би враховували всі класичні напрямки пластичної хірургії. Тобто пів року резидент здобуває спеціальність в одній клініці, а наступні пів року – в іншій. Однозначно кожен майбутній лікар має пройти всі основні напрями й здобути певні навички.

Міжнародне визнання українських спеціалістів

За умови впровадження якісної фахової підготовки ринок пластичної хірургії в Україні матиме всі можливості прирівнятися до європейських стандартів надання відповідних послуг.

Однозначно першим кроком до цього буде вступ України до Європейського союзу. Це стане поштовхом для визнання базової медичної освіти за кордоном. Однак щодо вузькоспеціалізованої освіти можуть виникати певні дискусії, оскільки, по-перше, наразі галузь відчуває брак кваліфікованих лікарів. По-друге, бракує відповідної гармонізації з європейським законодавством.

У 2019 році студентам українських медичних закладів освіти вперше дозволили складати іспит із Міжнародних основ медицини (IFOM – International Foundations of Medicine). Цей тест розробляє Національна рада медичних екзаменаторів США (NBME – National Board of Medical Examiners).

Наразі умови не змінились, але рівень результатів проходження такого тесту українцями бажає бути кращим. Уже десятки років іспит IFOM використовують багато країн, часто навіть замість національного. Через це й кілька років тому Міністерство охорони здоров’я України включило його до Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ).

Іноземний досвід

Для подачі заявки для складання іспиту за кордоном існує навіть окремий щоденник освітньо-наукової та операційної активності кожного майбутнього медика, що зветься "logbook". Раніше він був у письмовому вигляді, а зараз в електронному. Зокрема існує й необхідний перелік та кількість операцій, які резиденту потрібно виконати для допущення до складання тесту.

Сюди не входить асистування іншим, а лише безпосереднє самостійне виконання хірургічних втручань чи маніпуляцій. У деяких країнах навіть вимагають відео потрібних операцій, щоб керівник фактично міг оцінити роботу майбутнього лікаря.

Якщо відбуватиметься відповідна підготовка кадрів в Україні і здобувачі зможуть підтвердити свої знання за допомогою такого тесту і в той момент наша країна буде членом Європейського союзу – тоді й наших фахівців будуть сприймати на рівень вище за кордоном. Для цього вже відбуваються відповідні кроки, що наближають до потрібного результату.

Мало хто розуміє, що пластичний хірург за кордоном проходить тривалий шлях навчання, під час якого має навчитися лікувати опіки, робити мікрохірургічні операції, реконструкції після онкологічних проблем тощо.

Частина естетичної хірургії займає не більше однієї пʼятої від загальної кількості операцій. Решта операцій базуються саме на вмінні повертати людям правильні форми і виконувати реконструктивні маніпуляції, оскільки вони є базовими. Важко уявити спеціаліста, який виконує певні операції з ускладненнями, а потім вирішує як їх ліквідувати.

Висновок

Після запровадження вузької спеціалізації ринок стане більш врегульованим. Уже наступним кроком буде створення ставок при великих клініках, де пластичний хірург працюватиме в штаті і буде закривати низку інших питань. Потреба в реконструктивних операціях для нашої країни буде лише зростати, тому що наші пацієнти зараз мають досить свіжі травми і багато хто повністю ще не відновився.

Насамперед постраждалим варто повернути повноцінне функціонування частин тіла і здоровʼя. Однак прийде час, коли буде надходити багато звернень щодо відновлення зовнішнього вигляду певних ділянок тіла. Пластична хірургія є одним з тих інструментів, які допомагають боротися з психологічними розладами, низькою самооцінкою і таким чином допомагаю кращій соціалізації поранених і військових під час війни.

Дмитро Слоссер, пластичний хірург, заслужений лікар України, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.