Музичні права: як українським виконавцям захиститися від плагіату

З початком повномасштабної війни сподівань на те, що українська музична галузь отримає потужний поштовх до розвитку було не так багато. Адже вся увага була звернена на більш важливі справи. Однак, вже в перші місяці після вторгнення росії в Україну масовий слухач переключився на українську музику в патріотичному бажанні відмежуватись від артистів з країни-агресора.

Проте перед вітчизняними музикантами постала інша проблема – як захиститися від плагіату?

Музичний плагіат – як він є

Насамперед про плагіат. Найпоширеніше визначення випливає з етимології самого слова "плагіат", яке походить із латинського plagiatus – "викрадений". Якщо говорити простими словами, плагіат – це крадіжка матеріалу у справжніх авторів або правовласників.

Музичним плагіатом називають використання музики або текстів пісень, захищених авторським правом, без згоди правовласника. Слід зазначити, що плагіатом буде вважатися не тільки повне копіювання усього твору, а й використання його окремих частин: куплетів, музичних уривків або основної мелодії, навіть збіг сім нот поспіль чи два такта.

Існує декілька видів плагіату. Навмисний та систематичний плагіат, який передбачає свідоме запозичення плагіатором чужих матеріалів та видавання їх за свої. І якщо суд доказує винуватість автора пісні чи виконавця в плагіаті, суми компенсацій досить великі. До прикладу, декілька років тому співачку Кеті Перрі, звукозаписувальну компанію Capitol Records та інших творців композиції "Dark Horse" оштрафували на $2,78 млн за плагіат. Судова справа тривала 5 років. У результаті суд присяжних виніс вирок щодо позбавлення авторських прав на пісню Кеті Перрі. Між тим, її пісня після виходу 2013-го стала мегахітом.

Ще один вид плагіату – ненавмисний або випадковий плагіат. До нього відносяться випадки, коли, наприклад, два митці незалежно один від одного створили дуже схожі роботи. І правда, у музиці буває так, що композитор може створити мелодію, дуже схожу на вже наявний твір, і це абсолютно ненавмисно. Адже при написанні він підсвідомо черпав натхнення з раніше почутої композиції.

Яскравий тому приклад – судовий процес проти Еда Ширана, який у травні цього року нарешті виграв судову справу про авторські права на його хіт Thinking Out Loud 2014 року. На британського співака подали позов спадкоємці американського композитора Еда Таунсенда, які стверджували, нібито Ширан вкрав основні елементи з пісні "Let's Get It On", співавтором якої був їхній родич. Судовий розгляд тривав цілих 8 років, впродовж яких Ширан принципово відстоював свою честь. Він пояснював, що чотири акорди, в яких спадкоємці Таунсенда знайшли подібність, є типовими конструктивними блоками пісень. І на підтвердження своїх слів він зіграв в суді цілу низку відомих пісень за допомогою цих самих чотирьох акордів. І тут справедливість і доказова база нарешті зробили свою справу – Ед Ширан залишився переможцем у цій багаторічній судовій справі.

Як захистити свої твори?

Авторське право захищає права автора на створений ним музичний або сценічний твір із моменту вираження твору в матеріальній формі (ноти, фонограма, відеограма або у формі, що зчитується комп'ютером). Захисту підлягають як готові твори, так і робочі матеріали. Ідеї не підлягають захисту авторським правом.

Один із бажаних варіантів для виконавця – укласти угоду з музичним лейблом, який візьме на себе вирішення всіх питань. Головне – не прогледіти дрібний шрифт у контракті, аби не позбавитися того, чого б не хотілось. Але в деяких випадках, коли йде мова про визначення умов та про майнові відносини, то доречним є реєстрація твору в офіційному органі.

Автор для засвідчення належних йому особистих немайнових прав та/або майнових прав на твір (оприлюднений чи неоприлюднений), факту і дати його опублікування, набуття майнових прав на твір на підставі договору або закону може подати заяву на отримання послуги до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). Таким чином його інтелектуальна власність буде підтверджена офіційно.

Розгляд заявки та прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір або про відмову в реєстрації здійснюється протягом місяця від дати надходження документів заявки. Якщо вона відповідає встановленим вимогам, приймається рішення про реєстрацію авторського права на твір. На підставі рішення про реєстрацію авторського права на твір та за наявності документа про сплату збору за оформлення i видачу свідоцтва відомості про реєстрацію авторського права на твір заносяться до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір. Видача свідоцтва здійснюється в місячний строк від моменту реєстрації.

Сучасні технічні засоби для виявлення плагіату

Припустимо, що ви вже є автором твору та вже засвідчили свої права. І раптом чуєте щось дуже знайоме. Тож як виявити, чи є чиясь мелодія плагіатом? Питання складне, бо музика – річ тонка, і не всі можуть розрізняти її елементи з досконалою точністю.

Але сьогоднішній день подарував нам одне з рішень: технологічне.

Музика – це в тому числі математика, і схожість мелодії можна вирахувати за допомогою спеціальних програм. Так, до прикладу, загальновідомий додаток Shazam може знайти вже існуючу пісню за мелодією, яку почує. Для визначення музичного плагіату можна скористатись й іншими програмами, як то Grammarly, Audible Magic, Musopen, AudioLock та ін. Проте це не той рівень спеціалізації, що потрібен у такому серйозному питанні. Звичайно, з розвитком штучного інтелекту програмне забезпечення з виявлення плагіату стане ефективнішим. Але чи є воно доказовою базою в суді?

Щодо економічної складової у питанні плагіату, її важко підрахувати. У нас, як у країні, де культура та захист інтелектуальної власності перебувають у стадії розбудови, на плагіат іноді можуть просто не звертати уваги. А це дуже серйозно. У деяких випадках той, хто здійснив плагіат, може заробити на ньому більше, ніж оригінальний автор.

Саме тому зараз точаться активні дискусії навколо створення ІР суду, який би займався питаннями інтелектуальної власності більш фундаментально та деталізовано. Його фактичне функціонування дало б змогу українцям почувати себе впевненіше, адже спеціалізація цієї інституції сприяла б, зокрема, й захисту авторських прав.

Громадська свідомість – як ефективний інструмент боротьби з плагіатом

Інтелектуальні досягнення у сфері мистецтва і культури в цілому формують моральні засади суспільства, його світогляд, ставлення до навколишнього середовища, його бачення, тобто ті засади, які ми називаємо людськими цінностями і які визначають духовний світ людини і суспільства. Однак часто вироки виносяться зовсім не на користь народних улюбленців. На заході захистом авторського права професіонально займаються цілі підрозділи великих компаній. І громадськості немає потреби "слідкувати" за тим, чи чують вони десь плагіат.

Але в нас встановлення справедливості може потребувати громадської підтримки. Тож, якщо ви почули твір, який здається вам вкраденим, перевірте це, а потім повідомте громадськості чи автору. Адже суспільство поваги до інших людей та їх прав можна побудувати лише разом.

Фото обкладинки: MoMo Productions via Getty Images.

Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторки юридичних наук, професорки кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.