Книжкова кухня: що "піпл хаває"?

Після того, як Дванадцятий Київський міжнародний ярмарок зіпсувала загальна грипозна паніка (а він припав на перші карантинні вихідні з 5 по 8 листопада), в організаторів компанії "Медвін" і газети "Друг читача" не могло не виникнути бажання реваншу.

Цими вихідними відбулася наступна спроба. Власне, книжковий ярмарок так і назвали - 2-й етап (постгрипозний).

Варто віддати належне організаторам - цього разу видно, що програму намагалися зробити насиченою і розрахованою на справді широке коло споживачів української книги.

В програмі були заходи на будь-який смак: міні-сцена "У Пегаса", на якій демонструвалися вистави і концерти (виступили гурти "Пропала грамота", "Вперше чую", "Телері", а також пройшов майстер клас з народних танців від гурту "Божичі"); літературна кав'ярня, де відбувся ряд цікавих зустрічей і розмов з різноманітними сучасними українськими авторами у невимушеній атмосфері під запах кави.

Надзвичайною активністю вирізнилось видавництво "Навчальна книга - Богдан", яке представило величезну кількість найновішої дитячої літератури. Хоча загалом на "Книжковому ярмарку" було на диво мало відвідувачів - хоча сімей з дітьми, які прийшли на презентації дитячих книжок, було порівняно багато.

Втім, перші думки, що виникли під час відвідин виставки - абсолютно неінтелігентні нарікання на непридатність приміщення експоцентру "Спортивний" до такого штибу подій у зимовий період.

По-перше, всюди було холодно, а в залі номер 2, де оселилися найцікавіші події - Книжкова кухня, Кінозал і Літературна кав'ярня - літали і пробирали до кісток протяги.

Продавці на ятках сиділи у верхньому одязі в компанії обігрівачів. Можна собі уявити і альтернативі методи розігріву - адже подекуди під вечір працівники стендів видавництв ледь стояли на ногах. Напевно, від утоми.

Хай, до холоду можна було  б і не придиратися - досить одягнутися тепліше або захопити з дому термос із гарячим напоєм до смаку. Але були й інші незручності, що виникли винятково з причин невмілого використання наданого простору.

Найбільшим розчаруванням тут стали події Кінозалу. Їхній асортимент на папері дуже радував можливістю вибору від екранізованих Забужчиних "Хронік від Фортінбраса" до зустрічей із грузинським казкарем. Але на практиці все сталося зовсім не так.

Кінозал виявився майже абсолютно відкритим майданчиком - легенькі стіни-загородки не рахуються. Таким чином звуки з екрану (і так доволі посередньої якості) постійно заглушувалися звуками "Майстер-кляси", де відбувалися презентації для наймолодших читачів.

Чи не найгірше це відобразилось на презентації фільму Оксани Чепелик "Хроніки від Фортінбраса" за мотивами текстів Оксани Забужко. Бідолашні режисерка і ведучий вечора марно намагалися перекричати "Майстер-клясу". Та й дивитися фільм було неможливо - слова голосу за кадром можна було розпізнати лише читаючи англійські субтитри.

Додатковий цвях у провал показу цього рідкісного фільму забила і Оксана Забужко. З невідомих причин вона пропустила зустріч із поціновувачами експериментального українського кіно.

Вочевидь, мав місце алгоритм Рильського про "красиве і корисне": глядачам "Хронік від Фортінбраса" запропонували прогулятися і дочекатися 19 години, коли пані Оксана приїхала на відкрите засідання дискусійного клубу журналу "Сучасність".

Неабияким плюсом книжкового ярмарку були надзвичайно цікаві вузькоспеціалізовані теми круглих столів - обговорювали проблеми видання спортивної книжки, музичної літератури, сайтів про літературу, складнощів повернення українців до читання, постановки української літератури на театральній сцені та інше...

Щоправда, ці круглі столи радше нагадували сабантуйчики для своїх - за столом збиралися більш чи менш обізнані з темою люди і про щось між собою розмовляли. Сторонніх слухачів збиралося дуже мало.

На ярмарку стався і безперечний тріумф. Щоправда, до літератури він має доволі опосередковане відношення.

Це нововведення - майданчик "Книжкова кухня". Сюди запросили Андрія Куркова, Ірену Карпу, братів Капранових, Дашу Малахову... Їхня задача - приготувати свої фірмові страви. Спочатку письменники-кулінари роздавали автографи, а потім не менш щедро ділилися плодами своєї гастрономічної діяльності. Харч фізичний плавно перетворювався на духовний. Чи навпаки?

Була можливість скуштувати і буденні, і екзотичні страви. Від звичайнісіньких шоколадних кексів від Даші Малахової до курки карі із зіра-рисом і палак-паніром від Ірени та Гапи Карпи.

Чудовим кулінарним талантом відзначились і чоловіки. Свої фірмові страви приготували організатори виставки Едвін Задорожний та письменники Брати Капранови (зготували літературний куліш за рецептом зі свого роману "Розмір  має значення").

А письменник Андрій Курков готував суп-пюре із гарбуза і пастернаку зі справжнім індійським каррі.

Ось він - рецепт привернення уваги до сучасної української літератури! Все дуже просто. Покличте письменників щось приготувати, а прості посполиті прийдуть самі. На запах.