Небесна сотня: питання, про які ми не хочемо думати
Після надцятого прохання СКИНУТИ ТЕРМІНОВО СПИСОК "НЕБЕСНОЇ СОТНІ", бо "треба для книжки"/"треба на ефір"/"треба меморіал жертвам в Межигір’ї споруджувати" і т.д. пишу цей крик душі.
Друзі, а що таке "Небесна сотня"?
Чи хтось колись думав над тим, а за якими критеріями, власне, туди відносять тих чи інших загиблих?
За останні сорок днів в інтернеті виникли десятки сайтів та ініціатив, присвячених пам’яті "Небесної сотні". Треба сказати, їх автори не часто переймаються бодай елементарним факт-чекінгом. Деякі навіть міряються "в кого більше". В сенсі – в кого довший список.
А Вікіпедію взагалі краще не відкривати – там у Небесній сотні живі записані мертвими, а частини загиблих взагалі ніколи не існувало!
Включити загиблих міліціонерів у "Небесну сотню"? – Без проблем! Пройдіться по майдану і подивіться на віддруковані полотнища – тут вам і беркутівці, і люди, яких в природі ніколи не існувало, і навіть шахраї, які живі-живісінькі, але, прикриваючись чужим горем, спритно збирають гроші. Мирно собі сусідять із тими беззбройними сміливцями, що загинули від куль. А що – у нас же демократія!
В час, коли твориться історія (а з нею і міфи), існує величезний запит на чорно-білу картинку - без намагання проаналізувати і розібратися.
Без спроби побачити, ЯК УСЕ СКЛАДНО, які різні випадки і долі потрапили під каток Янушеску-Путлера.
То хто ж вони – Небесна сотня?
Мабуть, найбільш очевидна відповідь така: що Небесна сотня – це люди, які загинули в центрі Києва насильницькою смертю і внаслідок поранень.
А як же тоді Хмельницький? Хіба той хлопець і жінка, яких скосили чергами під СБУ, не належать до "Небесної сотні"? А чоловік, який ціною свого життя зупиняв джип із тітушками на уманському блокпості?
Ні, скажете ви: всі вони – в "Небесній сотні". А чому тоді в книжці про ""Небесну сотню"", яку недавно презентували на Майдані, немає Дмитра Чернявського з Донецька? Чи Донецьк – це якась інша Україна? Чи Дмитро якось не так протестував?
І чи належить до "Небесної сотні" Володимир Захаров – співробітник з офісу Партії регіонів, який загинув під час штурму будівлі? Випадкова – і від того не менш болісна жертва революції…
Чи "Небесна сотня" – це тільки учасники акцій протесту?
Чи належить до "Небесної сотні" журналіст В’ячеслав Веремій? Теж, по суті, випадкова жертва - опинився не в тому місці і не в той час. У книжці про "Небесну сотню" написано, що він "як журналіст, з перших днів Євромайдану перебував в епіцентрі подій і публікував репортажі з найбільш гарячих місць".
Забули тільки вказати, що ці репортажі були про "проституток на Майдані" і публікувалися вони в газеті "Вести", яка щоранку дезінформувала киян.
А скільки ще випадків, коли учасники протесту помирали від серцевих нападів та інших хвороб, і один бог знає, чи тут зіграли вирішальну роль події на майданах країни. Всі вони – теж "Небесна сотня"? Якщо так – то як їх усіх знайти і де шукати?
І як оцінювати події в Криму? Чи не є вони ланкою в одному ланцюжку з Майданом? А якщо ви такий зв'язок бачите – то чому в списку "Небесної сотні" нема кримського татарина Решата Аметова, якого викрали і закатували через участь у мирному протесті проти окупації Криму?
Чому там немає військовослужбовця Сергія Кокуріна – етнічного росіянина, який загинув, захищаючи Україну?
Це тільки невелика частина запитань, які мені хочеться поставити тим, хто просить "списки "Небесної сотні"".
І чи думають над усіма цими запитаннями ті, хто рветься ставити пам’ятники Небесній сотні? Чи готові вони перекарбовувати скрижалі цих пам’ятників ще багато разів і багато років поспіль.
І чому їм так хочеться по швидше закрити шаблон і поставити крапку, знаючи, що люди досі продовжують помирати в лікарнях?
Розуміючи, що в лісах і озерах ми, можливо, ще знаходитимемо нові тіла? І що про деяких із них ми вже ніколи не дізнаємося, як і чому вони загинули.
P.S. Ми на Євромайдан SOS не публікуємо списки "Небесної сотні", а лише даємо інформацію про всіх загиблих. Висновки робіть самі.