Пікет під редакцією "Вєстєй": гроші та ненависть по-курченківськи
Щоразу переконуюсь: людина рідко змінюється, якщо не переживає особистий катарсис. А інакше, говори, не говори – байдуже!
27 червня в Києві відбулася важлива для інформаційного простору акція – бойкотування газети "Вєсті", але та картина, яку ми там побачили, м'яко кажучи, нагадує домайданний час. Про те, хто, чому й навіщо – далі.
Близько 17:00 дворик за адресою Червоноармійська, 6, нагадував велику пташину годівницю, де були дуже різні птахи, усіх кольорів і відтінків. Символіка, дискусії, вигуки: життя кипіло, як то кажуть.
Перше, що кинулося в око – це достатньо велика кількість людей. Але, як згодом стало зрозуміло, половина з них були проплачені школярі і люди "підбитого вигляду", які нібито підтримували газету "Вєсті". Ця група була вбрана в максимальну кількість української символіки, яку можна було позбирати – і бандура, і вишиванки, і кульки жовто-блакитні.
Я стояла ліворуч від головного входу в редакцію газети, із цієї точки добре було видно контингент учасників. Одна дівчина поруч гучно обговорювала, де будуть гроші платити за участь. На її репліки я різко озирнулася, і вона показала своїм "побратимам", мовляв, тихо, а то засічуть.
От тільки "політичних заробітчан" було настільки легко відрізнити в натовпі, що й приховувати нема чого.
До речі, СБУ також не пропустила нагоди знімати все на камери й робила це просто з даху довколишнього гаража. Підозрюю, що там були не лише СБУ-шники.
Гасла "Вєсті читає тільки Путін", "Ганьба" та знаменита вже на весь світ кричалка про "Путін х..ло" явно не надихнули проплачену сторону до активних дій, оскільки багато з них почали дружними колонами виходити з акції.
Ішли за дівчиною з винуватими очима, яка, певно, мала роздавати гроші. Так і виявилося: вона швиденько зорієнтувалася, кому й скільки платити. Бомжі, відверто хамовиті дами п'яного вигляду, школярі й студенти перших курсів – це й була армія захисників "Вєстєй".
"Я ваабщє нє панімаю, зачєм Майдан і всьо ето!" – емоційно випалив молодик років 18 на вигляд. Чим привернув увагу адекватної частини акції. Підозрюю, що на світлини кількох київських фотографів він устиг потрапити.
З керівництва газети присутній був Ігор Гужва – скандальний головний редактор видання. Активісти демонстративно потрощили "редакційні подарунки" з емблемою "Вєстєй" – парасольки, стільці та інші дрібниці, чим дали чудовий привід працівникам видання Курченка написати про це репортаж.
Акція ще формально тривала, але добряча частини вулиці Червоноармійської була заповнена "заробітчанами". Дехто так зацікавлено й натхненно рахував гроші, що забув про перехожих, які не могли зрозуміти, що, власне, коїться.
І все би нічого...
Якби громадяни цієї країни не пройшли Майдан.
Якби не вигнали Януковича.
Якби не документи про корупційні схеми в Межигір'ї.
Якби не сотні мертвих і тисячі поранених.
Вкотре розумієш: якщо один раз ти продав свою душу грошам, владі, якщо свобода для тебе нічого не значить – то цього не змінить Майдан.
Серед проплачених учасників акції було багато молодих, проте їх не зачепило нічого за ці півроку, вони все ще не розуміють. А що тоді зачепить?
Чому єдиним способом заробити на кишенькові витрати є політична акція?
Ким вони себе бачать далі в цій країні?!..
Я згадувала про репортаж газети "Вєсті". Звісно, вони його написали. Усі охочі можуть подивитися цю майстерність системної брехні у них на сайті.
Основний акцент – на фотографіях і протиставленнях, у стилі "ми" і "вони". Де "вони" – це фото людей у масках, яких у статті називають усілякими епітетами.
Далі більше: другий матеріал – висловлювання думок читачів газети "про провокации отморозков". Саме такими словами журналіст називає непроплачену частину активістів.
Нагадаю, що виступи під реакцією – усе ж важливий крок. Проте, де перебуває сам Курченко, основне фінансове джерело газети, і як бути з тим, що "Вєсті" мають корпоративні домовленості з великою кількістю фірм, кав'ярень, магазинів та ресторанів. Хто про це скаже? А головне, як це змінити?
...Активісти розійшлися. "Політичні заробітчани", задоволено отримавши гроші, теж пішли.
А я, ідучи по Червоноармійській, згадала, що за годину до акції була в страховій компанії, де в офісі на столі лежало багато газет… "Вєсті"…
Революція, панове!
Катерина Гладка, спеціально для УП.Життя