Бій за суспільне телебачення

Реваншистські настрої "старої гвардії" директорів державних ТРК можуть завадити суспільному мовленню в Україні. 

13 січня разом із громадським законопроектом, який дозволить нарешті запрацювати Суспільному мовнику, Верховна Рада розглядатиме проект Миколи Томенка, який може узаконити відкат реформи та розвалити Національну суспільну телерадіокомпанію України одразу ж після її утворення.

Прийнятий під тиском громадськості після Революції Гідності, Закон про суспільне телебачення та радіомовлення передбачає створення незалежної від президента та Уряду Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), на базі всеукраїнських та регіональних державних телерадіокомпаній.

У Наглядовій Раді, яка опікуватиметься призначеннями та редакційною політикою НСТУ, більшість складуть представники громадських об’єднань, а також будуть відсутні державні службовці. Суспільний мовник буде звільнений від обов'язку висвітлювати діяльність органів влади, зате буде зобов'язаний щорічно звітувати про роботу та проходити фінансовий аудит.

Мовлення вестиметься на двох загальнонаціональних телеканалах та трьох радіоканалах, а головним його пріоритетом стане захист суспільних інтересів. На цих каналах щоденно виділятиметься час для місцевих новин та програм.

13 січня дозволить втілитися реформі суспільного мовлення, або встромити їй кілька палиць у колеса.

За втілення виступає Рух "Стоп Цензурі!", разом із комітетом свободи слова Верховної Ради – пропонуючи законопроект, який забезпечить створення Суспільного мовника і звільнить його від впливів Кабінету міністрів.

Чого не вистачає для запуску суспільного: нормативні проблеми

Насамперед, законодавчого уточнення потребує організаційна-правова форма НСТУ – а саме "публічне акціонерне товариство, де 100% акцій належить державі".

Таким чином, телерадіокомпанія зможе бути достатньо незалежною від влади. Наразі в чинному законі не визначено жодної організаційно-правової форми НСТУ, а в чиновницьких кабінетах уже формувалась позиція, що новостворене суспільне мовлення має створюватися як державна установа.

На щастя, Кабмін дослухався до застережень громадськості щодо незалежності суспільного мовника і ухвалив постанову про створення суспільного мовника у формі ПАТ. Хоча, слід зауважити, що така постанова викликали обґрунтовані застереження щодо її юридичної чистоти.

Важливим є зафіксувати в законі кількісну більшість представників громадських об’єднань серед членів Наглядової ради: наразі, представників ГО завжди 9, зате кількість представників від парламенту дорівнює кількості фракцій та груп у Верховній Раді – яких може стати більше 9.

Громадські експерти також пропонують недопустити призначення Кабміном половини членів редакційної ради, адже саме таке положення випливає зі закону про телерадіомовлення.

Цю функцію пропонується передати Наглядовій раді: таким чином, виконавча влада не зможе впливати на редакційну політику суспільного мовника.

Щоб суспільний мовник вижив у перші найважчі роки свого існування, варто дозволити йому поступово скорочувати рекламну квоту – від 20% на годину, як це передбачене законом про рекламу до 10%, упродовж шести років, – а також передбачити можливість заробляти і , якщо буде згода суспільства запровадити абонплату.

Для вирішення цих проблеми учасники групи з питань медіа-реформи Реанімаційного Пакету Реформ та Руху "Стоп цензурі!" в рамках робочої групи при Комітеті ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики розробили законопроект № 1357, що було зареєстровано 10 грудня за підписами усіх членів цього комітету.

"Стара гвардія"  чинить спротив

Разом з громадськістю, поправками до закону про суспільне мовлення переймаються і чинять спротив реформі номенклатурники із державних телерадіокомпаній, які очевидно втратять пригріті місця і можливість приторговувати ефіром "з-під поли".

Не секрет, що в держТРК по всій країні працює близько 8000 осіб.

При цьому, якість продукту, особливо під час виборчих кампаній викликає багато питань. Ба більше медіа-моніторинги постійно фіксують високий рівень замовних матеріалів: наприклад, в жовтні для ряду проаналізованих ОДТРК кількість джинси у новинах коливалась від 19% до 25%!

В останній день подачі альтернативних законопроектів народний депутат Микола Томенко  зареєстрував законопроект № 1357-1, як альтернативний до згаданого вище  законопроекту. Запропоновані Томенком правки до Закону про суспільне мовлення не вирішують жодної з проблем на шляху його створення, а надто навіть не вирішують задекларовані ним же цілі — убезпечити державні ТРК від рейдерства.

Проте, пропоновані правки передбачають механізм розпаду НСТУ, як тільки вона запрацює. У пояснювальній записці автор обґрунтовує необхідність такого законопроекту захистом НСТУ від можливої приватизації і рейдерського захоплення, зокрема від "можливого рейдерського захоплення землі чи приміщень Національної радіокомпанії України".

Для цього, одразу після об'єднання державних ТРК в єдину юридичну особу – Національну суспільну телерадіокомпанію України, Томенко пропонує шляхом "виділу" з неї створити окремі юридичні особи "Суспільне телебачення" та "Суспільне радіо". А також, дати право місцевим радам створювати на базі обласних та регіональних ДТРК "суспільне регіональне телерадіомовлення".

При цьому текст законопроекту не лише нівелює сам закон, адже виводить з-під спеціальних процедур суспільного контролю і звітності теле- та радіокомпанії, але й дозволяє органам місцевого самоврядування забрати державне майно для створення власних телерадіокомпаній. При цьому ані мета таких компаній, ані механізм, за яким це може відбутися автором не пропонуюється.

Учасники Руху "Стоп Цензурі!" наголошують, що робоча група з розробки законопроекту № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" була відкритою для всіх охочих і саме завдяки поєднанню зусиль юристів і економістів було знайдено непросту формулу створення НСТУ та передачі їй активів державних ТРО. Така формула народилася зі фактичного стану майна та трудових відносин в ТРК і передбачає спеціальну процедуру створення НСТУ,

Політикам і колективам державних ТРК варто припинити саботаж процесу створення суспільного мовлення: це є частина шляху демократизації, яким проходять усі пост-радянські східноєвропейські країни, що отримали у спадок державні медіа.

Натомість, із конструктивними пропозиціями варто було б долучитися до роботи над вдосконалення законопроекту № 1357 в рамках робочої групи, аби процес створення суспільного мовлення відбувся максимально прозоро, а процес перетворення маскимально захистив би майно мовників від тіньових схем.

Такої позиції притримується і  Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики. На останньому засіданні якого наголошувалося на тому, що до другого читання слід формувати ще одну робочу групу, яка має доопрацювати законопроект і внести максимальні запобіжники від можливої приватизації, рейдерства і розкрадання спадщини державних мовників.

Реванш "старої гвардії" і збереження совкової мережі автономних мовників не повинно відбутися.

Інакше, ми отримаємо чергову "реформу" зі зміною вивісок, в основі якої лежатиме конфлікт приватних інтересів директорів держТРК з суспільними інтересами на всебічне, об’єктивне і збалансоване висвітлення суспільно-значущої інформації.